МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

УКРАЇНИ

Київський національний університет будівництва та архітектури

Кафедра цивільного захисту

Розрахунково-графічна робота «БУДІВНИЦТВО ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»

Варіант №_

Виконав(ла): студент(ка) гр. ПДБ

Перевірив:

викл.

Київ 2012р.

Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи № варіанту	Потуж­ність ядерного вибуху, кт	Віддаль об'єкту від центру вибуху, км	Швид­кість середньо­го вітру, км/год	Примітка
	50	4	25	Сховища ЦЗ вбудованого типу мають перекриття товщиною: бетон - 40 см гідроізоляційний шар - 30 см глина Гранично допустима доза опромінювання на протязі 4 діб не більше 50 ренген.

Умови для розрахунку сховищ ЦЗ № варіан­ ту	У сховищі чоловік		Тип буді­ влі	Число поверхів/ви- сота	Тип укри­ ття	Місце розміще­ ння укриття	Передбачи­ти у сховищі
	всього	жінок
	600	300	Пром.	2/6 м	СХ вбуд.	Підвал h=2,8м	ПУ

Вступ

Розміщення і будівництво захисних споруд необхідно проводити у відповідності до вимог БНіП П-11-77*. Захисні споруди на об'єкті повинні розташовуватись з урахуванням своєчасного укриття людей та мінімальної вартості будівництва. Досягнути цього можливо при виконанні наступних вимог:

• захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу;

• сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись тільки при неможливості улаштування вбудованих сховищ;

• вбудовані сховища належить розташовувати по можливості під будівлями найменшої поверховості, а окремо стоячі - на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює їхній висоті;

• вбудовані сховища потрібно розташовувати в будівлях І та II ступеня вогнестійкості з виробництвом категорії В та Г за пожежною небезпекою;

сховища необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних, теплових та каналізаційних магістралей діаметром більше 200 мм та, окрім того, вони мають бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємностей, розташованих на поверхні землі або в будинках і спорудах

.

1.Визначення максимальних значень вражаючих чинників ядерного вибуху, які очікуються на об’єкті

1. Визначення максимального надлишкового тиску ударної хвилі, який очікується на об’єкті

Вихідні дані:

• об'єкт розташовано на відстані R=4 км від центру вибуху;

• потужність ядерного вибуху 50 кт;

• вид вибуху: наземний.

РІШЕННЯ:

Із додатка 1 "Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центру вибуду" знаходимо надлишковий тиск при наземному вибухові міцністю 50 кт на відстані 4км від центру вибуху:

P_фмах = 12 кПа.

Висновок: об'єкт знаходиться на зовнішній границі зони слабких руйнувань ядерного осередка ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 10 кПа до 20 кПа. В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі. Сховище руйнувань не отримує.

2. Визначення захисних властивостей сховища до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення.

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об'єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівень радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин зменшиться до значень, не загрожуючи для людей. Тому головна ціль оцінки уразливості об'єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Вихідні дані:

• промислова споруда віддалена від центру вибуху на 4 км;

• потужність ядерного вибуху q = 50 кт;

• швидкість середнього вітру V _{с в} = 25 км/год;

• промислова споруда мас 2 поверхи:

• сховище для укриття працюючих вбудоване у промислову споруду (перекриття з бетону 40 см та гідроізоляційний шар - 30 см глини).

Рішення:

А. Визначаємо максимальне значення рівня радіаційного зараження та дозу радіації, які очікуються на території промислової будівлі, для чого з додатка "Рівні радіації на вісі сліду наземного ядерного вибуху на 1 годину після вибуху" знаходимо значення рівня радіації на відстані R = 4 км для q = 50 кт та V_{с в} = 25 км/год:

Р₁ = 3200р/год = Р_мах

Б. Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем.

Коефіцієнт ослаблення дози радіації сховищем розраховуємо окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною d = 40 см та шару глини d = 30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знайдемо з додатка "Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів". Вони складають: від радіаційного зараження для бетону d = 5,7 см для глини d = 6,3 см.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі: =50

Кпосл рз потр=Дрз мах/50,

де Д_{рз мах} - найбільша доза на відкритій місцевості.

де Р1 - рівень радіації на вісі сліду на 1 год після вибуху (додаток 12);

R - віддаль захисної споруди від центру ядерного вибуху, км;

Vср - швидкість середнього вітру км/год;

t_вип - викидання радіоактивних речовин (прийняти за 1 годину);

t_K - час закінчення опромінення;

t_K = t_П + t_{захисту} (t_{захисту} – 4 доби)

t_K= 1,16+ 96 =97,16 години

Д_рз.мах=

Тоді К_{посл рз потр}= 9125/50 = 182,5

50р - гранична доза опромінення за 4 доби, яка не визиває захворювання променевою хворобою.

Коефіцієнт послаблення дози радіації сховища ЦЗ рахується за формулою:

К_{посл.сх.рз}=

Кр - коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища (брати по таблиці 11.3, стр. 123);

h - товщина матеріалу слою послаблення радіоактивного зараження;

d - товщина слою половинного послаблення радіоактивного зараження (додаток 11).

Після розрахунків і визначення К_послхх_ _рз і К_послсх._потр методом порівняння, зробимо висновок про захисні властивості сховища ЦЗ.

Висновок:

Так як К_{посл .сх. рз} > К_{посл сх потр} (14065 > 182.5) можемо зробити висновок, що сховище забезпечує надійний захист людей.