Тема 8. Модель фірми в умовах досконалої конкуренції

1. Умови максимізації прибутку, мінімізації збитків та беззбиткової діяльності фірми

2. Рівновага фірми у короткому періоді: гранична, загранична та догранична фірма

3. Рівновага фірми і галузі в тривалому періоді

4. Позитивні і негативні риси досконалої конкуренції

-1-

Реалізуючи на ринку вироблену продукцію фірма отримує загальний доход. Різниця між загальним доходом (TR_x) та загальними витратами (TC_x) є прибутком фірми (π). Для отримання максимального прибутку, фірма повинна виробити та реалізувати такий обсяг продукції, за якого максимізуватиметься різниця між її загальним доходом та загальними витратами, тобто: π = TR_x - TС_x при π = max.

Графічно прибуток фірми визначається як різниця між кривими TR_x і TС_x. Максимальна різниця досягається при рівні виробництва, який отримав назву максимізуючий прибуток рівень виробництва (q*). За даного обсягу виробництва граничні витрати фірми дорівнюють її граничному доходу МR_x = МС_x,. Отже, умовою максимізації прибутку фірми є рівність її граничного доходу та граничних витрат.

R,C,π TC

TR

MR

MC

0 q_A q* q_B q_x

У випадку, коли МR_x < МС_x, загальний прибуток зменшується, тому фірма має скоротити випуск продукції до максимізуючого прибуток обсягу виробництва (q*). Якщо МR_x > МС_x, то існують резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення випуску продукції до максимізуючого рівня (q*).

Однак, фірма може опинитися у ситуації, коли загальні витрати (TС_x) перевищують її загальний доход (TR_x). У такому випадку перед фірмою постає завдання мінімізації збитків. Цієї мети можна досягнути двома шляхами: припинити виробництво товарів або продовжувати виробництво до певного рівня. При виборі однієї з альтернатив фірма порівнює збитки, що виникатимуть при закритті фірми, із збитками, що виникатимуть з продовженням виробництва до певного рівня. Фірма обере ту альтернативу, яка пов’язана з найменшими збитками. Отже, якщо існує такий обсяг виробництва, за якого змінні витрати (VC) повністю покриваються, фірма буду мінімізувати збитки, виробляючи певний обсяг продукції. Якщо такого обсягу виробництва не існує, фірма мінімізуватиме збитки шляхом закриття. При визначення обсягу виробництва за якого мінімізуються збитки у фірми також повинна виконуватися рівність граничного доходу і граничних витрат МR_x = МС_x.

Проблема мінімізації збитків виникає лише у короткому періоді, оскільки фірма не має можливості розпочати випуск нового виду продукції або перейти в іншу галузь. У тривалому періоді збиткова фірма повністю припиняє функціонування у даній галузі.

Окрім проблеми максимізації прибутку і мінімізації збитків, економісти виділяють проблему беззбиткового функціонування фірми. Такою умовою є TR_x = TС_x или АR_x = АС_x

Фірма досягає беззбиткового стану у точках q_A або q_B.

-2-

Ринки досконалої конкуренції зустрічаються не дуже часто, їх прикладом може бути ринок цінних паперів, за певними умова­ми — ринок зерна. То чому ж аналіз ринкових структур ми почи­наємо саме з ринку досконалої конкуренції? Тому що знання ме­ханізмів досконалої конкуренції має важливе аналітичне значення для виявлення взаємозалежності цін і обсягів виробництва в будь-якій моделі ринку. Абстракція доскона­лої конкуренції є корисною тому, що вона дає можливість зрозумі­ти ринковий механізм, основи якого є спільними для всіх типів рин­ків. Функціонування чисто конкурентної економіки дає нам зразок або стандарт, з котрим можуть бути порівняні та за яким може бути оцінена ефективність реальної економіки. Отож, дослідження рин­ку досконалої конкуренції має особливе теоретичне і практичне значення для пізнання інших ринкових структур.

