Джерела інформації для розроблення нових продуктів

1. Потреби ринку: аналіз використання продуктів-аналогів; інформація із системи збуту; звіти і пропозиції торгівельних посередників; дослідження сегментів ринку, що швидко розвиваються; дослідження вад (недоліків) продуктів, що випускаються; спеціальні дослідження ринку для виявлення незадоволених потреб; інформація про замінники; замовлення споживачів; інтерв’ю з покупцями; інформація щодо найважливіших видів сировини; інформація постачальників.

2. Конкуруючі вироби: тенденції у розробці нових виробів конкуруючими фірмами; інформація про вдалі вироби інших фірм; спостереження за товарами-аналогами на виставках.

3. Зразки нових видів виробів у науці і техніці: напрями наукових досліджень конкуруючих компаній; патентна інформація; думки експертів з техніки і технології; думки експертів з експлуатації товарів; наукові статті; звіти про наукові конференції та наради.

10.2. Джерела інноваційних можливостей

Для пошуку інноваційних ідей необхідно використовувати потенціал підприємства і сигнали зовнішнього середовища. Нові ідеї можуть з’явитися після спілкування із колегами чи друзями, бути наслідком цілеспрямованих досліджень поведінки споживачів або результатом спостереження за роботою інших фірм. Часто наштовхують на цікаву думку публікації у засобах масової інформації чи галузевих наукових виданнях, відвідування виставок, презентацій, участь у наукових конференціях та бізнес-форумах. Зокрема, П. Друкер радить звертати увагу на такі джерела інноваційних можливостей:

1. Несподівані події для фірми чи галузі поділяються на:

• несподіваний успіх відкриває найбільше можливостей і характеризується найменшими зусиллями на впровадження інновацій та найменшим ризиком.

• несподівана невдача. Потрібно звертати увагу на невдачі і провали, оскільки, деякі з провалів спричинені суттєвою зміною чи у сприйняттях споживачів чи у рівнях їхніх доходів, яку можна використати для успіху.

• несподівана зовнішня подія – це джерело вказує на необхідність інноваційних змін. Умовою успішного використання несподіваної події є її відповідність рівню знань і компетентності з питань власного бізнесу.

2. Невідповідність реальності уявленням про неї. Невідповідність – це розбіжність між тим, що є і тим що має бути за переконанням усіх. Вона є ознакою зміни, що вже сталася або може статися і галузі, виробничому процесі чи на ринку. Є кілька видів невідповідностей:

• невідповідність уявлень, бажань фактичним економічним умовам в певній галузі;

• невідповідність реального стану певної галузі промисловості тому яким його уявляють;

• невідповідність між уявними та дійсними цінностями і сподіванням споживачів.

3. Інновація, викликана потребою технологічного процесу. Необхідність у таких інноваціях виник в процесі роботи, яку доводиться виконувати.

4. Зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, неусвідомлені всіма.

5. Демографічні зміни полягають у зміні вікової структури населення, від них суттєво залежить що буде купуватися і в яких кількостях.

6. Зміни у сприйняттях та значеннях. У математиці не існує різниці між термінами “склянка на половину повна” і “склянка на половину порожня’. Однак, значення цих двох визначень різне і тому реакція на них буде різна.

7. Нові знання. Інновації на базі нових знань надзвичайно важливі. Вони можуть принести інноватору суттєві вигоди. Однак, можуть мати тривалий термін впровадження і потребують значних коштів для цього.

Чотири перших джерела містяться на підприємстві і мають використовуватися його працівниками як індикатори змін, що вже мали місце або які можна здійснити без особливих зусиль. Інші три належать зовнішньому середовищу. Їх розпізнати дещо важче, але саме тому вони можуть відкривати значно більші можливості інноваторам.