
- •Розділ 1 будівельна організація та підприємство
- •Тема 1.1. Сучасна ринкова економіка та її особливості
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3 Загальна характеристика підприємства (об’єкту)
- •Тема 1.4 Будівельний комплекс держави
- •Розділ 2 виробничі та трудові ресурси . Ефективність їх використання
- •Тема 2.1. Основні виробничі фонди
- •Тема 2.2 - Оборотні кошти підприємства
- •Тема 2.3. Персонал підприємства і продуктивність праці
- •Розділ 3 ціна і ціноутворення
- •Тема 3.1 Собівартість будівельно-монтажних робіт
- •Тема 3.2 Групування витрат будівельних організацій за економічними елементами
- •1) До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються:
- •Тема 3.3 Форми і системи оплати праці
- •Тема 3.4 Тарифна система
- •Тема 3.5 Порядок складання інвесторської документації
- •Робочий проект
- •Робоча документація
- •Тема 4.6 Особливості ціноутворення в будівництві
- •Загальні принципи ціноутворення
- •4.6.2 Методи визначення кошторисної вартості
- •Розділ 5 фінансово-економічна діяльність будівельної організації
- •Тема 5.1 Планування капітального будівництва
- •5.1.1 Функції і принципи планування
- •5.1.2 Бізнес планування, його характеристика
- •Резюме.
- •Програма реструктуризації.
- •План реструктуризації в розрізі головних напрямів або підрозділів.
- •5.1.3 Розроблення і обґрунтування виробничої програми підприємства
- •Тема 5.2 Фінансові ресурси підприємства
- •Тема 5.3 Інвестиційна діяльність та інвестиції у будівництві
- •Інвестиції, їхня суть і показники
- •Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій
- •Розділ 6 основи аналізу економічної та соціальної ефективності будівельної організації
- •Тема 6.1 Суть, форми і методи організації фінансової діяльності підприємства
- •Тема 6.2 Дохід підприємства
- •Тема 6.3 Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Тема 6.4 Суть, характеристика і показники загальної ефективності діяльності підприємства
- •II. Показники ефективності використання живої праці
- •Тема 6.5 Резерви та чинники підвищення ефективності виробництва
- •Література Основна література
- •Додаткова література
Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій
План
Поняття ефекту, як корисного результату проекту капітальних вкладень
Методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів:
2.1) Розрахунок норми прибутку (доходу)
2.2) Розрахунок терміну окупності проекту
2.3) Розрахунок чистого дисконтованого доходу (вартості)
2.4) Розрахунок індексу доходності
2.5) Розрахунок внутрішньої норми доходності
У вітчизняній теорії і практиці традиційно розрізняли визначення загальної (абсолютної) і порівняльної ефективності виробничих інвестицій. Розрахунок таких показників передбачено офіційною методикою оцінки економічної ефективності капітальних вкладень, яка затверджена у 1988 році. Ця методика має в основі два поняття – “ефект” і ”ефективність”.
Ефект – це корисний результат реалізації проекту капітальних вкладень. Розрізняють п’ять видів ефектів:
економічний – проявляється у збільшенні випуску продукції, у поліпшені якості та конкурентоспроможності продукції, економії усіх видів виробничих ресурсів, у збільшені прибутку і зростанні продуктивності праці;
соціальний – пов’язаний з поліпшенням умов праці, ліквідацією тяжкої фізичної праці, збільшенням вільного часу, усуненням причин професійних захворювань, травматизму, з підвищенням освітнього і культурного рівнів працівників;
екологічний – одержується, якщо зменшується або усувається шкідливий вплив виробництва;
науково-технічний – полягає в одержанні нових знань і технічних засобів, що забезпечують прискорення науково-технічного розвитку;
ресурсний – проявляється у збільшенні обсягу обмежених ресурсів за рахунок використання альтернативних ресурсів, створених штучним шляхом.
