32.Місцеві бюджети. Доходи й видатки місцевих бюджетів

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі та вико­ристанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної іфраструктури, місцевого господарства.

Доходи республіканського бюджету АР Крим, обласного, міського (міст Києва та Севастополя):

• частина податку на додану вартість та акцизного збору, яка визна­чається Законом про державний бюджет України на наступний рік, але не менше 20%;

• податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм підпо­рядкування й власності (крім комунальної) в розмірі, що становить 70% від ставки, передбаченої чинним законодавством для відповідної категорії платників, та 100% податку на прибуток підприємств і організацій комуна­льної власності цього рівня;

• частина прибуткового податку з громадян;

• податок на майно підприємств і організацій усіх форм підпорядку­вання і власності;

• плата за землю до обласних бюджетів і 70% - до бюджетів міст Ки­єва й Севастополя;

• надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей, що провадяться за рішенням відповідних представницьких органів влади згід­но із Законами України;

• частина доходів від приватизації державного майна, яка визнача­ється Законом про державний бюджет на рік;

• відрахування, дотації та субвенції з державного бюджету України;

• надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що пере­бувають у комунальній власності цього рівня;

• дивіденди, одержані на акції та цінні папери, що належать державі в акціонерних підприємницьких структурах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки на такі цілі:

• фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охо­рони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забез­печення, і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядку­ванні виконавчих органів влади АР Крим, областей, міст Києва і Севасто­поля, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

• утримання представницьких і виконавчих органів влади АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування;

• фінансування підприємств і господарських організацій, що вхо­дять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

• інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного законодав­ства України з бюджетів АР Крим, міст Києва і Севастополя.

Усі ці витрати безпосередньо пов'язані з інтересами широких верств населення й суттєво впливають на загальні соціальні процеси в державі й насамперед на рівень його добробуту, освіченості, забезпеченості медич­ними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок непередбачуваних обставин.

33. Загальнодержавні цільові фонди: їх сутність, призначення і джерела формування

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів. Державні цільові фонди – форма перерозподілу й використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб та комплексного їх використання на основі самостійності. Державні фонди цільового призначення створюються на основі відповідних законодавчих актів вищих органів влади, якими регламентується їх діяльність, вказуються джерела формування, визначаються порядок та напрямки використання коштів, що ними залучені.

Формування коштів державних фондів цільового призначення відбувається за рахунок обов’язкових платежів юридичних чи фізичних осіб.

Залежні від цільового призначення державні цільові фонди поділяються на екологічні й соціальні.

За допомогою цільових державних фондів можна:

• впливати на процеси виробництва шляхом фінансування і субсидування суб’єктів господарської діяльності;

• забезпечити природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;

• здійснювати соціальні послуги населенню шляхом виплати субсидій, допомоги, пенсій та фінансування соціальної сфери;

• надавати позики, в тому числі зарубіжним партнерам чи державам.

Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління - на державні і регіональні.

Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.

Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права й обов'язки щодо використання фондів, визначені законом.

Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:

• відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

• відрахування до фондів є обов'язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

• витрати з фондів здійснюються лише на певні потреби, передбачені законом. У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80. В Україні створюються такі основні державні цільові фонди:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

- Фонд захисту інвалідів.