- •1.1. Сутність, об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності
- •1.2. Етапи, стадії і моделі інноваційного процесу
- •1.3. Класифікація інновацій
- •1.4. Життєвий цикл інновацій
- •Розділ 2. Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємницьких теорій
- •2.1. Становлення і сучасні тенденції розвитку інноваційно-підприємницьких теорій
- •2.2. Теорії технократичного суспільства
- •2.3. Сучасні концепції інноваційного розвитку
- •Розділ 3. Особливості створення інновацій і формування попиту на них
- •3.1. Особливості створення інновацій і формування попиту на них
- •3.2. Планування і організація створення нового товару
- •Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
- •Розділ 4. Інноваційна політика підприємства
- •4.1. Сутність і завдання інноваційної політики підприємства
- •4.2. Принципи формування інноваційної політики підприємства
- •Принципи іп:
- •4.3. Складові інноваційної політики підприємства
- •4.4. Інноваційний потенціал підприємства
- •Розділ 5. Система управління інноваційними процесами
- •5.1. Інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •2.2. Суть стратегічного планування інноваційної діяльності
- •5.3. Оперативне управління інноваційною діяльністю
- •5.4. Організаційні структури управління, їх особливості, переваги та недоліки
- •Розділ 6. Інфраструктура інноваційної діяльності та сучасні організаційні форми реалізації інновацій
- •6.1. Поняття про сферу інноваційної діяльності та про інноваційну інфраструктуру
- •6.2. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності та їх характеристика
- •6.3. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва
- •Розділ 7. Фінансування інноваційних процесів
- •7.1. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності
- •7.2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності
- •7.3. Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора
- •7.4. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом
- •Розділ 8. Лізингове фінансування інноваційної діяльності
- •8.1.Необхідність лізингового фінансування. Функції, об’єкти та суб’єкти лізингу
- •8.2.Форми та особливості лізингового фінансування
- •8.3. Склад лізингових платежів
- •Розділ 9. Інноваційний проект як об’єкт оцінювання і фінансування
- •9.1. Специфіка інноваційних проектів і програм
- •9.2. Процедура обґрунтування та оцінка здійснимості інноваційного проекту
- •9.3. Проблеми інвестування інноваційних проектів
- •Розділ 10. Моніторинг інновацій
- •10.1. Моніторинг інновацій при плануванні інноваційних процесів та джерела інформації
- •Джерела інформації для розроблення нових продуктів
- •10.2. Джерела інноваційних можливостей
- •10.3. Моніторинг інновацій і формування інноваційної політики
- •10.4. Моніторинг інновацій в органах державного управління
- •Розділ 11. Оновлення техніко-економічної бази підприємства
- •11.1. Техніка та технологія як складові техніко-технологічної бази підприємства
- •11.2. Техніко-технологічний розвиток підприємства і його стратегічні напрямки
- •Заходи техніко-технологічного розвитку
- •11.3. Критерії технологічності і показники технічного рівня підприємства
- •11.4. Відтворення і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства
- •Розділ 12. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •12.1. Сутність і завдання державної інноваційної політики
- •12.2. Методи та інструменти державного регулювання інноваційною діяльністю
- •12.3. Стимулювання інноваційної діяльності
- •Розділ 13. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •13.1. Поняття інтелектуальної власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •13.2. Передавання права на об’єкти промислової власності
- •13.3. Види ліцензій та їх характеристика. Методи оцінки інтелектуальної власності
- •Розділ 14. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності фірми
- •14.1. Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності
- •14.2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
- •14.3. Оцінювання економічної ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Розділ 15. Оцінювання соціальної ефективності інновацій та ефективності придбання і продажу ліцензій
- •15.1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності
- •15.2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій
- •15.3. Економічне обґрунтування продажу ліцензій
- •Розділ 16. Інноваційні пріоритети розвитку економіки
- •16.1. Виробництво високо технологічної наукомісткої продукції
- •16.2. Формування і розвиток нової економіки
- •16.3. Сутність і розвиток інформаційно-комунікаційних технологій
5.3. Оперативне управління інноваційною діяльністю
Оперативне управління інноваційною діяльністю має своїм завданням визначення найефективніших шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку. Вона полягає у послідовному виконанні основних управлінських функцій, таких як планування, організація, контроль, мотивування у короткостроковому періоді.
