- •Вступ План теми:
- •Рекомендована література:
- •Поняття про клітину, тканини, органи План теми
- •Рекомендована література
- •Життєві властивості клітини:
- •Подразливість
- •Поняття про тканини, їх характеристика і класифікація
- •Лейкоцити
- •П ухка сполучна
- •Нервова тканина
- •Поняття про органи, їх види і будова. Система органів
- •Запитання для самоконтролю
- •Будова мікроскопа. Правила роботи з ним
- •Хід роботи:
- •Мікроскоп
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Система органів руху. Скелет План теми
- •Рекомендована література
- •1. В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 25 - 45
- •Будова кістки
- •К істка
- •З’єднання кісток скелету.
- •Будова окремих кісток скелету
- •Будова осьового скелету
- •Будова периферичного скелета
- •Використання кісток
- •Будова скелета
- •“ Вивчення кісток скелету та їх з’єднання”
- •Послідовність роботи
- •Хід роботи
- •Прижиттєві і посмертні зміни в м’ясі
- •Сортова розрубка туш
- •Особливості м’язів птахів
- •Поверхневі м’язи тулуба
- •Послідовність роботи
- •Хід роботи
- •План теми
- •Рекомендована література
- •Будова шкіри
- •Шкірні залози
- •Утворення поту та його значення
- •Склад молока та молокоутворення.
- •Особливості шкіри у птахів
- •Система органів травлення План теми
- •Рекомендована література
- •Загальна характеристика і значення органів травлення
- •Будова ротової порожнини та її органів
- •Травлення у ротовій порожнині
- •Будова і топографія глотки Акт ковтання
- •Будова і значення стравоходу
- •Черевна порожнина та її поділ на відділи та ділянки
- •Будова, топографія і фізіологія травлення в багатокамерному шлунку
- •Будова і топографія тонкого кишечника
- •Будова, топографія і значення печінки
- •Будова, топографія і значення підшлункової залози
- •Травлення і всмоктування в тонкому кишечнику
- •Будова, топографія і значення товстого кишечника
- •Використання органів травлення в м’сопереробній промисловості
- •Система органів травлення у птахів
- •Система органів дихання План теми
- •Рекомендована література
- •Будова і значення носової порожнини
- •Будова, топографія і значення гортані і трахеї
- •Будова і топографія легень
- •Фізіологія дихання
- •Використання органів дихання в промисловості
- •Особливості будови і фізіології органів дихання птиці
- •Система органів сечовиділення
- •Рекомендована література
- •Види, будова і топографія нирок
- •Будова і топографія сечовидільних органів
- •Утворення сечі, її склад і кількість
- •Особливості сечовиділення у птахів
- •Використання органів сечовиділення у промисловості
- •В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 240-241, 332-335,246, 253.
- •Будова органів розмноження самців
- •Сечостатевий канал і придаткові статеві залози
- •Мошонка
- •Фізіологія статевої діяльності самців
- •Об’єм еякуляту і концентрація в ньому сперматозоонів
- •Будова органів розмноження самок
- •Яйцепроводи
- •Фізіологія статевої діяльності самок
- •Особливості будови та фізіології органів розмноження птахів
- •Система крово - і лімфообігу План теми
- •Рекомендована література
- •В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 161-162.
- •Загальні відомості про систему органів крово- і лімфообігу
- •Будова серця, його топографія та функціональне значення
- •Види кровоносних судин, їх будова. Кола кровообігу
- •Склад крові, її значення та використання
- •Формені елементи. До формених елементів крові відносяться безядерні червоні кров’яні тільця (еритроцити), білі кров’яні тільця (лейкоцити) і кров’яні пластинки (тромбоцити).
