1. MAC – адресація.

MAC-адреса (від англ. Media Access Control — управління доступом до носія) — це унікальний ідентифікатор, що зіставляється з різними типами устаткування для комп'ютерних мереж. Більшість мережевих протоколів канального рівня використовують один з трьох просторів MAC-адрес, керованих IEEE: MAC-48, EUI-48 і EUI-64. Адреси в кожному з просторів теоретично мають бути глобально унікальними. Не всі протоколи використовують MAC-адреси, і не всі протоколи, що використовують MAC-адреси, потребують подібної унікальності цих адрес.У широкомовних мережах (таких, як мережі на основі Ethernet) MAC-адреса дозволяє унікально ідентифікувати кожен вузол мережі і доставляти дані тільки цьому вузлу. Таким чином, MAC-адреси формують основу мереж на канальному рівні, яку використовують протоколи більш високого рівня. Для перетворення MAC-адрес в адреси мережевого рівня і назад застосовуються спеціальні протоколи (наприклад, ARP і RARP в мережах TCP/IP). Адреси типу MAC-48 найбільш поширені; вони використовуються в таких технологіях, як Ethernet, Token ring, FDDI тощо. Вони складаються з 48 бітів, таким чином, адресний простір MAC-48 налічує 2⁴⁸ (або 281 474 976 710 656) адрес. Згідно підрахункам IEEE, цього запасу адрес вистачить щонайменше до 2100 року.

2. Фреймування на 2-у рівні еталонної моделі osi.

Фреймування – процес розбиття на пакети (фрейми) на другому рівні. На другому рівні використовується фреймування або розбиття інформації  на кадри. Укожному кадрі в найзагальнішому розумінні завжди обов'язково присутня наступна інформація: 1) поле початку кадру (преамбула + стартовий прапор); 2) поле адреси відправника і одержувача; 3) поле довжини, типу, керуючі (type, ssap, dsap, oui, length); 4) поле даних; 5) поле контрольної послідовності (Frame Check Sequence). Канальний рівень у цьому сенсі є рідним для протоколу Ethernet,більш того протокол працює на двох підрівнях канального рівня моделі OSI: - Рівень управління доступом до середовища або MAC - media access control; - Рівень керування логічним каналом або LLC - link logical control; Функції рівня LLC зазвичай реалізуються програмно відповідним модулем операційної системи, а функції рівня MAC реалізуються програмно-апаратним:мережним адаптером та його драйвером

3. Структура фрейма Ethernet та його поля.

Весь обмін інформацією в мережі відбувається за допомогою фреймів (Frame – кадр, бітова послідовність) – пакетів MAC–підрівня канального рівня, що визначаються стандартом IEEE802.3 та мають незначні відмінності в реалізації для протоколів TCP/IP та IPX/SPX. Фрейм розпочинається преамбулою, що відповідає за побітову синхронізацію передавання та приймання даних мережними адаптерами. З цією метою в преамбулі сім разів повторюється байт 10101010. У полі адреси пункту призначення пакета, що має довжину 2 або 6 байтів, міститься MAC–адреса мережного адаптера вузла, якому адресується інформація. Перший біт адреси визначає тип відправлення: 0 – для конкретного вузла, 1 – для групи вузлів. Поле адреси відправника пакета містить MAC–адресу мережного адаптера вузла, що здійснив передавання інформації. Це поле має таку ж довжину, як і поле адреси пункту призначення пакета, а його перший біт завжди дорівнює 0. Заголовок закінчується полем довжини блока даних, розмір якого становить 2 байти. Фрейм Ethernet_ІІ замість поля довжини містить тип мережного протоколу, що здійснив відправлення цього пакета. Такий тип фреймів використовується протоколом TCP/IP. Конкретний тип фрейма вказується під час завантаження мережного драйвера. Стандарт IEEE802.3 визначає максимальну (1518 бітів) та мінімальну (512 бітів) довжину фрейма. Обмеження на мінімальну довжину фрейма пов'язане з механізмом виявлення конфліктів. У процесі передавання надто коротких повідомлень вузол може закінчити передавання кадру до моменту виявлення колізії. Максимальна довжина фрейма пов'язана з ймовірністю появи в ньому помилки під час передавання. У кінці фрейма знаходиться поле контрольної суми (CRC–код для контролю вірогідності передавання )

4. Управління доступом до середовища передачі даних. Детерміністичні та не детерміністичні mac-протоколи.

Під управлінням доступом до середовища (Media Access Control-MAC) розуміються протоколи, які в спільно використовуваному середовищі (колізійному домені) визначають,якому комп'ютера надати право передавати дані. Підрівні MAC і LLC описуються IEEЕ Версією другого рівня. MAC і LLC є підрівнями другого рівня. Існують два загальних типу MAC-підрівня: 􀂄 детерміністичний (існує черговість надання доступу); 􀂄 недетерміністичний (право передачі надається першому  за принципом''першим прийшов -  першим обслужили''. Технології Token Ring і FDDI є детерміністичними, а Ethernet/802.3 недетерміністичною. Детерміністичні MAC-протоколи при наданні права на передачу використовують черговість, іноді жартівливо звану''передачею ходу''. Прикладом детерміністичного протоколу може служити протокол передачі маркера Token Ring. У мережі Token Ring окремі станції утворюють кільце. За таким кільцем циркулює спеціальний маркер. Якщо якійсь станції потрібно передати дані, вона захоплює маркер, протягом певного часу передає дані, а потім передає маркер в кільце, де він може бути перехоплено іншою станцією. Недетереміністичні MAC-Протоколи використовують механізм доступу згідно з принципом''першим прийшов- першим обслужили''. Прикладом недетерміністичного MAC- Протоколу є метод множинного доступу CSMA / CD. При використанні цієї технології загального доступу середовище Ethernet дозволяє мережевим пристроям конкурувати за право передачі. Станції в мережі, що використовують метод CSMA / CD, прослуховують мережу і чекають моменту, коли вона буде вільна для передачі даних. Однак якщо дві станції починають передачу одночасно, то відбувається колізія (зіткнення), і спроби передачі обох станцій стають безуспішними. Усі станції мережі також дізнаються про цю колізію і чекають, коли канал передачі звільниться.