1. Розкрийте зміст поняття установчі документи та назвіть відомості, які повинні містити установчі

документи. ст. 57 ГК - установчими документами є статут, положення, засновницький договір та рішення (

найменування, мета, предмет г/д, склад і компетенція його органів, порядок прийняття рішень, порядок формування майна, розподіл збитків та прибутків, умови реорганізації та ліквідаці.

2. Визначте які документи подаються в установи банків, для відкриття рахунка. - 1) заява на відкриття рахунку; 2) копія св-ва про державну реєстрацію; 3) картка зі зрахками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів та відбитком печатки; 4) копія статуту (установчих док-в) засвідчена нотаріально чи органом, який реєструє; 5) довідка про реєстрацію в органах пенсійного фонду України; 6) копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; 6) документ(або його затверджена копія), що підьверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків; 7) засвідчена копія довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

№22

]. Поняття та види господарських зобов'язань. Згідно ст. 173 ГК - господарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єктом гос-ня та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері гос-ня з підстав, передбачених ГК, завдяки якому один суб'ет (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського зарактеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

± Згідно ст.173 ч. 2 законодавець виділяє два основні види господарських зобов'язань:

1. Майново-господарські зобов'язання - визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, з огляду на що зобов'язана сторона повинна зробити певну господарську дію, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ( соціально-комунальні зобов'язання суб'єкта господарювання - за рахунок своїх коштів створюють робочі місця -177 ГК; публічні зобов'язання суб'єктів господарювання - який відповідно до своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів, хто до нього звернувся на законних підстава не має права відмовити у виконанні послуг, продажу товару за наявності таких - ст. 178 ГК.

Серед майново-господарських зобов'язань у господарських відносинах виділяють такі зобов'язання: передача майна у власність, у господарське відання або оперативне управління; надання послуг; зобов'язання з перевезень; зі страхування;

зобов'язання зі спільної діяльності; охоронні зобов'язання.

2. Організаційно-господарськими - визнаються господарські зобов'язання, які виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання і суб'єктом організаційно-господарських повноважень, з огляду на що зобов'язана сторона повинна здійснити в інтересах іншої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

3. Соціально-комунальні зобов'язання - суб'єкти гос-ня зобов'язаці за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку

4. Публічні зобов'язання суб'єктів господарювання - відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої.

2. Характеристика договору міни (бартеру), - за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар ( роботи чи послуги). Договір міни є двостороннім, консесуальнми, оплатним.. Кожна із сторін є продавцем того товару, який він передає в обім, і покупцем товару, який він одержує в замін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами. До договору міни застососуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку ... У госпродарських відносинах щодо договору міни застосовується термін «бартер».Так. ст.293 ГК встановлює, що не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до держ. або комун. Влдасності, у разі, якщо друга сторона не є відповідно держ. чи ком. Підприємством.

№23

1. Підстави виникнення та припинення господарського зобов'язання. - Підставами виникнення зобов'язань є певні юридичні факти, з настанням яких закон пов'язує виникнення тих чи інших прав та обов'язків.

Згідно ст. 174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати :

• безпосередньо із закону або іншого НПА, що регулює господарську діяльнсть;

• з акта управління господарською діяльністю;

• з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких які йому не суперечать;

1. Поняття та ознаки суб'єктів господарювання - Суб'єкти господарського права - це учасники господарських відносин, які безпосередньо здійснюють г/д, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків , передбачених законодавством.

Ознаки суб'єктів ГП:

• суб'єкти господарювання здійснюють безпосередню г/д - виробництво продукції, реалізація, надання послуг, виконаня робіт та інш.;

• створення суб'єкта г/д, тобто набуття статусу суб'єкта господарювання, здійснюється в установленому законом порядку;

• суб'єкти господарювання повинні мати відокремлене майно, необхідне для здійсненя п/д;

• визначеність організаційно-правововї форми, яку обирав суб'єкт самостійно;

• майнова відособленість, яка може існувати у різних формах: майно може бути закріплене за суб'єктом господарювання по праву 1) власності (володіти, користуватися,_:розпоряджатися) ;2) праву повного господарського відання ; 3) праву оперативного управління та 4) праву оперативного використання;

• суб'єкти господарювання здійснюють г/д шляхом реалізації своєї господарської компетенції - тобто наявність прав та обов 'язків. Такі суб'єкти господарювання наділені господарською правосуб'ктністю, яка характеризується 3-ма елементами:

• господарською правоздатністю, тобто здатність певніш суб'єктом набувати господарські права та обов'язки;

• господарською дієздатністю - своїми діями реалізовувати свої господарські права та обов'язки;

• господарською деліктоздатністю - яка полягає у можливості певного суб'єкта захищати свої законні права на всіх рівнях управління, а також виступати в суді з цією ж метою позивачем або відповідачем;

• відповідальність за результати господарювання ( може виражатися у вигляді: економічної відповідальності за несприятливі результати власної діяльності, оперативно-господарських санцій, майнової відповідальності.

Згідно зі ст.55 ГК суб'єктами господарювання є:

1. господарські організації - юридичні особи:

• державні

• комунальні

• та інші підприємства, а також юридичні особи, які здійснюютьг/д та зареєстровані в установленому законом порядку;

2. громадяни України, іноземці та ОБГ, які здійснюють г/д та зареєстровані відповідно до закону як підприємці фізичні особи підприємці;

3. філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійсненя г/д.

Створення суб'єкта господарювання: - це певний порядок, послідовність здійснення юридичних дій, необхідних для виникнення нового суб'єкта гос-ня, це урегулбовані правом умови фактичної появи та легітимації суб'єкта права Згідно ст. 56 ГК суб'єкта господарювання може бути створений за:

• рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним ( ними) органу;

• за рішенням інших органів, організацій і громадян у випадках, передбачених законом,).

Способи утворення суб'єта гос-ня:

• добров'їльне шляхом заснування нового абореоранізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючої організації з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного зак-ва;

• примусове шляхом поділу (виділення) діючого суб.гос-ня за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до вимог антимонопольно-конкурентного зак-ва.

Установчі документи суб'єкта господарювання ст.57 ГК...

Відповідно да зак-ва юридичні особи поділяються на юридичних осіб:

• публічного права (державні та комунальні) унітарні підприємства, навчальні заклади та інш.) - створюються на основі розпорядчого акта ПУ, органів державної влади, органів влади АР К та органів місцевого самоврядування ( порядок створення юр.осіб публічного права встановлюється Кон. Та ГК ст. 73,74,76);

• приватного права (товариства, установи) створюються на основі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК. Учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються у письмовій формі і підписуються усіма учасниками( товариство, створене однією особою, діє відповідно до статуту, затвердженого однією особою). Установа створюється на основі установчого акту, складеного засновником (засновниками).

2. Загальна характеристика договору поставки. Ст. 265 ГК - за яким одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строк и (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами договору повставки можуть бути суб'єкти господарювання. Реалізація суб.гос-ня негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, від вважається укладеним на один рік. Істотним умовами є кількість, асортимент, якість, ціна товарів, строки поставки, відвантажувальні та платіжні реквізити. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародним правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».