8.Виникнення первісного мистецтва. Пам’ятки первісного мистецтва на території України.

Первісне мистецтво, мистецтво епохи первіснообщинного устрою . П. і. виникло біля 30-го тисячоліття до н.е.(наша ера), в пізньому палеоліті, коли з'являється людина сучасного типа. Закріплюючи в мистецтві результати трудового досвіду, людина заглиблювала і розширювала свої уявлення про дійсність збагачував свій духовний світ і усе більш підносився над природою. Виникнення мистецтва означало тому величезний крок вперед в пізнавальній діяльності людини, сприяло зміцненню соціальних зв'язків і посиленню первісної общини. Безпосередньою причиною виникнення мистецтва були реальні потреби повсякденного життя. Так, наприклад, мистецтво танцю виросло з мисливських і військових вправ, зі своєрідних інсценувань, що образно передавали трудові заняття первісної общини, життя тварин. У виникненні пісні і музики велике значення мали ритми трудових процесів і ту обставину, що музично-пісенний супровід допомагав організації колективної праці.Найважливіші пам'ятники мистецтва палеоліту — печерні зображення [печери в Іспанії ( Альтаміра і ін.), на Ю. Франциі ( Ласько, Монтеспан і ін.), в СРСР — Капова печера ], де переважають повні життя і рухи фігури крупних тварин, що були основними об'єктами полювання (зубрів, коней, оленів, мамонтів, хижих звірів і ін.). Рідше зустрічаються зображення людей і істот, що поєднують ознаки людини і тварини, відбитки рук, схематичні знаки, що частково розшифровуються як відтворення жител і мисливських пасток. Печерні зображення виконувалися чорною, червоною, коричневою і жовтою мінеральними фарбами, рідше — у вигляді барельєфів, часто заснованих на схожості природних опуклостей каменя з фігурою тварини. Крім того, в пізньому палеоліті з'являються твори круглої скульптури, що змальовують людей і тварин (у тому числі глиняні статуетки жінок — так звані оріньяксько-солютрейськие «Венери», пов'язані з культом «прародительок»), а також перші зразки художнього різьблення (гравіювання на кісті і камені). Характерна межа палеолітичного мистецтва — його наївний реалізм. Значною мірою основою палеолітичного мистецтва було відображення природи в живих, персоніфікованих образах первісної міфології, одухотворення природних явищ, наділ їх людськими якостями. Основна маса пам'ятників палеолітичного мистецтва пов'язана з первісним культом родючості і мисливськими обрядами. У пізньому палеоліті складаються і зачатки архітектури. Палеолітичні житла, мабуть, були низькими, поглибленими приблизно на третину в землю куполоподібними спорудами, інколи з довгими туннелеобразнимі входами. Як будівельний матеріал уживалися інколи кости крупних тварин. Багаточисельні зразки позднепалеолітічеського мистецтва виявлені на території на Україні ( Мезінськая стоянка ) Найдавніші пам'ятки мистецтва в Україні належать до доби пізнього палеоліту, тобто оріньякської, солютрейської та мадлен-ської епох (25—15 тис. р. до н.е.). Сюди можна віднести стоянки: Сюренську, Радомишльську, Пушкарівсь-ку, Добраничівську, Кормань, Гінцівську, Межиріцьку, Амвросіївсвку, Мізинську та багато інших, в яких відкриті житла стародавніх мисливців. Тут у наметоподібних житлах знайдено чимало крем'яних знарядь, які відзначаються різноманітністю й тонкою обробкою. З-поміж зразків мистецтва найбільшу увагу привертають скульптури у формі невеличких статуеток, які, мабуть, втілювали образ матері в родовій громаді. Вони зберігались у родових святилищах, що засвідчує особливу пошану до них. На Мізинській стоянці відкрито й своєрідну майстерню з набором крем'яних знарядь. Деякі вироби цієї культури знайдені й в інших регіонах України —Золочеві, Чортков