
- •1.Перші кроки східнослов’янської державності
- •2.Внутрішня та зовнішня політика княгині Ольги
- •3.Київська Русьза часів Володимира Великого.Історичне значення хрещення Русі
- •4.Період розквіту Київської русі часів Ярослава Мудрого
- •5.Характеристика Романа Мстиславича та Данила Галицького
- •6.Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •7. Особливості литовського панування в Україні-Русі
- •8.Напрямки посилення польського тиску на уаїнські землі після Люблінської унії 1569 р.
- •10.Запорізька Січ-«козацька християнська республіка»
- •11. Міжнародна діяльність Дмитра Вишневецького..
- •12. Козацькі морські експедиції
- •13. Козацько-селянські повстання
- •14. Березневі статті.
- •15. Зовнішня політика Богдана Хмельницького
- •17. Характер та рушійні сили Укр. Революції
- •18. Діяльність Мазепи
- •19. Доба «Руїни»
- •21. Ліквідація української автономії, знищення Гетьманщини та Запорозької Січі.
- •22. Опозиційні рухи, які існували серед українського населення, що перебувало під владою Речі Посполитої, Австрійської та Російської імперії наприкінці XVII – у першій половині XIX ст.
- •23. Програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Яке місце воно займає у національному русі українців?
- •24. Порівняльна хар-ка діяльності «москвофілів» та «народовців»
- •25. Громадівський рух: причини виникнення, етапи, основні напрямки діяльності.
- •26. Зміни в адміністративно-територіальному поділі українських земель у складі Австрійської та Російської імперій у другій половині XVIII - на початку XIX ст.
- •27. Політика австрійського та російського урядів щодо українських земель у XIX ст.
- •28. Особливості процесу виникнення українських політичних партій в Австро-Угорській та Російській імперіях.
- •29. Аналіз політичного спектру українських політичних партій Наддніпрянської України початку хх ст.
- •30. Українське питання у I та II Державних Думах Росії (1906-1907 рр.)
- •31. Утворення Центральної Ради. I, II, III універсал.
- •I Універсал
- •33. Досягнення, прорахунки та помилки Центральної Ради
- •34. Укр. Держава гетьмана Скоропадського.
- •35. Фактори, які визначили своєрідність політичного курсу Директорії.
- •36. Політика «воєнного комунізму»: причини, зміст, результати.
- •37. Причини, завдання, мета нової економічної політики та особливості її проведення в Україні.
- •38. Політика коренізації в Україні.
- •40.Суспільно-політичне життя України в 20-30ті роки хх ст. Політичні процеси проти української інтелігенції сталінського режиму.
- •41. Радянська індустріалізація в Україні: завдання, джерела, темпи, результати
- •42. Індустріалізація Запорізького краю в роки перших п’ятирічок: досягнення та прорахунки.
- •43. Етапи , методи, помилки мосової колективізації сільського господарства
- •44. Причини голодомору1932/33 рр. В Україні. Результати та наслідки масової колективізації села.
- •45. Договори між срср та Німеччиною напередодні та на початку 2 Світової війни
- •46. Причини катастрофічних поразок Червоної Армії на початку Великої Вітчизняної війни
- •47. Окупаційний режим в Україні в 1941-44 рр. Голокост, його наслідки в Україні.
- •48. Радянський партизанський рух на окупованій території України в 1941-44 рр. Роль і значення цього руху в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками
- •51. Соціально-економічні та політичні наслідки Другої світової війни для України
- •52. Україна у перше повоєнне десятиліття: голод 1946-1947 рр., основні напрямки та особливості відбудови народного господарства України
- •53. Суспільно-політичне життя в Україні у др. Пол. 40-х –на поч. 60-х рр. Хх ст.
- •54. Україна в хрущовський період 1953-1964рр. Спроби реформування економіки України
- •55. Характерні риси хрущовської "відлиги". Значення руху "шестидесятників"
- •56. Дисидентський рух в брежнєвський період 1964-1982рр.
- •57. Наростання економічної кризи в 70-80 –ті роки хх ст. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •58. Урср в роки перебудови (1985-1991рр.). « Декларація про державний суверенітет України»(1990 р.)
- •59. Причини розпаду срср. Проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум 01.12.1991 р.
- •60. Основні напрямки економічного і політичного розвитку України в 1991-2011 р.
44. Причини голодомору1932/33 рр. В Україні. Результати та наслідки масової колективізації села.
Голод 1932-1933 рр. став для українців тим, чим був голокост для євреїв і різанина 1915 р. для вірменів. Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить досьогодні. Кинув він і чорну тінь на методи й досягнення радянської системи.
Найважливішим у трагедії голоду є те, що його можна було уникнути. Сам Сталін заявляв: «Ніхто не може заперечити того, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував 1931 р.» Як указують Р. Конквест і Б. Кравченко, врожай 1932 р. лише на 12% був меншим середнього показника 1926-1930 рр. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично конфісковувала більшу їх частину для власного вжитку. Ігноруючи заклики й попередження українських комуністів, Сталін підняв план заготівлі зерна у 1932 р. на 44 %. Це рішення й та жорстокість, із якою режим виконував його накази, прирекли мільйони людей на смерть від голоду, який можна назвати не інакше як штучним.
Для того щоб не дати селянам кидати колгоспи у пошуках їжі, була впроваджена система внутрішніх паспортів. У листопаді Москва видала закон, що забороняв давати селянам колгоспне зерно, доки не буде виконано план державних заготівель.
Під загальним керівництвом надзвичайної хлібозаготівельної комісії Молотова загони партійних активістів у пошуках зерна нишпорили в кожній хаті, зривали підлоги, залазили в колодязі. Навіть тим, хто вже пухнув з голоду, не дозволяли лишати собі зерно. Якщо ж виявлялося, що хтось не голодує, то його підозрювали у переховуванні зерна. Голод, який поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на початку 1933 р. Підраховано, що на початку року середня селянська родина з п'яти чоловік мала близько 80 кг зерна, щоб проіснувати до наступного врожаю. Інакше кажучи, кожний її член мав близько 1,7 кг на місяць. Залишившись без хліба, селяни їли котів, собак, щурів, кору, листя, навіть пили помиї з добре забезпечених кухонь членів партії. Мали місце численні випадки канібалізму.
Сталін із гордістю заявляв: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!»
Відомо, наскільки малодостовірною є радянська статистика того часу (роздратований результами перепису і 937 р., що виявив страхітливо високу смертність, Сталін наказав розстріляти керівників програми перепису). Радянські архівні матеріали, що стосуються сталінської доби, залишаються в основному недоступними. Тому важко остаточно визначити кількість померлих з голоду. За підрахунками, що спираються на методи демографічної екстраполяції, число його жертв на Україні коливається в межах 3-6 млн чоловік.
45. Договори між срср та Німеччиною напередодні та на початку 2 Світової війни
23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Європи на «сфери життєвих інтересів» між двома державами.
Якщо укладення подібного пакту з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то вже зовсім інакше слід було розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося пра задоволення територіальних апетитів обох держав. За цими домовленостями, існування яких СРСР протягом півсторіччя категорично заперечував, Сталін дістав змогу розширити територіальні межі СРСР майже до кордонів Росії 1914 р. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.
Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. Незважаючи на героїчний опір окремих частин польської армії, німецькі війська швидко просувалися на схід.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Протягом 50 років як сам факт укладення такого договору, так і його зміст становили одну з найбільших державних таємниць СРСР. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР та СРСР нова влада розгорнула політику радянізації та розпочала репресії. Однак була реалізована споконвічна мрія українського народу щодо возз'єднання його земель у єдиному державному утворенні.