Тема 4. Попит і пропозиція в механізмі ринку

1. Попит та його загальна характеристика

2. Пропозиція та її загальна характеристика

3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

4. Попит і пропозиція в умовах контролю над цінами

5. Еластичність попиту.

6. Еластичність пропозиції

7. Практичне застосування теорії еластичності

-1-

Часто можна почути, що попит – це потреба. Дійсно, ці категорії пов’язані між собою, проте їх неможна ототожнювати. Попит – це платежеспроможна потреба, або потреба, що підкріплена платежеспроможністю.

Попит на конкретний товар або послугу – це кількість одиниць певних товарів або послуг, яку споживачі згодні та можуть купити за певної встановленої ціни.

В мікроекономічному аналізі розрізняють індивідуальний та ринковий попит на конкретний товар.

Індивідуальний попит на конкретний товар – це попит окремого споживача даного товару. Ринковий попит на даний товар – це сума індивідуальних попитів на даний товар, тобто попит сукупності споживачів даного товару.

Оскільки функція ринкового попиту є сумою функцій індивідуального попиту на даний товар, то аналіз попиту ми почнемо з вивчення саме індивідуального попиту на даний товар.

Попит є функцією великої кількості незалежний змінних, що маю назву детермінанти попиту. Серед усіх детермінант попиту на окремий товар економісти розрізняють цінові та нецінові детермінанти. Ціновою детермінантою є лише ціна даного товару. Усі інші фактори, що визначають попит на даний товар – є неціновими детермінантами.

Залежність попиту на певний товар від ціни даного товару отримала назву закону попиту. Закон попиту встановлює обернено пропорційну залежність між попитом на даний товар та його ціною, тобто, за інших рівних умов, при більш низькій ціні буде куплено більшу кількість товарів, а при більш високій ціні – меншу кількість товарів.

А налітично закон попиту виявляється у функції попиту від ціни q_DX = f (P_x ), де, q_DX – величина попиту на товар Х; P_x – ціна товару Х; а графічно – у від’ємному нахилі кривої попиту на окремий товар.

P_x

Р₁

d

d

0 q₁ q_x

Крива попиту на окремий товар (dd) відбиває залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту на нього протягом певного періоду часу. При цьому кожній можливій ціні товару відповідає максимальна його кількість, яку споживач ще готовий купити протягом даного періоду часу.

В мікроекономічній теорії виділяють дві основні причини, що пояснюють існування закону попиту. Перша причина полягає у існуванні закону спадаючої граничної корисності. Тобто, стверджується, що закон попиту визначається законом спадаючої граничної корисності і тому крива попиту, так само, як крива граничної корисності має від’ємний нахил. Друга причина полягає у одночасній дії ефектів доходу і заміщення.

Як вже було зазначено вище окрім ціни даного товару, на величину попиту впливають ще нецінові детермінанти. Отже, залежність попиту від цих детермінант можна виразити функцією попиту від нецінових детермінант q_DX = f (P_S; P_C ; T; I; W; E), де

q_DX – величина попиту на товар Х;

P_x – ціна товару Х;

P_S – ціни товарів-субститутів;

P_C - ціни товарів-комплементів;

Т – смаки та переваги споживачів;

I – поточний дохід споживача;

W – нагромаджене багатство споживача;

Е – очікування споживача.

Таким чином, загальна функція індивідуального попиту від цінових та нецінових детермінант може бути виражена у вигляді q_DX = f (P_x ; P_S; P_C ; T; I; W; E).

При аналізі попиту споживача на певний товар слід також розрізняти зміни у обсязі попиту та зміни у самому попиті.

Зміни обсягу попиту виникають внаслідок зміни цінової детермінанти попиту, тобто ціни даного товару за незмінних інших умов. Графічно це виявляється у русі впродовж кривої попиту уверх чи униз.

Зміни самого попиту виникають внаслідок змін нецінових детермінант попиту. Графічно це виявляється у зрушенні кривої попиту вправо уверх (при збільшенні попиту) чи вліво униз (при зниженні попиту).

Так, зміна цінової детермінанти попиту даного товару за інших рівних умов, чинить обернений вплив на обсяг попиту, тобто зниження ціни товару збільшує обсяг попиту на нього, і навпаки.

Разом за тим, зміни в нецінових детермінантах попиту по-різному впливають на попит, зокрема:

Збільшують попит на даний товар	Зменшують попит на даний товар
Підвищення ціни на товари-субститути	Зниження ціни на товари-субститути
Зниження ціни на товари-комплементи	Підвищення ціни на товари-комплементи
Підвищення інтенсивності споживання даного товару	Зниження інтенсивності споживання даного товару
Підвищення поточного доходу споживача	Зниження поточного доходу споживача
Зростання нагромадженого багатства споживача	Зменшення нагромадженого багатства споживача
Очікуване підвищення цін або доходу споживача у майбутньому періоді	Очікуване зниження цін або доходу споживача у майбутньому періоді

Для того, щоби перейти від функції індивідуального попиту до функції ринкового попиту на даний товар необхідно до функції індивідуального попиту додати ще одну детермінанту – N – кількість споживачів даного товару. Таким чином, функція ринкового попиту на товар Х приймає вигляд Q_DX = f (P_x ; P_S; P_C; T; I; N; W; E).

