Система органів сечовиділення

План теми

1. Значення органів сечовиділення.

2. Види, будова і топографія нирок.

3. Будова і топографія сечовидільних органів: сечоводів, сечового міхура, сечівника.

4. Утворення сечі, її склад і кількість.

5. Особливості сечовиділення у птахів.

6. Використання органів сечовиділення у промисловості.

Рекомендована література

1. В.І. Бойко, М.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогоспо-

дарських тварин” ст. 228, 228-231, 232-233.

2. И.М. Фокин «Анатомия мясопромышленных животных» ст. 97.

Система органів сечовиділення складається з парних органів – нирок і сечоводів і непарних – сечового міхура, сечівника, який у самців переходить у сечостатевий канал, а в самок в сечостатеве переддвер’я.

Через органи сечовиділення разом з сечею з організму тварини виводяться непотрібні й шкідливі для нього речовини, насамперед продукти азотистого обміну, зайва вода й солі. Завдяки цьому підтримується сталість складу крові, її кислотно-лужна рівновага і осмотичний тиск.

Види, будова і топографія нирок

Н и р к и – парні паренхіматозні органи буро-червоного кольору, розміщені в черевній порожнині під поперековими хребцями. Стромою нирок є сполучнотканинна і жирова капсула, а паренхімою – залозистий епітелій, з якого побудовані нефрони – основі структурні й функціональні одиниці нирок.

На внутрішньому краї нирок є заглибина – ворота, через які у нирки входять ниркова артерія і нерви, а виходять ниркова вена, лімфатичні судини й сечовід.

На повздовжньому розрізі нирки видно три шари: зовнішній – корковий, або сечовидільний; внутрішній – мозковий, або сечовивідний; середній, або пограничний. Мозковий шар утворений окремими острівцями – нирковими пірамідами. Дві-три піраміди, зливаючись своїми кінцями, утворюють спільний нирковий сосочок. Кожний сосочок обернений всередину порожнини малої ниркової чашечки, яка переходить у велику ниркову чашечку, з неї сеча надходить у ниркову миску і далі – у сечовід.

За типом будови розрізняють нирки борознисті багатососочкові (у великої рогатої худоби), гладкі багатососочкові ( у свиней) і гладкі однососочкові ( у коней, овець). Множинні нирки мають водяні тварини і білі ведмеді. Такі нирки складаються з окремих часточок, ніби самостійних маленьких нирок.

Сеча утворюється в нефронах – структурних і функціональних одиницях паренхіми нирок. Кожний нефрон складається з ниркової капсули Шумлянського – Боумена, в порожнині якої міститься судинний клубочок, і звивистого ниркового канальця. Судинний клубочок складається з капілярних судин, утворених приносною артерією. Кров у нього надходить з черевної аорти, пройшовши спочатку ниркову артерію, міжчасточкові, дугові й радіальні артерії. З судинного клубочка кров тече по виносній артерії, яка потім вдруге розгалужується на капілярні судини, обплітаючи густою сіткою звивистий нирковий каналець. Судинний клубочок разом з нирковою капсулою Шумлянського – Боумена утворюють ниркове тільце. В обох нирках великої рогатої худоби близько 8млн нефронів.

Ниркова капсула Шумлянського – Боумена – це сліпий початок звивистого ниркового канальця. Являє собою міхурець бокалоподібної форми з подвійними стінками, які побудовані з одного шару плоских епітеліальних клітин. У порожнині ниркової капсули Шумлянського – Боумена за рахунок фільтрації плазми крові крізь стінку капілярів судинного клубочка утворюється первинна сеча. З неї вона надходить у звивистий нирковий каналець, де утворюється вторинна сеча.

Кожний звивистий нирковий каналець має нисхідне і висхідне коліна, з’єднані між собою петлею Генле. Звивисті ниркові канальці впадають у збирні канальці, які переходять у відвідні канальці. Останні відкриваються на сосочку нирки безліччю отворів у чашечки ( у великої рогатої худоби та свиней), або в ниркову миску ( у коней, дрібних жуйних і м’ясоїдних). Стінка звивистого ниркового канальця побудована з епітеліальних клітин кубічної форми.

Н и р к о в а м и с к а – це розширений початок сечовода, що лежить у воротах нирки. Слизова оболонка миски вистелена багатошаровим перехідним епітелієм.