При проведені оперативного планування визначається готовність підприємства до інновацій. Визначення інноваційності підприємства виконується за системою інноваційних показників.
Система інноваційних показників – це кількісна оцінка сукупності факторів, які впливають на інноваційний розвиток підприємства.
До таких показників для оцінки відносять інноваційну стратегію, інноваційний процес, інноваційну культуру, структуру і можливість, забезпеченість ресурсами. Результатом такої оцінки є певний рейтинг число від 0 до 1, який оцінює інноваційні можливості підприємства. Крім цього оперативне планування інновацій охоплює продуктивно-тематичне, техніко-економічне і календарне планування.
Оперативне управління забезпечує реалізацію в межах визначених термінів і ресурсів через обґрунтування планів і завдань для кожної ланки підприємства задіяної в інноваційному процесі для контролю і мотивації їх належного виконання у короткостроковому періоді.
5.4. Організаційні структури управління, їх особливості, переваги та недоліки
Здатність організації до інноваційних змін великою мірою залежить від її організаційної структури управління.
Управління інноваційною діяльністю здійснюється в межах загального управління і є його невід’ємною частиною і підприємство, яке займається інноваційною діяльністю має підпорядковувати свою організаційну структуру.
Розрізняють 2 основні типи організаційних структур управління:
Механістичні структури – функціонують як чітко злагоджений механізм і інертні до будь-яких змін. До цього типу відносять:
- лінійну,
- функціональну,
- лінійно-функціональну,
- дивізійну структури.
Органічні організаційні структури – мають розмиті межі управління, невелику кількість рівнів управління, характеризуються децентралізацією прийняття рішень, помірним виконанням формальних правил і неформальними міжособистісними стосунками. Ці структури вирізняються великою гнучкістю у взаємодії з зовнішнім середовищем. До них відносять: матричні, проектні, мережеві.
В абсолютному чистому виді ці 2 типи організаційних структур не існують, оскільки жодна організація не може функціонувати без інноваційних змін. Можливе застосування певних організаційних форм залежить від типу інноваційної стратегії підприємства.
Інноваційна стратегія – стратегія, націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації і пошукові масштабних рішень спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільного розвитку підприємства.
Види інноваційних стратегій:
- стратегія наступу,
- захисту,
- імітаційна стратегія,
- залежна,
- традиційна,
- стратегія «за нагодою» (стратегія ніші).
Імітаційна стратегія – передбачає створення таких імітаційних умов, щоб забезпечити впровадження нових виробів, які не є результатом власних розробок і можуть залучатися шляхом придбання інновацій, ліцензій підприємств інноваторів і імітації інновації.
Захисна і традиційна стратегія – передбачає створення організаційних і мотиваційних умов для постійного вдосконалення існуючого виробничого процесу, надання матеріально-технічних і фінансових ресурсів для розроблення інновацій окремими працівниками поза планами підприємства або спільно з іншими підприємствами.
Бутлегерство – це підпільне, контрабандне винахідництво (потаємна робота над позаплановими проектами). Використовується як форма здійснення інноваційної діяльності в умовах обмежених фінансових коштів підприємства.
Наступальна стратегія – передбачає наявність в організаційній структурі підприємства власних відокремлених підрозділів, які займаються дослідженнями і розробками. Як правило, використовують великі підприємства з різними організаційними формами управління інновації. У великих компаніях це дивізійна організаційна структура.
Серед дивізійних структур виділяють кілька типів:
структура орієнтована на продукт;
структура орієнтована на територію;
структура орієнтована на споживача.
Таким чином, вибір організаційних форм управління залежить від багатьох чинників, серед яких вирішальне значення мають розміри підприємства, його ринкова і технологічна позиція, фінансові можливості і інноваційна стратегія.