9.2. Процедура обґрунтування та оцінка здійснимості інноваційного проекту

Обґрунтування доцільності починається із встановлення критеріїв, за якими оцінюють його здійснимість в межах конкретного підприємства. Залежно від змісту проекту процедура обґрунтування може бути складнішою чи простішою. Обґрунтування здійснюється для таких типів промислових об’єктів:

1) проект заміни застарілого устаткування;

2) проект заміни устаткування з метою зменшення поточних виробничих витрат;

3) проект збільшення випуску продукції або розширення ринку послуг;

4) проект розширення виробництва з метою випуску нових продуктів;

5) проекти, що мають екологічне навантаження.

Загальна схема обґрунтування інноваційного проекту містить слідуючі етапи процедури обгрунтування:

1. Обґрунтування забезпеченості проекту науково-технічними розробками;

2. Обґрунтування комерційної привабливості проекту;

3. Обґрунтування відповідності проекту потрібному науково-технічному рівню;

4. Обґрунтування відповідності спеціалізації виконавців цілям проекту;

5. Обґрунтування тривалості робіт і термінів їх виконання;

6. Обґрунтування складу вартості робіт та їх відповідності фінансуванню проекту;

7. Обґрунтування забезпеченості трудовими ресурсами;

8. Обґрунтування складу, якості, кількості матеріально-технічних ресурсів;

9. Обґрунтування. виробничих можливостей виконавців проекту;

10. Обґрунтування капіталовкладень і капіталомісткості будівництва;

11. Обґрунтування можливостей виробничої кооперації.

Управління проектом – це планування, організація, моніторинг і контроль усіх складових проекту, а також мотивація учасників проекту для досягнення його цілей в обумовлений час з узгодженими вартістю та якістю виконання робіт.

Ключовою методологією управління проектами є системний підхід, який враховує всебічні умови і комплексні взаємозв’язки в проектах або програмах інноваційного розвитку. Це дає можливість моделювати системи для спрощення реальних ситуацій у проектах. Реалізація системного в інноваційних проектах потребує аналізу з розподілом проекту на підпроекти, фази, пакети робіт та інші елементи.

Фаза проекту – це певний обмежений проміжок часу виконання проекту виділений, з точки зору досягнення результату проекту, по відношенню до інших проміжків.

Життєвий цикл проекту – це послідовність фаз проекту потрібних для досягнення визначених цілей з моменту формування концепції проекту до його завершення, включаючи реалізації і використання.

Цілі пректу визначають вимоги його замовника чи керівника, щодо часу виконання,витрат, вартості і якості ресурсів. Цілі проекту розподіляються за компонентами і як правилоформують дерево цілей.

Стратегія проекту – описує яким чином досягаються всі окремі цілі.

Управління організацією (фірмою) на основі проектів є ключовою концепцією управління в організаціях, що виробляють інноваційні продукти, особливо в проектно орієнтованих компаніях.

Привабливість фінансування інноваційного проекту залежить від того, якою буде ціна капіталу, залученого в проект. Вона суттєво впливає на його комерційну ефективність, визначає межу дохідності інноваційного проекту, тобто норму прибутку на інновації.

Ціна капіталу – це відношення загальної суми платежів за використання фінансових ресурсів до загального обсягу цих ресурсів.

Ціна власного капіталу визначається дивідендною політикою інноватора пропорційно частці акціонерного капіталу у власних коштах організації.

Ціна залученого капіталу розраховується як середньозважена відсоткова ставка залучених фінансових ресурсів.

Після визначення вартості проекту та ціни капіталу, необхідного для його інвестування, слід оцінити його комерційну привабливість для інноватора та інвестора. Для цього використовують показник норми прибутку. Якщо він перевищує середню величину по галузі з урахуванням масштабів діяльності підприємства, то проект є комерційно привабливим для інноватора.

Рівень ризику закладається як надбавка до норми прибутку. Норми прибутку з урахуванням рівня ризику змінюються залежно від груп інвестицій і ЖЦ інновацій. Так інвестиції в науково-дослідні роботи, цілі яких точно не визначені і результат заздалегідь невідомий, є мало привабливими, тому норма прибутку складає 20 %. Для інших видів інвестицій ціна капіталу може складати не менше 3%.

Для визначення величини прибутку, який може бути отриманий за інноваційним проектом складають бізнес-план інноваційного проекту.