Розділ 15. Оцінювання соціальної ефективності інновацій та ефективності придбання і продажу ліцензій

15.1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності

За умов соціально орієнтованої економіки визначення ефективності інновацій має обов’язково враховувати їх вплив на соціальне середовище, тобто передбачати поліпшення якості життя людей.

Вплив інновацій на соціальні процеси є різностороннім і може характеризуватися такими показниками:

• Підвищення рівня життя населення (завдяки зростанню забезпеченості населення високоякісними товарами і послугами);

• Зміною способу життя населення (зростання кількості робочих місць, підвищення кваліфікаційного та інтелектуального життя населення);

• Поліпшення здоров’я і збільшення тривалості життя (поліпшення екологічної обстановки, умов праці, підвищення якості медичних послуг).

Соціальна ефективність інноваційної діяльності може бути двох видів:

• Ефективність соціально цільової спрямованості процесу – визначається у разі реалізації спецпроекту метою якого є поліпшення соціального середовища, до таких проектів відносяться такі, що сприяють розвитку громадського суспільства. Як результат – зростання кількості громадських організацій, що відстоюють професіональні інтереси, права споживачів, чи права людини.

• Ефективність соціальних результатів інноваційного проекту – визначається показниками, що характеризують зменшення кількості професійних захворювань, збільшення кількості винахідників і раціоналізаторів, збільшення кількості споживаної електроенергії на побутові потреби.

Соціальну ефективність можна розрахувати і в грошовому виразі. Залежно від масштабу інновацій вона може бути різною – від зменшення витрат бюджету до економії коштів внаслідок впровадження екологічно чистих технологій. Визначення величини такої ефективності є складним завданням і не завжди враховуються інноваторами в процесі обґрунтування доцільності впровадження новацій, особливо коли прямий ефект є значним. Оцінка ефективності впровадження інновацій є неодмінною передумовою їх реалізації. Визначення економічної ефективності інноваційних проектів та програм дає змогу підприємствам обґрунтовано обирати стратегію і тактику їх розвитку та реально оцінювати результати інноваційної діяльності.

15.2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій

Інновації можуть запозичуватися підприємством через придбання ліцензій. Доцільність такого рішення має бути обґрунтованою, оскільки підприємство виходить на ринок із продукцією, яка на ньому вже є, економічне обґрунтування придбання ліцензії передбачає врахування таких аспектів.

1. Ліцензійна угода як комерційний документ переважно має компенсаційний характер. Це означає, що за придбану в іншій країні ліцензію треба виплачувати ліцензіару винагороду у формі одноразового (паушального) платежу (ПП) і періодичних відрахувань (роялті) від вартості продукції, виготовленої за ліцензією, величину яких сіл враховувати при розрахунках. Паушальний платіж є, по суті, фактичною ціною ліцензії. Виплата у формі такого платежу є капіталізацією роялті, тобто його довгостроковою виплатою.

Паушальний платіж практикується при передаванні ліцензії разом з поставками технологічного обладнання, а також при продажу ліцензії маловідомій фірмі та при небажанні ліцензіата допустити контроль над виробництвом ліцензійної продукції. В паушальному платежі більше зацікавлений ліцензіар.

2. Економічний ефект від придбання ліцензії визначається не за один рік, а за весь період виробництва продукції за ліцензією. Необхідність цього обумовлена тим, що економічні переваги ліцензіата обмежені терміном морального старіння технічних новацій, а також тим, що використання ліцензії пов’язано з платежами, розмір яких, як правило, суттєво змінюється в часі.

3. Не завжди можна дотримуватися правил тотожності варіантів, які порівнюються за їх натурально-речовим складом. Тому економічний ефект від використання ліцензії розраховують як різницю абсолютних ефектів (чистого прибутку) від використання продукції за ліцензією і на основі власних розробок.

4. Необхідно здійснювати перерахунок валютних витрат відповідно до внутрішніх цін. Таким чином економічний ефект за весь запланований період виробництва продукції за ліцензією порівняно з варіантом випуску виробів на базі власних наукових розробок залежно від характеру ліцензії можна визначити за формулою

E₁=Σ^Т_t=tp[(З_t^п.б.*А_t^л- З_t^р.л.)-( З_t^п.б.* А_t^вл- З_t^р.вл.)]*1/α_t (12)

де, З_t^п.б. – питомі приведені витрати на виготовлення одиниці продукції за базовим варіантом у t-му році;

З_t^р.л. , З_t^р.вл. – річні приведені витрати на виробництво тієї ж продукції відповідно при використанні ліцензії і на базі власних наукових розробок;

А_t^л, А_t^вл – річний обсяг випуску продукції відповідно при використанні ліцензії і на базі власних наукових розробок, в натуральних одиницях;

α_t – коефіцієнт приведення економічного ефекту за фактором часу t-му році до розрахункового року t_р (коефіцієнт дисконтування);

Т – запланований період виробництва продукції в роках, визначається експертним шляхом.

Цю формулу застосовують, коли об’єктом ліцензії є нова технологія, що сприяє скороченню витрат на виготовлення вже наявної на ринку продукції. При розрахунку величини річних приведених затрат на виробництво продукції з використанням ліцензії (З_t^р.л.) враховують:

• собівартість річного випуску продукції за ліцензією в t-му році (якщо використовується імпортна сировина, та її виділяють в окрему статтю);

• власні капіталовкладення, які здійснюють в t-му році для серійного виробництва продукції за ліцензією;

• платежі за ліцензією вартість необхідного для випуску продукції за ліцензією імпортного обладнання.

З_t^р.л.= С_t^л.+Е_нΣ_t=0^tp[К_t^л.+( Z_t+ W_t)* К_в]* α_t (13)

де, К_в – коефіцієнт перерахунку валют.

Аналогічно розраховують річні приведені витрати на виробництво продукції на основі власних науково-технічних розробок.

З_t^р.л.=С_t^вл.+Е_нΣ_t=0^tp*К_t^вл.* α_t (14)