Крива ринкового попиту на даний товар (DD) будується шляхом сумування кількості даного товару, на які пред’являють попит усі споживачі при кожному рівні цін протягом певного періоду часу. Вона має наступний вигляд.

P_x D

D

0 Q_x

-2-

Пропозиція конкретного товару чи послуги – це кількість одиниць конкретних товарів або послуг, яку виробники та продавці можуть представити на ринок за певних умов часу, місця та ціни.

Економісти розрізнять індивідуальну та ринкову пропозицію.

Індивідуальна пропозиція – це пропозиція з боку окремої фірми. Ринкова (галузева) пропозиція – це сума пропозицій усіх фірм що функціонують у певній галузі.

Пропозиція так само як попит є функцією великої кількості незалежний змінних, що мають назву детермінант. Серед усіх детермінант пропозиції економісти розрізняють цінові та нецінові детермінанти. Ціновою детермінантою є лише ціна даного товару. Усі інші фактори, що визначають пропозицію на даний товар – є неціновими детермінантами.

Залежність пропозиції на певний товар від ціни даного товару отримала назву закону пропозиції. Закон пропозиції встановлює прямо пропорційну залежність між пропозицією даного товару та його ціною, тобто, за інших рівних умов, при більш низькій ціні буде продано меншу кількість товарів, а при більш високій ціні – більшу кількість товарів.

А налітично закон пропозиції виявляється у функції пропозиції від ціни q_SX = f (P_x), де, q_SX – величина пропозиції товару Х; P_x – ціна товару Х; а графічно – у додатному нахилі кривої пропозиції окремого товару.

P_x

P₁ s

s

0 q₁ q_x

Крива пропозиції конкретного товару (ss) відбиває прямо пропорційний зв’язок між ринковою ціною товару та величиною його пропозиції протягом певного періоду часу за умови, що усі інші детермінанти пропозиції залишаються незмінними.

Існування закону пропозиція пояснюють дією закону зростаючих альтернативних витрат або закону спадаючої граничної продуктивності.

Окрім ціни даного товару, на величину попиту впливають ще нецінові детермінанти. Залежність попиту від цих детермінант можна виразити функцією попиту від нецінових детермінант q_SX = f (P_S; P_C; C; T; Z; E), де

q_SX – величина пропозиції товару Х;

P_S – ціни товарів-субститутів;

P_C - ціни товарів-комплементів;

С – витрати виробництва, що залежать від цін та кількості використаних ресурсів та рівня технології виробництва;

Т – податки та субсидії;

Z – природні умови виробництва;

Е – очікування виробника.

Таким чином, загальна функція індивідуальної пропозиції від цінових та нецінових детермінант може бути виражена у вигляді q_SX = f (P_x; P_S; P_C; C; T; Z; E).

При аналізі пропозиції певного товару слід розрізняти зміни у обсязі пропозиції та зміни у самій пропозиції.

Зміни обсягу пропозиції виникають внаслідок зміни цінової детермінанти пропозиції, тобто ціни даного товару за незмінних інших умов. Графічно це виявляється у русі впродовж кривої пропозиції уверх чи униз.

Зміни самої пропозиції виникають внаслідок змін нецінових детермінант пропозиції. Графічно це виявляється у зрушенні кривої пропозиції вправо униз (при збільшенні пропозиції) чи вліво вверх (при зниженні пропозиції).

Так, зміна цінової детермінанти пропозиції за інших рівних умов, чинить прямий вплив на обсяг пропозиції , тобто зниження ціни товару знижує обсяг його пропозиції, і навпаки.

Разом за тим, зміни в нецінових детермінантах по-різному впливають на пропозицію, зокрема:

Збільшують пропозицію на даний товар	Зменшують пропозицію на даний товар
Зниження ціни на товари-субститути	Збільшення ціни на товари-субститути
Збільшення ціни на товари-комплементи	Зниження ціни на товари-комплементи
Зниження витрат виробництва даного товару	Збільшення витрат виробництва даного товару
Зниження податків на виробника або надання йому субсидій	Збільшення податків на виробника або скорочення субсидій
Сприятливі природні умови	Несприятливі природні умови
Оптимістичні очікування виробника відносно майбутніх цін та доходів	Песимістичні очікування виробника відносно майбутніх цін та доходів

Для того, щоби перейти від функції індивідуальної пропозиції до функції ринкової пропозиції даного товару необхідно до функції індивідуальної пропозиції додати ще одну детермінанту – N – кількість виробників даного товару. Таким чином, функція ринкової пропозиції на товар Х приймає вигляд Q_SX = f (P_x; P_S; P_C; C; T; Z; E; N).

