- •1.1. Сутність, об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності
- •1.2. Етапи, стадії і моделі інноваційного процесу
- •1.3. Класифікація інновацій
- •1.4. Життєвий цикл інновацій
- •Розділ 2. Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємницьких теорій
- •2.1. Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємницьких теорій
- •2.2. Теорії технократичного суспільства
- •2.3. Сучасні концепції інноваційного розвитку
- •Розділ 3. Особливості створення інновацій і формування попиту на них
- •3.1. Особливості створення інновацій і формування попиту на них
- •3.2. Планування і організація створення нового товару
- •Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
- •Розділ 4. Інноваційна політика підприємства
- •4.1. Сутність і завдання інноваційної політики підприємства
- •4.2. Принципи формування інноваційної політики підприємства
- •Принципи іп:
- •4.3. Складові інноваційної політики підприємства
- •4.4. Інноваційний потенціал підприємства
- •Розділ 5. Система управління інноваційними процесами
- •5.1. Інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •2.2. Суть стратегічного планування інноваційної діяльності
- •5.3. Оперативне управління інноваційною діяльністю
- •5.4. Організаційні структури управління, їх особливості, переваги та недоліки
- •Розділ 6. Інфраструктура інноваційної діяльності та сучасні організаційні форми реалізації інновацій
- •6.1. Поняття про сферу інноваційної діяльності та про інноваційну інфраструктуру
- •6.2. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності та їх характеристика
- •6.3. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва
- •Розділ 7. Фінансування інноваційних процесів
- •7.1. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності
- •7.2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності
- •7.3. Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора
- •7.4. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
- •Розділ 8. Лізингове фінансування інноваційної діяльності
- •8.1.Необхідність лізингового фінансування. Функції, об’єкти та суб’єкти лізингу
- •8.2.Форми та особливості лізингового фінансування
- •8.3. Склад лізингових платежів
- •Розділ 9. Інноваційний проект як об’єкт оцінювання і фінансування
- •9.1. Специфіка інноваційних проектів і програм
- •9.2. Процедура обґрунтування та оцінка здійснимості інноваційного проекту
- •9.3. Проблеми інвестування інноваційних проектів
- •Розділ 10. Моніторинг інновацій
- •10.1. Моніторинг інновацій при плануванні інноваційних процесів та джерела інформації
- •Джерела інформації для розроблення нових продуктів
- •10.2. Джерела інноваційних можливостей
- •10.3. Моніторинг інновацій і формування інноваційної політики
- •10.4. Моніторинг інновацій в органах державного управління
- •Розділ 11. Оновлення техніко-економічної бази підприємства
- •11.1. Техніка та технологія як складові техніко-технологічної бази підприємства
- •11.2. Техніко-технологічний розвиток підприємства і його стратегічні напрямки
- •Заходи техніко-технологічного розвитку
- •11.3. Критерії технологічності і показники технічного рівня підприємства
- •11.4. Відтворення і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства
- •Розділ 12. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •12.1. Сутність і завдання державної інноваційної політики
- •12.2. Методи та інструменти державного регулювання інноваційною діяльністю
- •12.3. Стимулювання інноваційної діяльності
- •Розділ 13. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •13.1. Поняття інтелектуальної власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •13.2. Передавання права на об’єкти промислової власності
- •13.3. Види ліцензій та їх характеристика. Методи оцінки інтелектуальної власності
- •Розділ 14. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності фірми
- •14.1. Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності
- •14.2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
- •14.3. Оцінювання економічної ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Розділ 15. Оцінювання соціальної ефективності інновацій та ефективності придбання і продажу ліцензій
- •15.1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності
- •15.2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій
- •15.3. Економічне обґрунтування продажу ліцензій
- •Розділ 16. Інноваційні пріоритети розвитку економіки
- •16.1. Виробництво високо технологічної наукомісткої продукції
- •16.2. Формування і розвиток нової економіки
- •16.3. Сутність і розвиток інформаційно-комунікаційних технологій
11.4. Відтворення і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства
Технічний розвиток підприємства великою мірою залежить від маркетингової і виробничої стратегії, які визначають планові заходи щодо устаткування і технології, необхідні для випуску певного продукту. Наприклад, за умов концентрованого зростання важливо забезпечити збільшення виробничої потужності шляхом придбання нових одиниць обладнання або підвищення продуктивності наявного обладнання через капітальний ремонт чи модернізацію. У цьому разі виробнича стратегія орієнтується на мінімізацію витрат і технологію масового чи серійного виробництва. Якщо ж передбачається реалізація стратегії диверсифікації, то склад технологічного обладнання, що встановлюється для випуску нової продукції, може радикально відрізнятися від наявного, оскільки впроваджуються нові технологічні процеси.
