22.Граничний рівень податкових нарахувань

Для аналізу оптимальної норми оподаткування вченими часто використовується теорія американського економіста А.Лаффера. За допомогою кривої Лаффера доведено, що коли висота податкових ставок сягає певного критичного рівня, подальше підвищення норми оподаткування спричиняє не збільшення, а, навпаки, зменшення податкових надходжень.

Сумарна ставка прямих i непрямих податків у середньому не повинна перевищувати 37,7%. У цьому випадку бюджет одержує всі необхідні й заплановані надходження. Податки, що стягуються за високими ставками оподаткування, утримують підприємницьку ініціатив, приводять до скорочення інвестицій і виробництв. За Лаффером, зменшення податкових ставок може сприяти ліквідації бюджетного дефіциту і зменшенню державного боргу.

У даний час в Україні необхідне проведення податкової реформи, головна мета якої полягає у:

1) реструктиризацiї податкового навантаження, приведення його у вiдповiднiсть із структурою економіки,

2) зниженні податкового тиску скорочення кількості податків i спрощення правил їх збору;

3) перенесенні центру ваги з “умовно - змінних” податків, що зростають пропорційно зi зростанням ділової активності підприємства (податок на прибуток, податок на додану вартість) на „умовно - постійні податки” (на майно, користування природними ресурсами), що заохочують більш активні й ефективно працюючі підприємства;

4) широкому використанні податкових стимулів:

- податкових канікул;

- податкових пільг на інвестиції;

- податкових вільних економічних зон.

23. Соціально-економічна сутність Державного бюджету(дб)

Бюджет держави – складова ланка державних фінансів. Суть бюджету – фінансове забезпечення виконання державою її функцій: економічної, соціальної, управлінської та оборонної.

Бюджет розглядається як самостійна еко­номічна категорія. Ця категорія, будучи частиною фінансів, харак­теризується тими ж ознаками, що притаманні фінансам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин, а саме:

1) бюджет є особливою економічною формою перерозподільчих відносин, пов'язаних із вилученням частки національного доходу державою, і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства та окремих адміністративно-територіальних формувань;

2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національ­ного доходу, рідше — національного багатства, між окремими галу­зями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3) пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мі­рою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потре­бами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять пе­ред суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4) сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовим значенням бюджету порівняно з іншими ланками.

Функції бюджету:

1.Акумулятивна

2.Розподільча – реалізація через сист.витрат, що повинні здійснюватися в інтересах ек.і соц.розвитку держ.

3.Контролююча – аналіз всіх відхилень факт.прибутків і витрат від запланованих.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Завдяки розпо­дільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб. Контрольна функція дозволяє дізнатись, наскільки своєчасно й повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, яки­ми фактично є пропорції у розподілі бюджетних коштів, чи ефектив­но вони використовуються. Основу контрольної функції складає рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.