13.3. Види ліцензій та їх характеристика. Методи оцінки інтелектуальної власності

Розрізняють декілька видів ліцензій:

1. Залежно від підстави, на якій видається дозвіл використовувати об’єкти ліцензій:

- добровільна;

- примусова – це дозвіл на використання винаходу, що видається уповноваженою на це урядовою установою за встановленою нею винагородою проти волі патентовласника.

2. Залежно від характеру об’єкта, що передається за ліцензійним договором:

- патентна ліцензія – передбачає передавання захищеного патентом технічного досягнення;

- безпатентна – сутність її полягає в тому, що власник технічного рішення дає дозвіл або фактично розкриває перед партнером по договору знання, які з певних причин не були запатентовані або ж не піддаються патентуванню. У цьому випадку є ризик для власника технології, для зменшення якого практикується укладання опціонної угоди про нерозголошення таємниць технології.

3. Залежно від обсягу прав на використання ліцензії:

- звичайна ліцензія – надає ліцензіату право використання об’єкта ліцензії, право на розпоряджання зберігається за ліцензіаром;

- виключна ліцензія – цей вид ліцензії надає ліцензіату право виключного користування об’єктом ліцензії за умови збереження ліцензіаром права користування технічним рішенням у частині, що не передається ліцензіату;

- повна – ліцензіат одержує всі права на використання та розпорядження технологією.

Згідно законодавства України вартість об’єктів інтелектуальної власності враховує в якості нематеріальних активів і амортизується, що приводить до зниження оподаткування.

В Україні офіційна методика вартості оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності відсутня.

Згідно з міжнародними стандартами при оцінці ринкової вартості різних об’єктів інтелектуальної власності рекомендується використовувати 3 основні підходи:

1. Витратний (інвестиційний) включає 5 методів:

- метод фактичних витрат;

- метод планових витрат;

- метод вартості заміщення;

- метод відновної вартості;

- метод коефіцієнтів.

2. Ринковий (аналоговий) включає 3 методи:

- метод порівняльного продажу;

- метод ринку інтелектуальної власності;

- метод експертних оцінок.

3. Дохідний (фінансовий) включає 6 методів:

- метод комерційної значимості;

- метод прибутку;

- метод економічного ефекту;

- метод капіталізації доходу;

- метод дисконтування;

- метод роялті.

Витратний метод оснований на розрахунку витрат, необхідних для повного відтворення об’єкта власності.

Ринковий метод оснований на знанні ринкової інформації про угоди з аналогічною інтелектуальною власністю.

Дохідний підхід оснований на оцінюванні здатності інтелектуальної власності приносити дохід, що вимагає досить точного знання ринкових перспектив товару, в якому використовується об’єкт оцінки.

Крім трьох основних методів, достатньо точних, часто застосовуються прості і приблизні методи для швидкого розрахунку початкової оцінки інтелектуальної власності. Це:

• метод 25% від валового прибутку;

• метод 5% від продажу;

• метод повернення інвестицій, дослідження і розробки;

• метод повернених коштів від продажу.