Отже, вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства слід планувати та орієнтувати передусім на ті заходи, які забезпечать реалізацію обраної ним стратегії діяльності. Для вітчизняних підприємств, що мають обмежені фінансові можливості, такі заходи переважно орієнтовані на підтримання існуючого технічного рівня шляхом його капітального ремонту та модернізації.
Важливим завданням планування технічного розвитку підприємства є визначення межі експлуатації виробничого устаткування. Технічні засоби виробництва слід підтримувати у стані, який забезпечує дотримання всіх параметрів технологічного процесу і виготовлення продукції високої якості. Цього можливо досягти профілактичними заходами і своєчасним ремонтом і модернізацією обладнання. В умовах фінансової скрути деякі підприємства намагаються продовжити термін експлуатації технічних засобів виробництва. Однак настає момент, коли витрати на ремонт стають настільки великими, що навіть істотна модернізація не виправдовує вкладених коштів.
Альтернативою капітальному ремонту та модернізації виробничого об'єкта є його заміна новим. Важливо порівняти результати обох варіантів відтворення з погляду економічної віддачі. Для цього необхідно врахувати, що:
1) у процесі заміни застарілого обладнання новим виникатимуть додаткові одноразові капітальні витрати і втрати від недоамортизації старої машини;
2) здійснення капітального ремонту і продовження таким чином терміну служби машини ще на один ремонтний цикл зумовлює збільшення собівартості виготовлення продукції відремонтованим обладнанням порівняно з її величиною при використанні нових машин.
Щоб визначити, що економічно вигідніше необхідно порівняти загальну величину витрат і втрат у першому і другому випадках:
у першому – це вартість капітального ремонту і втрати на експлуатацію;
у другому – це витрати пов’язані з придбанням нової техніки і недоамортизації старої техніки.
Крім цього необхідно враховувати різницю в продуктивності, а також тривалості ремонтних циклів нової та відремонтованої машини. Умову економічно ефективних витрат на капітальний ремонт можна записати так:
Rі + Sе < Kh*α*β +Sa, (1)
де, Ri – витрати на капітальний ремонт машини,
Se – сума перевищення експлуатаційних витрат,
Kh – балансова вартість нової машини,
α, β – коефіцієнти,
Sa – втрати від недоамортизації старої машини.
Якщо розрахунок покаже, що ліва частина нерівності менша ніж права, то капітальний ремонт доцільно здійснювати.
Коефіцієнт економічного ефективного капітального ремонту об’єкта, який виражається відносним показником:
(2)
Витрати на капітальний ремонт будуть економічно виправданими за будь-якого додатного значення меншого за 1.
Коефіцієнт економічного ефективного капітального ремонту і модернізації має вигляд:
(3)
де, М – витрати на модернізацію.
Конкретні завдання технологічної підготовки виробництва (ТПВ) полягають у створенні оптимальних матеріально-технічних передумов для випуску, в найкоротший термін з мінімальними витратами, спроектованих нових виробів заданого рівня якості .
Весь комплекс робіт з ТПВ поділяють на кілька взаємозалежних етапів:
Відпрацювання конструкції виробу на технологічність – здійснюється на стадії конструктивної підготовки виробництва;
Проектування технології виготовлення нових виробів – охоплює розробку міжцехових технологічних маршрутів;
Конструювання і виготовлення спеціального технологічного оснащення - є найбільш трудомістким оскільки на частку такого оснащення припадає до 70-80% загального обсягу робіт;
Остаточне відпрацювання технології – за результатами випробовування нової серії виробу і перевірки ефективності виготовлення оснащення вносять необхідні зміни і уточнення.
Типізація технологічного процесу - полягає в розробці типових процесів виготовлення технологічно подібних деталей і складальних одиниць, що забезпечує скорочення різноманітних технологічних операцій і відповідне зниження трудомісткості.
Для визначення ефективності варіанту технологічного процесу достатньо розрахувати технологічну собівартість виробу, тобто суму витрат , яка змінюється при переході від одного технологічного процесу до іншого.