- •Будова і значення системи лімфообігу
- •Будова та значення кровотворних органів
- •Процес крово- і лімфообігу
- •“Вивчення будови і топографії внутрішніх органів”
- •Будова, топографія і значення залоз Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Надниркові залози
- •Статеві залози Сім’яники
- •Яєчники
- •Жовте тіло
- •Центральні відділи нервової системи
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Периферична нервова система
- •Вегетативна частина нервової системи
- •Симпатична частина нервової системи
- •Парасимпатична частина нервової системи
- •Рецепторні апарати аналізаторів ( органи чуття)
- •Орган зору (око)
- •Орган слуху і вестибулярний апарат
- •Список літератури
Використання органів травлення в м’сопереробній промисловості
Язик тварин являється високоцінним харчовим продуктом і відноситься до субпродуктів першої категорії. Його випускають для використання в свіжому, соленому, в солено-копченому вигляді. Також язик використовують для особливого асортименту язикових ковбас.
В м’ясній промисловості стравохід великої рогатої худоби (пікало) разом з іншими видами кишкової сировини використовують в ковбасній промисловості як оболонку для фаршу. При переробці стравоходу інколи залишають тільки підслизовий шар, інші шари видаляють. М’язовий шар стравоходу можна використовувати для виготовлення ковбасного фаршу (пікальне м’ясо).
Із слизової оболонки телячих шлунків (сичугів) добувають сичужний фермент (хімозин), що використовують для звертання молока при виробництві сиру, а також фермент пепсин. Пепсин розщеплює білки корму і робить їх розчинними, тому його використовують як медичний препарат. Пепсин здатний звертати молоко. Для отримання пепсину використовують свинячі шлунки. Із залоз слизової оболонки свинячих шлунків отримують й інші медичні препарати (гастроль).
Печінка являється цінним харчовим продуктом. Її використовують безпосередньо в їжу, або виготовляють з неї ліверно-паштетні вироби. Використання печінки в їжу позитивно впливає на кровоносну систему, тому печінка як продукт набуває дієтичного значення.
В печінці виробляється особлива речовина – гепарин, яке перешкоджає звертанню крові в кровоносних судинах при житті тварини. Гепарин попереджає утворення тромбів (закупорки судин), що викликають небезпечні захворювання міокарду, мозку та інших органів. В виробництві гепарин можна використовувати як стабілізатор крові. Гепарин також міститься в легенях забійних тварин, звідки його більшою частиною і отримують.
Після відокремлення від туші печінку не рекомендується довго зберігати. Заморожувати її небажано, так як білки клітин при розморозці слабо всмоктують виділену при заморожуванні вологу.
Підшлункову залозу м’ясопромислових тварин в їжу не використовують. З неї отримують лікувальні препарати (панкреатин, інсулін) і технічний препарат оропон, що використовується для пом’ягшення шкірсировини.
Тонкий відділ кишечника великої рогатої худоби переробляється під назвою череви, причому 12-пала кишка (товста черева, або брижовий кінець череви) вважається менш цінною кишковою сировиною і відокремлюється від іншої частини тонкого відділу кишечника.
Сліпа кишка і частина ободової йдуть на переробку під назвою синюги. Сліпа кишка являється глухим кінцем синюги і називається глухаркою, або глушком, а частина синюги з ободової кишки називається відкритою. Іншу частину ободової кишки, що залишилася, переробляють в напівфабрикат, що називається кругом. Перероблена пряма кишка називається прохідник.
З кишок дрібної рогатої худоби переробляють тонкий кишечник, сліпу кишку з частиною ободової і пряму, яку на виробництві називають гузенкою.
З свинячих кишок переробляють тонкі кишки і пряму. Свиняча ободова кишка разом з сліпою називається кудрявка і також використовується як оболонка для ковбасного фаршу. З кінських кишок переробляють тонкі кишки під назвою черев кінський.
В процесі переробки слизову оболонку з усіх відділів кишечника відокремлюють. Від деяких кишок (сліпа кишка) відокремлюють і серозну оболонку для переробки в самостійний напівфабрикат – плівку.
На виробницві весь кишечник разом з брижейкою називають отокою.
