19. Доходи держ бюджету

Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих держ. доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави. Доходи служать фін. базою діяльності держави. Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів п-тв, організацій і н-ня в бюджет, а їх матеріальним втіленням — грошові кошти, які мобілізуються в бюджет. Головне матеріальне джерело доходів бюджету —ВВП. Якщо для покриття фін. потреб його недостатньо, держава залучає нац. багатство. . Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових грошей. Отже, доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством. Доходи бюджету бувають: 1) Податкові (податки, збори, ін..обов’язкові платежі) 2) неподаткові (доходи від власності та підприємн.діяльності; адміністрат.збори і платежі, доходи від некомерц. та побічного продажу; надходж. від штрафів та фін. санкцій; ін..неподаткові надходж.) 3)доходи від операцій з капіталом 4) трансферти. Також доходи бедж. класифік. і за ін..ознаками: 1) залежно від держ. устрою (в унітарній і в федеративній державі) 2)рівня бедж с-ми, за яким закріплюються доходи (власні і регулюючі) 3) джерел надходження (дох.,що надходять від ю.о. та від н-ня) 4) конкретних видів прямих і непрямих податків 5) громадянства суб’єктів оподаткув (сплачувані резин та нерезид).

19. Видатки держ бюдж. Та їх класифікація

Видатки держ бюджету— задовольняють загальнодержавні потреби. Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна — їх величину.Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм. Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств тощо. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.З метою з’ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат. Однією із найважливіших ознак такої класифікації є функціональна, яка відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні і капітальні. Поточні бюджетні видатки пов’язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. Капітальні видатки пов’язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі і види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я, культура і т. п. Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів — відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів Залежно від рівня управління, тобто з урахуванням адміністративно-територіального поділу країни, видатки бюджету в унітарних державах поділяються на видатки центрального бюджету і видатки місцевих бюджетів, а в державах з федеративним устроєм — на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів суб’єктів Федерації і видатки місцевих бюджетів.