3.Відтворювальна4.Стимулювання

4.Внутрішня будова фінансової системи

Фінансова система – сукупність відособлених але взаємопов’язаних ланок фінансових в-син, які відображають специфічні форми розподілу і перерозподілу ВВП, системи фінансових органів і інститутів. У складі фінансової системи виділяють підсистеми:

1. Загальнодержавні фінанси

2. Фінанси господарюючих суб’єктів

3. Фінанси населення

4. Фінансова інфраструктура

Загальнодержавні фінанси(централізовані фінанси) – система грошових фондів, які зосереджуються в руках державних органів влади для виконання ними своїх специфічних функцій: державний бюджет, фінанси місцевих органів влади, державні цільові фонди, державний кредит.

Фінанси господарюючих суб’єктів(фінанси підприємств) – становлять систему грошових фондів призначених для фінансування виробничого процесу, забезпечення розширеного відтворення, матеріального та соціального заохочення робітників. В залежності від виду діяльності фінанси підприємства поділяють: які функціонують на комерційних засадах; здійснюють некомерційну діяльність; фінанси громадських організацій та партій. В залежності від галузевої спрямованості: фінанси промислових, транспортних, будівельних, С/г та інше. Залежно від форм власності: фінанси державних, кооперативних, акціонерних, приватних, муніципальних підприємств.

Фінанси населення – сукупність грошових фондів, які акумулюються у населення з наступних джерел: доходи від трудової діяльності, доходи від капіталу, доходи від рухомого та нерухомого майна, доходи отримані від спадщини, доходи з інших джерел.

Фінансова інфраструктура – це сукупність елементів, які створюють сприятливі умови для функціонування всієї фінансової системи: система органів управління фінансів, нормативно – правова база, підготовка фахівців, спеціалізоване виробництво(цінні папери, грошові банкноти, фінансові документації). Фінанси населення та підприємств виступають важливим джерелом фінансових ресурсів держави у вигляді податків, мита, внесків до цільових державних фондів, інвестицій в державні цінні папери та інше.

5.Організаційна структура фінансової системи

6.Зміст і значення фінансової політики

Фінансова політика визначається як:

1. Політика держави та інших суб’єктів господарювання у сфері фінансів

2. Складова частина економіки політики держави

3. Сукупність фінансових законів, які здійснюються відповідними суб’єктами через фінансову систему.

Залежно від рівня економічної системи розрізняють:

1. Фінансову політику держави (макро);

2. Фінансова політика підприємств(мікро);

Основною метою фінансової політики є :

1. Оптимальній розподіл ВВП між галузями НГ, соціальними групами населення, територіями.

На цій основі мають забезпечуватися, стійке зростання економіки, удосконалення її структури, створення умов для розвитку господарських одиниць різних форм власності тощо…

2. Фінансова політика залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів.

Зовнішні: залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами, щодо поставок сировини, матеріалів та інших видів ресурсів, обміну технологіями, експортними можливостями самої держави її інтеграції із світовими економічними системами, тощо…

Внутрішні : це форма власності, на основні засоби виробництва, структура економіки, соціальній склад населення, рівень добробуту населення, його інтелектуальній рівень, стан розвитку економіки і організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, розвитку форм кредитування тощо…

Механізм реалізації фінансової політики держави, включає такі елементи:

1. Виготовлення концепції розвитку фін політики держави

2. Визначення основних напрямків

3. Використання фінансової системи в економічній політиці держави

4. Складання цільових програм, щодо закріплення загальнодержавних і територіальних фінансів, фінансового розвитку всього потенціалу країни.

5. Розробка конкретних заходів реалізації концепції, напрямків і програм.

Залежно від характеру заходів і часу, розрізняють фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія - включає дії держави, щодо розвитку її фінансової системи. Вона спрямована перш за все, для цільових програм, для реалізації яких необхідний час і великі фінансові ресурси.

Фінансова тактика – це конкретні методи і засоби досягнення поставленої мети за конкретних умов. Завдання фінансової тактики полягає у виборі найбільш оптимального рішення у даній господарській ситуації.

Фінансова політика підприємства – це система методів, які використовуються для фінансового забезпечення, його формування і досягнення визначеної мети

Основні завдання фінансової політики:

1. Фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності.

2. Пошук резервів та збільшення доходів прибутку, підвищення рентабельності і платоспроможності.

3. Виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками

4. Мобілізація фінансових ресурсів для збільшення власного капіталу

5. Контроль за ефективним цільовим розподілом і використання фінансових ресурсів.

7. Фінансовий механізм

Фінансовий механізм – становить систему встановлених державою форм та методів організації фінансових відносин, сукупністю яких забезпечується система розподілу та перерозподілу ВВП.

Структура механізму:

1. Фінансові методи

1. Планування

2. Оперативне управління

3. Фінансовий контроль

4. Фінансове забезпечення

5. Фінансове регулювання

2. Фінансові важелі стимули та санкції

1. Податки

2. Обов’язкові платежі

3. Норми амортизації

4. Норми використання бюджетних коштів

5. Орендна плата

6. Процент за кредит

Стимули

1. Заохочувальні фонди створені за рахунок прибутку

2. Податкові пільги

3. Прискорена амортизація

4. Бюджетне фінансування пріоритетних сфер економіки

Санкції

1. Пеня

2. Штраф

3. Нормативно - правове забезпечення

1. Конституція

2. Верховна Рада України

3. Підзаконні нормативно правові документи

Фінансовий метод – це спосіб впливу фінансових відносин на господарський процес, вони діють у двох напрямках:

1. У напрямку руху управління фінансових ресурсів

2. У напрямку ринкових комерційних відносин, які пов’язані з матеріальним стимулюванням і відповідальністю за використання грошових фондів.

Фінансове планування – діяльність щодо складання планів.

Формування і використання фінансових ресурсів на рівні підприємств, галузевих структур, адміністративно-територіальних одиниці, держави в цілому.

Оперативне управління – втручання у розподільчі процеси з метою ліквідації диспропорцій з метою вчасного перерозподілу коштів, забезпечення досягнення запланованих результатів.

Фінансовий контроль – перевірка правильності вартісного розподілу та перерозподілу ВВП і НД, за відповідними фондами грошових коштів та їх цільового використання.

Методи фінансового забезпечення :

1. Державне фінансування

2. Кредитування

3. Фінансування

Фінансове регулювання: