Тема: Філософія, її предмет і роль у суспільстві……………………………………4

Тема: Філософія Стародавнього Сходу та антична філософія……………………8

Тема: Західноєвропейська філософія Середньовіччя……………………………..12

Тема: Філософія доби Відродження………………………………………………….13

Тема: Європейська класична філософія Нового часу та епохи

Просвітництва…………………………………………………………………………..15

Тема: Німецька класична філософія………………………………………………...17

Тема: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні……….19

Тема: Історико-філософський процес у Європі ХІХ – ХХ ст…………………….21

Тема: Філософська онтологія: проблема буття……………………………………24

Тема: Свідомість, її суть і структура………………………………………………...30

Тема: Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності…………………….33

Тема: Проблема людини та її буття у філософії……………………………………37

Тема: Соціальна філософія……………………………………………………………39

Тема: Суспільство і природа. Глобальні проблеми сучасності…………………..41

Тема: філософія, її предмет і роль у суспільстві тестові завдання

1. Термін «філософія» означає:

1. науку про мудрість;

2. прагнення до мудрості;

3. володіння мудрістю;

4. любов до мудрості.

2. Філософія виникає:

1. у ІХ-УІІІ ст. до н.е.;

2. у УІІ-УІ ст. до н.е.;

3. у ІІ ст. до н.е.;

4. у VI ст. н.е.

5. у V - VІ ст. н.е.

3. Вкажіть, в якій з названих стародавніх цивілізацій не з'явилися перші філософські учення:

1. у Стародавньому Єгипті;

2. у Стародавньому Китаї;

3. у Стародавній Греції;

4. у Стародавній Індії.

4. Яке з нижче приведених визначень філософії здається вам найбільш правильним?

1. філософія - це наука про закони і форми правильного мислення;

2. філософія - це наука всіх наук;

3. філософія - це раціональний спосіб вирішення світоглядних проблем;

4. філософія - це мудрість.

5. Світогляд - це:

1. сукупність знань про світ і людину;

2. знання про космос, наукова картина світу;

3. усвідомлення і переживання людиною свого місця і призначен­ня в світі;

4. розділ філософії про генезис (виникнення, становлення і роз­виток) уявлень про світ.

6. Основне питання філософії, за Енгельсом, - це:

1. вчення про безсмертя індивідуальної душі;

2. питання про співвідношення духу і матерії, ідеального та мате­ріального;

3. вчення про гармонійний розвиток особистості;

4. проблема походження життя і розуму;

5. вчення про людину та природне і суспільне середовище, яке її оточує.

7. Філософський монізм - це:

1. вчення про єдиного Бога, Творця світу;

2. заклик до єднання людей;

3. визнання того, що в основі світу лежить якесь єдине начало, не створюване і не знищуване.

8. Матеріалізм - це:

1. обмеженість людини лише життєвими («матеріальними») благами: їжа, житло, одяг, гроші і т.д.;

2. визнання матерії першоосновою і першопричиною світу;

3. знання про невидимі найдрібніші (фізичні та хімічні) частинки речовини і поля.

9. Ідеалізм, ідеалістична філософія - це:

1. філософське вчення про ідеали та їх роль у суспільстві;

2. філософське вчення про первинність свідомості і вторинність матерії;

3. прагнення зробити життя істинним, добрим, прекрасним;

4. філософське вчення про суть, природу ідеального (духовного).

10. Об'єктивний ідеалізм:

1. є вченням про ідеальні об'єкти науки;

2. визнає, що дух є первинним по відношенню до матерії, він існує ззовні і незалежно від людини;

3. вважає, що ідеали людства мають об'єктивну підставу;

4. вважає, що людина не в змозі пізнати оточуючий світ.

11. Яка з названих позицій належить об'єктивному ідеалізму?

1. матерія є об'єктивною реальністю, яка дається нам у відчуттях;

2. матерія - це продукт розвитку абсолютної ідеї;

3. матерія - це постійна можливість відчуттів;

4. матерія - це субстанція, першооснова всього сущого.