У короткому періоді в умовах короткострокової рівноваги можна виділити чотири типи конкурентних фірм: гранична, загранична, догранична з нормальним прибутком і догранична з надприбутком.

Якщо ринкова ціна Р дорівнює мінімуму середніх змінних витрат (AVC) фірма називається граничною. Вона перебуває у стані невпевненості, оскільки не може покрити усі свої постійній витрати. Перед нею постає питання про доцільність її подальшого функціонування. Фірма може продовжувати випуск продукції до рівня, коли середні змінні витрати (AVC) мінімальні.

Якщо ринкова ціна Р не покриває мінімального рівні середніх змінних витрат (AVC), то фірма називається заграничною. Такій фірмі доцільно припинити виробництво товарів і покинути ринок.

Фірма називається дограничною, якщо крива AVC перевищує лінію ціни Р. У такому випадку фірма мінімізує свої збитки, та виробляє такий обсяг продукції, який дозволяє їй покривати свої змінні витрати і частково – постійні. Така фірма отримує нормальний прибуток. Якщо ж ціна встановлюється на рівні вищому ніж мінімум АТС, тобто, фірма покриває як змінні так й постійні витрати, то вона має змогу отримати й економічний прибуток.

P_x

С,Р МС С,Р MC

AТC AТC

AVC AVC

Р

Р

Q Q

С,Р МС С,Р MC

AТC AТC

Р

Р AVC AVC

Q Q

-3-

У тривалому періоді в умовах досконалої конкуренції крива попиту на продукцію фірми є абсолютно еластичною, тобто прямою, паралельною горизонтальній осі (DD). При цьому вона торкається кривої довгострокових середніх витрат (LAC) у точці її мінімуму. Також, довгостроковий граничний доход (LMR) і довгостроковий середній доход фірми (LAR) дорівнюють ціні довгострокової ринкової рівноваги (P*).

P_x

MC

LAC

Е

P* d d

0 q* Q_x

Конкурентні фірми не можуть змінювати ринкову ціну, яка формується в результаті стихійного ринкового механізму. Вони можуть продавати стільки продукції, скільки можуть виробити за даної ринкової ціни Р. Обсяг виробництва, який відповідає умові максимізації довгострокового прибутку визначається у точці, де довгострокові граничні витрати (LMС) дорівнюють її довгостроковому граничному доходу (LMR), тобто, в точці Е при обсязі випуску q*. Таким чином, конкурентна фірма досягає своєї рівноваги у довгостроковому періоді за умови: LMC=LMR=LAR=P*_x. Ця рівновага є сталою і забезпечує фірмі покриття лише її мінімальних довгострокових середніх витрат(LАС) і отримання лише нормального прибутку. Такий факт пояснюється свободою доступу у галузь нових фірм, прозорістю ринку, а також досконалою мобільністю факторів виробництва.

-4-

Основною позитивною рисою вільної конкуренції є ефективний розподіл ресурсів, за якого кожний фактор виробництва отримає винагороду відповідну його вкладу у виробництво.

Ефективне використання ресурсів вимагає виконання двох умов: виробничої ефективності та ефективності розподілу ресурсів:

• ефективність виробництва — реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат (Р = min АС) . Вважається, що при цьому кожна фірма одержує лише нор­мальний прибуток, а тому забезпечується найдешевший з усіх мож­ливих варіантів випуск, котрий сприяє збільшенню суспільного до­бробуту;

• ефективність розподілу ресурсів — досягається рівністю ціни з граничними витратами Р = MC. Це означає оптимальний розподіл ресурсів між галузями та окремими виробниками, при яко­му вони використовуються найраціональніше, даючи максималь­ну корисність. Виробництво повинне бути як технологічно ефектив­ним, так і створювати в сукупності такий набір товарів, який мак­симально задовольняє потреби та уподобання споживачів.

Проте, окрім переваг ринок досконалої конкуренції має і певні недоліки, зокрема: