- •1.Перші кроки східнослов’янської державності
- •2.Внутрішня та зовнішня політика княгині Ольги
- •3.Київська Русьза часів Володимира Великого.Історичне значення хрещення Русі
- •4.Період розквіту Київської русі часів Ярослава Мудрого
- •5.Характеристика Романа Мстиславича та Данила Галицького
- •6.Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •7. Особливості литовського панування в Україні-Русі
- •8.Напрямки посилення польського тиску на уаїнські землі після Люблінської унії 1569 р.
- •10.Запорізька Січ-«козацька християнська республіка»
- •11. Міжнародна діяльність Дмитра Вишневецького..
- •12. Козацькі морські експедиції
- •13. Козацько-селянські повстання
- •14. Березневі статті.
- •15. Зовнішня політика Богдана Хмельницького
- •17. Характер та рушійні сили Укр. Революції
- •18. Діяльність Мазепи
- •19. Доба «Руїни»
- •21. Ліквідація української автономії, знищення Гетьманщини та Запорозької Січі.
- •22. Опозиційні рухи, які існували серед українського населення, що перебувало під владою Речі Посполитої, Австрійської та Російської імперії наприкінці XVII – у першій половині XIX ст.
- •23. Програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Яке місце воно займає у національному русі українців?
- •24. Порівняльна хар-ка діяльності «москвофілів» та «народовців»
- •25. Громадівський рух: причини виникнення, етапи, основні напрямки діяльності.
- •26. Зміни в адміністративно-територіальному поділі українських земель у складі Австрійської та Російської імперій у другій половині XVIII - на початку XIX ст.
- •27. Політика австрійського та російського урядів щодо українських земель у XIX ст.
- •28. Особливості процесу виникнення українських політичних партій в Австро-Угорській та Російській імперіях.
- •29. Аналіз політичного спектру українських політичних партій Наддніпрянської України початку хх ст.
- •30. Українське питання у I та II Державних Думах Росії (1906-1907 рр.)
- •31. Утворення Центральної Ради. I, II, III універсал.
- •I Універсал
- •33. Досягнення, прорахунки та помилки Центральної Ради
- •34. Укр. Держава гетьмана Скоропадського.
- •35. Фактори, які визначили своєрідність політичного курсу Директорії.
- •36. Політика «воєнного комунізму»: причини, зміст, результати.
- •37. Причини, завдання, мета нової економічної політики та особливості її проведення в Україні.
- •38. Політика коренізації в Україні.
- •40.Суспільно-політичне життя України в 20-30ті роки хх ст. Політичні процеси проти української інтелігенції сталінського режиму.
- •41. Радянська індустріалізація в Україні: завдання, джерела, темпи, результати
- •42. Індустріалізація Запорізького краю в роки перших п’ятирічок: досягнення та прорахунки.
- •43. Етапи , методи, помилки мосової колективізації сільського господарства
- •44. Причини голодомору1932/33 рр. В Україні. Результати та наслідки масової колективізації села.
- •45. Договори між срср та Німеччиною напередодні та на початку 2 Світової війни
- •46. Причини катастрофічних поразок Червоної Армії на початку Великої Вітчизняної війни
- •47. Окупаційний режим в Україні в 1941-44 рр. Голокост, його наслідки в Україні.
- •48. Радянський партизанський рух на окупованій території України в 1941-44 рр. Роль і значення цього руху в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками
- •51. Соціально-економічні та політичні наслідки Другої світової війни для України
- •52. Україна у перше повоєнне десятиліття: голод 1946-1947 рр., основні напрямки та особливості відбудови народного господарства України
- •53. Суспільно-політичне життя в Україні у др. Пол. 40-х –на поч. 60-х рр. Хх ст.
- •54. Україна в хрущовський період 1953-1964рр. Спроби реформування економіки України
- •55. Характерні риси хрущовської "відлиги". Значення руху "шестидесятників"
- •56. Дисидентський рух в брежнєвський період 1964-1982рр.
- •57. Наростання економічної кризи в 70-80 –ті роки хх ст. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •58. Урср в роки перебудови (1985-1991рр.). « Декларація про державний суверенітет України»(1990 р.)
- •59. Причини розпаду срср. Проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум 01.12.1991 р.
- •60. Основні напрямки економічного і політичного розвитку України в 1991-2011 р.
4.Період розквіту Київської русі часів Ярослава Мудрого
Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава. Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол Святополком і Ярославом відбулася на весні 1019 р. на річці Альті, вона закінчилась перемогою Ярослава. З братом Мстиславом, який князював у Тмуторокані, питання про поділ сфер впливу Ярослав вирішив мирним шляхом, запропонувавши йому землі дніпровського лівобережжя з Черніговом. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав остаточно об’єднав Русь. Першочерговим завданням Ярослава Володимировича, так само, як і його батька, був захист рідної землі від печенігів. Він продовжив справу фортифікування південних рубежів держави, будував нові міста (Юр’їв, Корсунь та ін). В 1036 р., коли величезна орда печенігів прорвала укріплення і оточила Київ, Ярослав зібрав велике військо і вщент розгромив ворога, відігнавши його назавжди від рубежів Руської землі. Одночасно Ярославу Мудрому довелося дбати про захист західних кордонів: відвойовувати у польських феодалів землі, загарбані Болеславом Хоробрим 1018 р., звільнити від поляків волинське місто Белз, разом з Мстиславом відвоювати і возз’єднати з Давньоруською державою /1031 р./ всю Червену Русь. У зовнішній політиці Ярослав Мудрий віддавав перевагу методам дипломатичних зв’язків, підкріплюючи їх династичними шлюбами. Сам князь був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою, його дочка Анна була дружиною французького короля Генріха І, Єлизавета – норвезького короля Геральда Сміливого, Анастасія – угорського короля Андрія. Сини Ярослава Мудрого Із’яслав, Святослав і Всеволод завдяки шлюбам скріпили дружні стосунки Київської Русі з Польщею, Німеччиною і Візантією. Важливі заходи здійснив Ярослав у справі внутрішньої організації своєї держави. За його часів було остаточно зламано місцевий сепаратизм, стабілізувались територія і кордони, вдосконалився державний апарат, збір данини. Ярослав Мудрий приділяв велику увагу церкві, намагаючись забезпечити незалежність церковної ієрархії від Візантії, в 1039 р. заснував митрополію в Києві, а в 1051 році призначає главою руської церкви Іларіона. В столиці держави діяло 400 церков. Він розбудував Київ - звів Золоті Ворота, собор св. Софії. Прославився Ярослав Мудрий і виданням “Руської правди” – першого кодексу законів. Він піклувався про розвиток освіти, науки, мистецтва. Розвивалась економіка країни. Лише у Києві працювали ремісники більш як 60 спеціальностей. Столиця стала торговельним центром не тільки Київської Русі, а й Східної Європи. Отже, за Ярослава Мудрого Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності. Вона стала в один ряд з передовими країнами середньовічного світу. Завершилось формування території, зміцніла і утвердилась централізована влада князя, відбулася заміна родоплемінного поділу суспільства на територіальний, проводилась активна реформаторська діяльність, закріплена в писаному кодифікованому праві, ширше використовувались дипломатичні методи вирішення міжнародних проблем.