- •Інтеграція та диференціація в науці. Причини, які обумовили розвиток технічного прогресу
- •Методологія, метод, методика в мовознавстві
- •Методи лінгвістичного аналізу
- •Напрямки в сучасному мовознавстві
- •Системний підхід та відносини у науці при дослідженні мовних явищ
- •Спадкоємність і етика в науці
- •Поняття середовища у лінгвістиці
- •Мова як функціонуюча адаптована система
- •Характеристика підсистеми, ядра та периферії
- •Тезаурусний підхід до систематичного вивчення лексики та загальні функції системи
- •Методи і процедури лінгвістичного аналізу
- •1. Гіпотетично-дедуктивний.
- •2. Метод опозиції.
- •3. Дистрибутивний аналіз.
- •4. Дистрибутивно-статичний.
- •5. Валентностний.
- •6. Контекстологічний.
- •7. Компонентний.
- •Вибір методики (процедури) аналізу лінгвістичних явищ
- •Гіпотетико-дедуктивний метод аналізу
- •Метод опозицій в лінгвістичних дослідженнях
- •Дистрибутивний аналіз лексичних одиниць.
- •Валентністний аналіз мовних явищ
- •Контекстологічний аналіз та особливості його застосування
- •Компонентний аналіз як методика дослідження мовних явищ
- •Загальні поняття про метамову
- •Термінологія. Вимоги до терміну, недоліки термінології та причини, що їх викликають
- •До історії наукових ступенів та вчених знань в Європ
- •До історії наукових ступенів та вчених знань в Америці.
- •Поява наукових ступенів та вчених звань в Росії та Україні (бакалавр, магістр, доктор, професор, доцент, приват доцент)
- •Підготовка наукової доповіді та повідомлення
- •Вимоги до написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт
- •Виклад та оформлення результатів наукового дослідження.
Мова як функціонуюча адаптована система
Першими лінгвістами, які поклали в основу опису мови та мовних елементів системні відношення, були І.А. Бодуен де Куртене та Ф. Де Соссюр. Мова – це семіотична функціональна система, яка слугує засобом обміну інформацією в суспільстві та зберіганню інформації в людській свідомості. Мова – це система систем, всередині якої виокремлюють фонетичну, морфологічну, лексичну, синтаксичну та інші підсистеми.
Але кожна галузь лінгвістики застосовує загальне поняття системи відносно своїх завдань.
Спеціалісти по функціональній стилістиці, наприклад, виокремлюють в мові систему функціональних стилів, підсистеми якої утворені окремими функціональними стилями, такими, наприклад, як науковий, розмовний і т. д.
Представники теорії тексту вважають системою кожен окремий текст. Система тексту об’єднується комунікативною цілісністю, логічними, граматичними та семантичними зв’язками.
Науковці галузі граматики вважають підсистемами мови окремі граматичні категорії: категорію однини чи множини або категорію порівняння.
Характеристика підсистеми, ядра та периферії
В якості синоніма для терміна «підсистема» в лінгвістичній літературі часто використовують термін «поле»-лексичне поле,лексико-семантичне поле і так далі.в словнику О.С. Ахмановой написано,що поле-сукупніст змістових одиниць,які криють певну область людського досвіду і поєднуються в більш менш автономну мікросистему.
Ядро-центральна частина поля,елементи якого мають повний набір ознак,які визначають дане угрупування. Елементи периферії не мають всіх ознак,які характерні для поля,але можуть мати ознаки,властиві сусіднім полям.
Тезаурусний підхід до систематичного вивчення лексики та загальні функції системи
«Тезаурус» у етимологічному значенні-скарбниця, а в широкому сучасному сенсі-вся сума накопичених знань. Тезаурус дає компактне уявлення семантичного простору і системних відношень у ньому,і дозволяє спостерігати рівневу організацію лексики. Тезаурус являється способом уявлення семантичного простору. В цьому сенсі тезаурус ний підхід являється одним із перспективних методів семантичного дослідження з використанням комп’ютерів. Мова при такому підході розглядається як велика система
«Функція» в найзагальнішому сенсі – призначення. Функція - це роль,яку ті або інші класи одиниць виконують у побудові одиниць більш високих рівнів. М.А.К. хол ідей виділяв 3 основні функції мови:1)концептуальна,від ображаючої досвід розмовляю чого щодо його внутрішнього світу і об’єктивної реальності;2)міжособова,яка встановлює і підтримує соц. відносини,рольову структуру,вплив на читача та ін..;3)текстова,забезпечує подачу інформації у вигляді зв’язного висловлювання.
Методи і процедури лінгвістичного аналізу
1. Гіпотетично-дедуктивний.
Основні етапи: збір фактичного мовного матеріалу, узагальнення його індуктивним шляхом (індукція – розвиток думки від одиничного до загального) – побудова теорії у вигляді гіпотези, уточнення гіпотези різними шляхами (наприклад, зіставленням з існуючими концепціями), дедукція (виведення нової думки), перевірка істинності гіпотези на нових фактах.
Гіпотеза – наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і вимагає теоретичного обґрунтування та практичної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією.
Теорія – сукупність узагальнених положень, які створюють будь-яку науку або її розподіл.