З перелічених видів ефекту найлегше піддається вартісній оцінці економічний. Його вимірником найчастіше виступають вартісне вираження економії виробничих ресурсів, яка забезпечується за певний період, і прибуток.
Для оцінювання ефективності інвестиційних проектів використовуються прості (статичні) і динамічні (дисконтування) методи. Прості поділяються на методи розрахунку норми прибутку і терміну окупності. Динамічні поділяються на методи розрахунку чистої дисконтованої вартості, індексу доходності, внутрішньої норми доходності і дисконтованого терміну окупності.
Для оцінювання ефективності проекту використовуються такі показники: чистий дохід (ЧД), чиста дисконтована вартість (ЧДВ), індекс доходності (ІД) і внутрішня норма доходності (ВНД).
Чистий дохід підприємства від реалізації інвестиційного проекту є різницею між надходженнями і виплатами коштів підприємства в процесі реалізації проекту стосовно кожного інтервалу планування.
Відповідно до згаданої методики можна визначити поняття “ефективність капітальних вкладень”.
Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється зіставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат. Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:
коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
Ер
=
,
або Ер
= , 1/рік
де
– приріст прибутку підприємства у
випадку вкладення капіталу у реконструкцію,
модернізацію, технічне переоснащення,
грн;
П – загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів, грн;
К – загальна сума виробничих інвестицій (капіталовкладень), грн.
Строк окупності капіталовкладень Ток.р., який є оберненим показником до Ер,
Ток.р.
, років
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Ер повинен зіставлятися з нормативним коефіцієнтом Ен.
Якщо
Ер
Ен,
то вкладення капіталу вважають доцільним.
Під час визначення абсолютної ефективності капітальних вкладень розраховують ефект і ефективність уже здійснених або здійснюваних виробничих інвестицій і при цьому немає необхідності обирати один варіант з багатьох. Але на етапі планування інвестицій потрібен відбір найраціональніших варіантів. Розрахунки порівняльної ефективності дають змогу в кожному конкретному випадку обрати кращий варіант капітальних вкладень з низки альтернативних, визначити результат і результативність його реалізації.
Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (Зприв):
Зприв
= Сі
+ Ен*Кі
min,
грн..,
де Сі - собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн..;
Кі – капіталовкладення по і-му варіанту, грн..;
Зприв – можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.
Той проект вважається найкращим з економічної точки зору, за якого сума приведених витрат є мінімальною.
Розрахунковий строк окупності додаткових капіталовкладень (Ток.р.) за певним варіантом обчислюється:
Ток.р.
=
, років,
де К1, К2 – сума капіталовкладень за першим і другим варіантами, грн..;
С1, С2 – собівартість річного випуску продукції за першим і другим варіантами, грн.
Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають попарним зіставленням зазначених величин.
Як обернений до Ток.р. показник обчислюється і розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності додаткових капіталовкладень Ер.
Виплати підприємства поділяються на капітальні (одноразові) витрати й поточні витрати. До капітальних витрат належать витрати, які спрямовані на створення виробничих потужностей і розробку продукції. Капітальні витрати носять одноразовий характер і проводяться, як правило, на початковому етапі реалізації проекту, який прийнято вважати нульовим етапом.
Поточні витрати - це витрати на придбання сировини, матеріалів і комплектуючих, оплату праці працівників підприємства, інші види витрат, належать до собівартості продукції. Поточні витрати здійснюються протягом усього терміну реалізації проекту.
Надходження - це виручка від реалізації виробленої продукції. Різниця між результатами діяльності підприємства і його поточними витратами становить дохід від поточної діяльності підприємства. Щоб оцінити величину реального доходу, отриманого підприємством за період реалізації проекту (його життєвий цикл), необхідно зменшити сумарний поточний дохід підприємства на величину капітальних витрат, тобто «очистити» результати діяльності підприємства від усіх витрат, пов’язаних з їх досягненням. Отримана різниця і є чистим доходом від реалізації проекту.
