22. Слово як вираження поняття. Сигніфікативне значення слова.

Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.

Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово-предмет), поняттєвий (слово-поняття), лінгвальний (слово-слово).

Сигніфікативне значення слова – понятійна співвіднесеність слова, його здатність відображати відповідне поняття. Виділення сигніфікативного та денотативного аспектів значення слова зумовлено розмежуванням віднесеності найменування або до конкретного об'єкта (денотативний аспект значення) або до класу позначаються об'єктів (сигніфікативний аспект значення). Значення мовної одиниці має "живий" динамічний зв'язок з іменем поняття, а також з кожним конкретним предметом, співвідносним з даним поняттям.

22. Мотивовані й немотивовані значення слів. Внутрішня форма слова. Номінативне значення.

Мотивованість і немотивованість значень легко помітити при зіставленні таких слів, як укр. каса – касир. Рід занять осіб, виражений лексемою касир, зрозумілий завдяки тому, що значення цього слова вторинне щодо слова каса, яке входить важливим граматичним і семантичним складником до лексем касир. Ці матеріальні (звукові) і значеннєві джерела слів зробили їхні значення мотивованими. Їх семантика виведена з коренів кас-, і елементів –ир, що служать у цих мовах для позначення назв осіб чоловічої статі за родом занять. У словах же каса початкового джерела утворення значень немає. Їхній зміст ні з яких інших лексичних одиниць не виводиться. Звукове оформлення цих слів не підказує розуміння їх семантики. Такі значення слів вважаються немотивованими.

Мотивоване значення визначає внутрішню форму слова. У ній відбита певна ознака предмета (у слові касир – каса), на основі якої сталося найменування відповідного слова. У розглянутих словах внутрішня форма слова прозора (касир – від каса). Ураховуючи «механіку» виникнення мотивованого значення слова, можна обґрунтувати природу виникнення назви, тобто як з’являлися і з’являються слова з відповідною семантикою.

Номінативне значення — значення, якого набуло слово водночас із його появою. Воно є основою для виникнення та існування всіх інших значень слова. Первинне номінативне значення слова досить стійке. Виникнувши на певному етапі розвитку мови, воно протягом тривалого часу зберігається майже незмінним. Особливо це стосується загальновживаної лексики.

22. Полісемія. Найважливіші ознаки багатозначних слів. Співвідношення значень у багатозначних словах.

Полісемія – це властивість мовної одиниці виступати з кількома пов’язаними між собою значеннями. Кілька значень можуть мати слова і граматичні форми, фразеологізми і синтаксичні конструкції. Стосовно слів полісемія означає, що вони, служать для позначення різних предметів і явищ дійсності. Найважливішою ознакою багатозначних слів (на відміну від омонімів) є те, що різні значення в кожному з слів мають внутрішню семантичну зв’язаність Виявленню своєрідного використання слова сприяє контекст. Наявні в багатозначному слові значення не рівноправні. Одні з них є первинними, інші похідні, вторинні, бо виникли на базі первинних. Перше значення характеризується як номінативне, пряме, первинне, друге (подальші) – як похідне, вторинне. Пряме значення слова (його ще називають основним) – це таке лексичне значення, яке має безпосередню предметну співвіднесеність і яке розуміється ізольовано без словесного оточення (контексту). Вторинні значення виникли завдяки подібності, схожості названої словом прямого значення дії до інших процесів. Швидкий рух – ось що стало основною прикметою, за якою значення перенеслося з дії, виконуваної лише з допомогою ніг, на дію, що здійснюється без них.

Поняття „пряме” і „вторинне” значення слів зіставлювані лише в синхронічному плані, тобто з погляду сучасної мови. У плані ж діахронічному (історичному) прямий смисл слова не завжди зберігається: колишнє вторинне значення перетворюється в пряме, а пряме губиться.