
- •Зовнішньоекономічна політика України
- •Лекція 1 Організація зовнішньоекономічних зв’язків (зез)
- •Лекція 2 Регулювання зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •Лекція 3
- •Лекція 4 Сучасний стан зовнішньої торгівлі України
- •Європейська інтеграція
- •Основні пріоритети стосунків з рф:
- •Лекція 5. Організаційні форми експортно-імпортних операцій
- •2 Види реінжинірингу:
- •Лекція 6. Сучасні особливості міжнародного інвестування в Україні
- •Інвестиційні ризики
- •Інвестиційний потенціал
- •2. Законодавче поле інвестиційної діяльності поділяється на:
- •Фондовий ринок України
- •3. Стан іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2002 року:
- •Лекція 7 Вільні економічні зони (вез) в Україні
- •Показники, що характеризують діяльність вез в Україні
Зовнішньоекономічна політика України
Поліщук Ліна Сергіївна
Лекція 1 Організація зовнішньоекономічних зв’язків (зез)
Сутність і класифікація ЗЕЗ
Зовнішньоекономічна політика (ЗЕП)
1. ЗЕЗ – це комплексна система різних форм міжнародного співробітництва.
ЗЕЗ – категорія історична: продукт цивілізації виникає з появою держави та розвивається разом з нею.
Економічна категорія: система економічних відносин, які виникають при русі різних ресурсів в результаті економічної діяльності держави та формують її фінансову систему.
ЗЕЗ виступають елементом зростання та прискорення.
В залежності від ефективності ЗЕЗ розглядають класифікацію.
Класифікація – це розподіл зв’язків на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставленої мети.
Класифікаційна система розділяється на:
види
форми
Види ЗЕЗ – сукупність зв’язків, які характеризуються певною ознакою.
Види:
по напрямку потоку:
експортні
імпортні
по структурній ознаці:
зовнішньоторговельні
фінансові
виробничі
інвестиційні
Форми ЗЕЗ – спосіб існування даного виду зв’язку або зовнішній прояв сутності конкретного зв’язку.
Форми:
торгівля
лізинг
бартер
факторинг тощо.
Всі види та форми взаємопов’язані.
2. Зовнішня економіка України формувалася під впливом різних регуляторів, які направляють розвиток зв’язків в єдину зовнішньоекономічну систему.
Регулятори:
економічні
організаційно-розпорядчі
Економічні регулятори – це економічні інтереси виявлення та здійснення зв’язків:
співвідношення попиту і пропозиції
співвідношення світових та національних цін, тарифів, % ставок, курсів валют
співвідношення світового та національного рівня виробництва (по якості, обсягу).
Організаційно-розпорядчі регулятори – директивні акти, які передбачають цілеспрямованість держави і органів на формування та розвиток ЗЕЗ:
ліцензування окремих видів діяльності
експортні тарифи
квотування
механізм обов’язкового продажу частини валютної виручки від експортної діяльності (50%)
митне оформлення
валютний контроль.
Зовнішньоекономічна політика держави – це цілеспрямована діяльність держави по формуванню і використанню ЗЕЗ для зміцнення свого потенціалу і ефективної участі у світовій торгівлі.
Принципи ЗЕП:
перехід суб’єктів ЗЕД від разових до постійних ЗЕЗ
орієнтація ЗЕД на довгострокову перспективу
захист українського ринку і стимулювання економіки
розподіл функцій здійснення ЗЕП між державою і окремими суб’єктами
розгляд ЗЕП як важливої складової всієї зовнішньої політики України.
Основне завдання ЗЕП: створення сприятливих умов для українських експортерів на світовому ринку; активізація ЗЕЗ для України.
Класифікація ЗЕП в часовому аспекті:
поточна ЗЕП – полягає в оперативному регулюванні ЗЕЗ
довгострокова ЗЕП – спрямована на вирішення великих справ, вимагає великих втрат.
В просторовому аспекті: ЗЕП визначає дії держави по основних напрямках впливу на світову та національну економіку:
зовнішньоторговельна ЗЕП
зовнішньо інвестиційна
валютна політика
митна ЗЕП
Зовнішньоторговельна політика регулює відносини України в сфері торгівлі. Ці відносини базуються на основних загальновизнаних принципах і стандартах.
Включає:
експортна політика – спрямована на сприяння конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку та стимулювання виробництва шляхом:
державних замовлень
державного фінансування
кредитування
імпортна політика – спрямована на регулювання ввозу на територію України товарів, робіт, послуг та інтелектуальної власності.
Інструменти:
пряме обмеження імпорту з метою захисту української економіки (ліцензування, контингентування)
антидемпінгові та компенсаційні мита
адміністративні формальності (технічні стандарти, екологічні умови)
Зовнішньо інвестиційна політика – це комплекс заходів по залученню іноземних інвестицій на території України та регулюванню вивозу національних інвестицій за кордон.
Включає:
політику імпорту іноземних інвестицій
збільшення обсягу національного виробництва товарів і послуг на рівні міжнародних стандартів
залучення в Україну новітніх технологій, досвіду, ноу-хау
збільшення зайнятості та зниження безробіття
збільшення сукупного суспільного продукту і національного доходу.
політику експорту національних інвестицій
просування українських експортних товарів і послуг на закордонні ринки
розвиток закордонного виробництва
укріплення банківської системи
підвищення активності страхового бізнесу.
Валютна політика – це сукупність економічних, юридичних, організаційних форм і методів у сфері валютних відносин, що здійснюються державою і міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
Передбачає:
вироблення основних напрямків формування і використання валютних коштів
розроблення заходів, спрямованих на використання цих коштів.
Включає:
поточну валютну політику:
дисконтна політика – система економічних і організаційних заходів по використанню облікової ставки проценту для регулювання руху іноземних інвестицій і платіжних зобов’язань. Проявляється у впливі на короткострокові інвестиції, динаміку цін, рівень попиту.
девізна політика – система регулювання валютного курсу покупкою та продажем валюти за допомогою валютних інтервенцій і валютних обмежень.
довгострокову валютну політику – довгострокові заходи структурного характеру по зміні валютного механізму (за допомогою переговорів, угод в рамках МВФ, Європейського фонду валютного регулювання).
Заходи: - порядок валютних розрахунків
режим валютних курсів і паритетів
використання золота
Митна політика – регулюється митним законодавством України.
Завдання:
забезпечення найбільш ефективного використання інструментів митного контролю і регулювання товарообміну на митній територій України
участь в реалізації торговельно-економічних завдань по захисту українського ринку і стимулюванню розвитку української економіки.