2 Види реінжинірингу:

1. кризовий реінжиніринг – спрямований на вирішення кризових проблем господарюючого суб’єкту

2. реінжиніринг розвитку – застосовується тоді, коли динаміка розвитку знижується і діюча структура організації і управління вже досягла оптимального рівня по отриманню прибутку.

В Україні такий вид ре інжинірингу стосується торгівельних фірм. Наприклад, надання підприємству торгівельних кредитів, коли йому не вистачає оборотних коштів.

Фірми, які займаються реінжинірингом, поділяються на 4 групи:

1. закордонні фірми-консультанти – надають аудиторські послуги, а також послуги по управлінню інформаційними потоками.

2. консалтингові фірми – працюють як системні інтегратори. Головне завдання: побудова оптимальних моделей за допомогою закордонних програм і впровадження систем документообігу. Працюють на проектному принципу.

3. проектні фірми – розробляють проект ідеального підприємства або видають проект оптимального бізнесу. Не можуть самостійно його впроваджувати.

4. фірми, що займаються практичним впровадженням реінжинірингу. Головне завдання: найскоріше впровадження результатів проектів, реорганізація систем управління господарюючого суб’єкту з метою усунення кризової ситуації.

Лекція 6. Сучасні особливості міжнародного інвестування в Україні

1. Інвестиційний клімат в Україні та його складові.

2. Законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні.

3. Характеристика стану надходження інвестицій в Україну.

1. Інвестиційний клімат – це сукупність політичних, соціальних та економічних чинників, яка приймається до уваги інвестором при здійсненні інвестицій.

Найважливішими з перерахованих чинників є економічні.

Перелік конкретних економічних показників залежить від форми інвестицій, терміну та умов інвестування.

Наприклад:

• для державних інвесторів важлива гарантія держави;

• для приватних інвесторів – розвиток кредитно-фінансової системи (тобто показник заборгованості, доступність банківського кредитування);

• особи, які здійснюють портфельне інвестування – наявність інвестиційного середовища (розвинутий фондовий ринок з елементами інфраструктури і можливість репатріації доходів);

• інвесторів, що здійснюють прямі іноземні інвестиції, цікавлять, крім фінансових показників, характеристики внутрішнього ринку країни-одержувача (місткість ринку, купівельна спроможність населення, доступ до ринку, ресурсна база тощо).

Аналіз комплексу цих показників визначає синтетичний показник інвестиційної привабливості країни.

Рейтинги інвестиційної привабливості надають:

• Лондонський часопис Euro money

• американська група Business Risk International

• Handelsblatt (Німеччина)

В Україні у 1995 р. Бланк і інвестиційна компанія “Омега Інвест” розробили єдиний признаний в Україні рейтинг, що стосується інвестиційної привабливості регіонів. В основу покладені основні довготривалі фактори:

• природно ресурсний потенціал

• рівень промислового і сільськогосподарського виробництва

• рівень урбанізації

• ринкова інфраструктура

Всі регіони розділили на 4 групи:

1. пріоритетна інвестиційна привабливість

2. достатньо велика інвестиційна привабливість

3. середня інвестиційна привабливість

4. низька інвестиційна привабливість

Будь-який рейтинг – це моментальний знімок стану ринку.

Фактори інвестиційного клімату:

1. інвестиційний потенціал

2. інвестиційні ризики