12. Яке з наступних тверджень відображає позицію об'єктивного ідеалізму?

1. свідомість - продукт розвитку матерії;

2. свідомість матеріальна;

3. свідомість є проявом світового духу;

4. свідомість є властивістю всієї матерії;

5. свідомість є властивістю високоорганізованої матерії.

13. Невірно, що суб'єктивний ідеалізм стверджує, що:

1. «світ є комплексом відчуттів»;

2. «світ є моїм уявленням»;

3. свідомість суб'єкта творить світ;

4. суб'єкт пізнання в змозі пізнати об'єктивні закони світу;

5. про яку-небудь реальність поза свідомістю суб'єкта не може бути й мови.

14. Агностицизм - це:

1. повне або часткове заперечення пізнаваності світу;

2. учення стародавніх і середньовічних відлюдників;

3. вчення про мінливість знань;

4. вчення про нескінченність процесу пізнання;

5. вчення про те, що будь-яке досягнуте знання не може вважатися остаточним і завершеним.

15. З якою проблемою пов'язана філософська позиція агностицизму?

1. з проблемою сенсу життя;

2. з глобальними проблемами людства;

3. з проблемою суті людського буття.

16. Що не є історичним типом світогляду:

1. міфологія;

2. політика;

3. філософія;

4. релігія.

17. До рис міфологічного світогляду не належить:

1. родовий, колективний характер світосприйняття;

2. рабський характер свідомості, нездатність мислити самостійно;

3. раціонально-систематизований підхід до світу;

4. синкретизм емоційно-чуттєвого і раціонального в свідомості, ототожнення природного і надприродного, об'єктивного і суб'єктивного;

5. антропоморфізм як перенесення на світ властивостей людини і родового суспільства; одухотворення всієї природи, поклоніння природним силам.

18. Перенесення людських рис на предмети зовнішнього світу, характерне для міфологічного світогляду, називається:

1. антропоцентризмом;

2. антропоморфізмом;

3. суб'єктивізмом;

4. гуманізмом.

19. Яка з названих ознак є ознакою релігійного, а не міфологічного світогляду?

1. антропоморфізм;

2. віра в надприродні сили;

3. поклоніння природним силам;

4. одухотворення всього сущого;

5. емоційно-образне сприйняття дійсності;

6. родовий, а не індивідуальний, характер світосприйняття.

20. Філософія як історична форма світогляду відрізняється від інших форм світогляду:

1. раціональним вирішенням світоглядних проблем;

2. своїм предметом «людина - світ»;

3. оціночним ставленням до світу;

4. здатністю формувати програми поведінки, бути духовним орієн­тиром у житті.

21. Філософія не володіє наступною характеристикою:

1. прагне до систематичності і цілісності знання;

2. підтверджує свої висновки експериментом;

3. виражає і обґрунтовує ціннісне ставлення людей до явищ і закономірностей дійсності;

4. прагне до пізнання граничних основ універсуму; використовує логічну аргументацію.

22. Філософія на відміну від науки:

1. виражає і обґрунтовує ціннісне ставлення людей до явищ і за­кономірностей дійсності;

2. використовує логічну аргументацію;

3. виходить з примату віри над розумом;

4. прагне до систематичної цілісності знання.

23. Який розділ філософії вивчає загальні закони і принципи прави­льного мислення?

1. аксіологія;

2. логіка;

3. онтологія;

4. гносеологія;

5. філософська антропологія.

24. Гносеологія - це:

1. грецька богиня;

2. особливість мислення;

3. синонім істини;

4. розділ філософії.

25. Метафізика - це:

1. стародавня фізика;

2. муза філософії;

3. наука про природу;

4. вчення про надчуттєвий світ.

26. Історичним типом світогляду є:

1. буденний;

2. гуманістичний;

3. міфологічний;

4. оптимістичний;

5. матеріалістичний.