Система органів травлення План теми

1. Загальна характеристика і значення органів травлення.

2. Будова ротової порожнини та її органів.

   0. губ;

   1. ясен;

   2. твердого і м’якого піднебіння;

   3. язика;

   4. слинних залоз;

   5. мигдаликів;

   6. зубів.

3. Травлення в ротовій порожнині.

4. Будова і топографія глотки. Акт ковтання.

5. Будова і значення стравоходу.

6. Черевна порожнина, та її поділ на відділи і ділянки.

7. Будова, топографія та фізіологія травлення в однокамерному шлунку.

8. Будова, топографія і фізіологія травлення в багатокамерному шлунку.

9. Будова і топографія тонкого кишечника.

10. Будова, топографія і значення печінки.

11. Будова, топографія і значення підшлункової залози.

12. Травлення і всмоктування в тонкому кишечнику.

13. Будова, топографія і значення товстого кишечника.

14. Використання органів травлення в м’ясопереробній промисловості.

Рекомендована література

1. В.І. Бойко, М.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогоспо-

дарських тварин” ст. 67- 174

2. И.М. Фокин «Анатомия мясопромышленных животных» ст. 63-83

Загальна характеристика і значення органів травлення

Система органів травлення у тварин складається із сукупності органів, які забезпечують обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем, перетворюють поживні речовини (амінокислоти, глюкозу, жирні кислоти та гліцерин), які організм засвоює і використовує в процесі життєдіяльності.

Травлення – сукупність процесів, які відбуваються в органах травлення і забезпечують механічну й хімічну обробку корму. Розрізняють внутрішньоклітинне, позаклітинне та пристінкове травлення. Позаклітинне й пристінкове травлення властиве свійським тваринам і відбувається в порожнистих органах під дією ферментів травних соків.

Ф е р м е н т и – це специфічні білки, кожний з яких здатний вибірково каталізувати (прискорювати) певну біохімічну реакцію. Залежно від хімічного складу ферменти поділяють на прості й складні. У процесі травлення бере участь близько 30 ферментів. Активність їх залежить від температури та реакції середовища. Найбільш активні ферменти за нормальної температури тіла тварини (37-40⁰С). Високі температури (понад 60⁰С) руйнують ферменти, а низькі – сповільнюють або зовсім припиняють їх дію. Одні ферменти діють тільки в кислому, інші в лужному, а треті – у нейтральному середовищі.

Ферменти усіх травних соків поділяють на три групи: протеази – розщеплюють білки, ліпази – розщеплюють жири та амілази – розщеплюють вуглеводи.

Процес травлення протікає послідовно і складається з таких етапів:

1. секреції (виділення травних соків); 2) рухових явищ у травному каналі;

3)розщеплення під дією ферментів складних поживних речовин корму на простіші; 4) всмоктування продуктів перетравлювання корму в кров та лімфу;

5) дефекації (виведення з організму калу).

За типом будови органи травлення являють собою трубку з вхідним отвором – ротом і вихідним – анальним отвором (анусом) і поділяються на чотири відділи: 1) ротоглотка; 2) стравохідно-шлунковий відділ; 3) відділ тонких кишок; 4) відділ товстих кишок.