Будова і значення системи лімфообігу

Лімфатичний апарат є ніби додатковим і допоміжним по відношенню до апарату кровообігу, оскільки виконує в організмі тварини роботу, пов’язану з живленням клітин та тканин. Він складається з лімфи, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів.

Лімфа. Лімфа являє собою майже прозору рідину, схожу по складу з плазмою крові. Вона складається з води і розчинених в ній білків, жирів, вуглеводів і мінеральних солей, містить білі тільця, схожі на лейкоцити, і здатна згортатися.

Лімфа утворюється з плазми крові в результаті просочування плазми крізь стінки капілярів. Разом з плазмою крові через стінки капілярів проходять і поживні речовини. Спочатку плазма проходить в міжклітинні проміжки, де вона віддає клітинам поживні речовини і вбирає в себе виділені клітинами непотрібні їм остаточні продукти обміну. Тут плазма носить назву тканинної рідини, потім вона збирається в лімфатичні судини. Судини, з’єднуючись одна з одною, поступово збільшуються. В кінці кінців лімфа по двох великих лімфатичних судинах, які називають грудним протоком і правим лімфатичним протоком, вливається через передню порожнисту вену в кров, а потім в серце.

В стінках слизової оболонки кишок в лімфу всмоктуються поживні речовини їжі.

Лімфатичні судини. Ці судини по своїй будові схожі з венами і так само як вени, мають на своїх стінках клапани.

В тілі тварини лімфатичні судини знаходяться на різній глибині і розгалужуючись, утворюють широку мережу. З усієї задньої половини тіла лімфа збирається в особливе місце, що знаходиться в області 1-3 поперекових хребців, яке називається молочною цистерною, тому що лімфа збагачена жиром, набуває білого кольору і стає схожою на молоко. З молочної цистерни лімфа поступає в грудний проток, а потім в кров.

Правий лімфатичний проток приймає лімфу й несе її в кров з правої половини шиї, голови і правої передньої кінцівки.

Лімфатичні вузли. Це особливі органи бобовидної форми, які лежать на шляхах руху лімфи по лімфатичним судинам. Зовні кожен лімфатичний вузол покритий сполучнотканинною капсулою, від якої всередину вузла відходять перекладини. Між перетинками розміщена робоча тканина лімфатичного вузла – паренхіма, яка являє собою скупчення ретикулярної сполучної тканини. Тканина ця кровотворна , так як в ній розвиваються білі кров’яні тільця.

Вся лімфа, перш ніж потрапити в кров, повинна пройти через лімфатичні вузли. Лімфатичні судини, потрапивши в вузол, впадають в особливі простори, які називаються синуси. Потім лімфа переходить із синусів в судини, які виносять її з вузла. Проходячи крізь вузли, лімфа збагачується білими кров’яними тільцями, які вона несе в кров.

Окрім кровотворення, лімфатичні вузли виконують ще функції бар’єрних органів для лімфи. Проходячи крізь лімфатичний вузол, вона ніби фільтрується і звільняється від шкідливих для організму домішок. В лімфатичних вузлах затримуються також хвороботворні мікроби.

М’ясні туші і органи в процесі переробки піддають ветеринарно-санітарному огляду: в першу чергу оглядають лімфатичні вузли, в яких затримуються хвороботворні мікроби і є першими ознаками прояву захворювання. Розрізняють ці захворювання по зміні величини вузлів, кольору і самої їх тканини, що буває помітно навіть простим неозброєним оком на розрізі вузлів.