Використання в практиці оцінювання інвестиційних проектів величини чистої дисконтованої вартості, як похідного від показника чистого доходу, спричинило очевидною нерівноцінністю для інвестора поточних і майбутніх доходів. Іншими словами, доходи інвестора, отримані в результаті реалізації проекту, підлягають коректуванню на величину упущеної вигоди у зв’язку із «заморожуванням» грошових коштів, відмовою від їх використання в інших сферах застосування капіталу.
Для того щоб відобразити зменшення абсолютної величини чистого доходу від реалізації проекту в результаті зниження «цінності» грошей з часом, використовують коефіцієнт дисконтування (α), який розраховується за формулою:
α = 1/(1+Е)t
де Е - норма дисконтування (ставка дисконту) в розмірі 25%;
t — кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.
Прийнятий спосіб розрахунку коефіцієнта дисконтування говорить про те, що найбільша «цінність» грошових коштів є в теперішній час. Чим більше віднесений у майбутнє термін повернення вкладених грошових коштів від моменту їх інвестування в проект (теперішнього моменту), тим нижча «цінність» грошових коштів. Значення коефіцієнта дисконтування для заданого інтервалу (періоду) реалізації проекту визначається вибраним значенням норми дисконтування.
Норма дисконтування (ставка дисконту) розглядається в загальному вигляді як норма прибутку на вкладений капітал, тобто як відсоток прибутку, який інвестор або підприємство хоче отримати, в результаті реалізації проекту. Якщо норма дисконтування відображає інтереси підприємства-ініціатора проекту, вона приймається на рівні середньої норми прибутку для підприємства. При врахуванні інтересів іншого підприємства, яке вклало гроші в проект, норма дисконтування розглядається на рівні ставки банківського депозиту; для банків, які надали кредит для реалізації проекту, - на рівні ставки міжбанківського відсотку тощо.
Щоб отримати величину чистого доходу підприємства з урахуванням майбутнього зниження «цінності» грошей (чистого дисконтованого доходу), необхідно визначити дисконтовані капітальні вкладення за формулою:
де Rt - надходження від реалізації проекту, тис.грн;
3t - поточні витрати на реалізацію проекту;
- коефіцієнт дисконтування;
-
капітальні вкладення в проект;
t - номер тимчасового інтервалу реалізації проекту;
Т - термін реалізації проекту (в тимчасових інтервалах).
Критерій ефективності інвестиційного проекту виражається таким чином: ЧДВ > 0. Позитивне значення чистого дисконтованого доходу говорить про те, що проект ефективний і може приносити прибуток у встановленому обсязі. Негативна величина чистого дисконтованого доходу свідчить про неефективність проекту (тобто при заданій нормі прибутку проект приносить збитки підприємству і/або його інвесторам).
Індекс доходності (ІД) проекту дає змогу визначити, чи зможе поточний дохід від проекту покрити капітальні вкладення в нього. Він розраховується за формулою:
Ефективним вважається проект, індекс доходності якого вищий за одиницю, тобто сума дисконтованих поточних доходів за проектом перевищує величину дисконтованих капітальних вкладень.
Внутрішня норма доходності (ВНД) - це та норма (ставка) дисконту, при якій величина доходів від поточної діяльності підприємства в процесі реалізації рівна наведеним (дисконтним) капітальним вкладенням, тобто ЧДВ = 0.
Всі розглянуті показники тісно пов’язані між собою, тому для достовірного оцінювання економічної ефективності виробничих інвестицій їх слід використовувати комплексно.
Контрольні питання :
Розкрийте сутність ефекту, як корисного результату капітальних вкладень.
Назвіть існуючі методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів.
Дайте характеристику слідуючим методам оцінювання ефективності інвестиційних проектів:
- Визначення норми прибутку
- Розрахунку терміну окупності проекту
- Розрахунку чистого дисконтованого доходу
- Розрахунок індексу дохідності
- Розрахунок внутрішньої норми доходності