9.3. Проблеми інвестування інноваційних проектів

Від ефективного вирішення проблеми фінансового забезпечення інноваційних проектів залежить успіх реалізації інноваційної моделі розвитку економіки країни.

Основні проблеми, пов’язані з інвестуванням інноваційних проектів в Україні:

1. Невелика кількість інноваційних проектів привабливих для інноваційних вкладень. Основна причина – неготовність підприємств до нововведень.

2. Джерела фінансування інноваційних проектів. В індустріально розвинених країнах фінансування таких проектів від 20 до 45% здійснюється за рахунок державних коштів. В Україні такий показник складає близько 3%. Основним джерелами в Україні залишаються власні і залучені кошти, в тому числі інвестиційні і кредитні ресурси.

3. Проблема фінансування довгостроковість інвестицій, що обумовлена факторами:

• недосконалість законодавчої бази;

• обмеженість власних ресурсів комерційних банків;

• мала кількість реальних платоспроможних позичальників;

• наявність істотних кредитних ризиків;

• відсутність заставного майна у позичальників.

Постановою Кабінету Міністрів України №1106 «Про заходи щодо підтримки інноваційно-інвестиційних проектів» банкам надана можливість використовувати механізм довгострокового рефінансування НБУ, але переважна більшість проектів мають строки реалізації і окупності в межах від 5 до 10 років, а рефінансування НБУ передбачене в межах 3 років.

4. Недостатнє використання коштів від розміщення облігацій.

5. Комерційні банки, що є структурними і функціональними елементами інноваційної моделі самі вимагають нововведень.

Розділ 10. Моніторинг інновацій

10.1. Моніторинг інновацій при плануванні інноваційних процесів та джерела інформації

Впровадження інновацій супроводжується значним ризиком, тому планування інноваційних процесів на підприємстві слід здійснювати на основі попередніх досліджень. Інновації можуть бути не тільки технічними, а й соціальними, тому інноваційна діяльність підприємства має бути чітко зорієнтована на створення або залучення тих новацій, які за існуючих умов можуть дати найбільшу віддачу. Це можливо за умов моніторингу.

Моніторинг суб’єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямків інноваційної діяльності передбачає 3 основних напрямки:

1. Вивчення споживачів товарних інновацій – має на меті залучити клієнта до розроблення і випробовування нового товару, що полегшує його подальший збут. Методи, які застосовуються у цьому випадку:

• сегментація споживачів;

• оцінювання способів придбання;

• вивчення причин придбання.

2. Аналіз умов конкуренції і рівня науково-технічного потенціалу підприємства – такий аналіз є основним економічним обґрунтуванням інноваційної стратегії підприємства. За умов сильної конкуренції і високого науково-технічного потенціалу інноваційну діяльність слід орієнтувати на розроблення нового продукту. За умов помірної конкуренції потрібно модифікувати і удосконалювати існуючу стратегію. За умов слабкої конкуренції потрібно збільшувати частини ринку і впроваджувати наступальну стратегію.

3. Вивчення товару-інновацій. Головною метою вивчення товару-інновації є виявлення реальної ринкової потреби в ньому.