Крива ринкової пропозиції даного товару (SS) будується шляхом сумування кількості даного товару, яку представляють на ринок усі його виробники при кожному рівні цін протягом певного періоду часу. Вона має наступний вигляд.

P_x

S

S

0 Q_x

-3-

Розглянуті окремо функції попиту та пропозиції певного товару дозволяють визначити лише можливі ціни та обсяги продаж та покупок. І лише шляхом суміщення цих функцій можна встановити реальні ціни та обсяги покупок і продаж. Модель, що відображає взаємодію попиту, пропозиції та ціни на ринку конкретного товару отримала назву моделі ринкової рівноваги.

Ринкова рівновага – це ситуація на ринку певного товару, за якої покупці і продавці в цілому задоволені поточним станом цін та обсягів покупок і продаж, тому у них відсутні стимули до зміни існуючого стану.

Графічно ринкова рівновага будується шляхом перетину кривих попиту та пропозиції. Криві ринкового попиту та пропозиції перетинаються в точці ринкової рівноваги – Е, якій відповідає рівноважний обсяг (Qе) і рівноважна ціна (Ре) даного товару.

Рівноважна ціна даного товару (Ре) – це та мінімальна ціна, за якою продавці згодні продати свій товар, і та максимальна ціна, за якою покупці готові купити цей товар.

P_x

D Надлишок S

Р₁

Ре E

Р₂

S Дефіцит D

0 Q_A Qе Q_B Q_x

Площина між осями цін та кількості товарів є ринковим простором даного товару. Криві попиту та пропозиції поділяють цей простір на 4 зони:

1. – зона неможливих покупок і неможливих продаж, оскільки у межах цієї зони відсутні як інтереси покупців так й продавців;

2. – зона можливих продаж, але неможливих покупок, оскільки вона цікавить лише продавців даного товару. Відповідно, це є зоною надлишку товарів.

3. – зона можливих покупок, але неможливих продаж, оскільки вона цікавить лише покупців даного товару. Відповідно, це є зоною дефіциту товарів.

4. – зона можливих покупок і продаж даного товару, оскільки у ній представлені інтереси як покупців, так й продавців даного товару.

Ринковий попит і пропозиція на даний товар у ринковій реальності постійно змінюються. Варіанти зміни ринкового попиту та пропозиції дозволяють зробити наступні висновки:

1. Якщо за незмінних умов зростає ринковий попит, то рівноважна ціна та обсяг зростають.

2. Якщо за незмінних умов ринковий попит зменшується, то рівноважна ціна та обсяг знижуються.

3. Якщо за незмінних умов зростає ринкова пропозиція, то рівноважна ціна знижується, а рівноважний обсяг збільшується.

4. Якщо за незмінних умов ринкова пропозиція зменшується, то равновесная цена повышается, а равновесный объём снижается.

При одночасному зрушенні ринкового попиту та пропозиції наслідки не будуть однозначними.

1. При одночасному збільшенні ринкового попиту і пропозиції однозначно відбудеться зростання рівноважної кількості проданих товарів, але зміну рівноважної ціни неможна передбачити.

2. При одночасному зменшенні ринкового попиту і пропозиції однозначно відбудеться зниження рівноважної кількості реалізованих товарів, але зміну рівноважної ціни неможна передбачити.

3. При одночасному збільшенні ринкового попиту і зменшенні ринкової пропозиції однозначно відбудеться зростання рівноважної ціни, але зміну рівноважної кількості неможна передбачити.

4. При одночасному зменшенні ринкового попиту і збільшенні ринкової пропозиції однозначно відбудеться зниження рівноважної ціни, але зміну рівноважної кількості неможна передбачити.

Р_х D₁ D₂ Р_х D₂ D₁ Р_х Р_х

E₁ E₂ E₂ E₁ P*₂ E₂ P*₁ E₁

↑ S₂ D₂ ↓ S₁ D₁

P*₁ E₁ P*₂ E₂

S₁ S₂ S₂ S₁ S₁ D₁ S₂ D₂

0 Q*₁ → Q*₂ Q_x 0 Q*₂ ← Q*₁ Q_x 0 Q_x 0 Q_x

а) б) в) г)

-5-

Еластичність попиту – це ступінь реакції попиту на товар на зміни однієї з детермінант попиту. Ми розглянемо три основні види еластичності попиту: цінову, перехресну та еластичність попиту по доходу.

1. Цінова еластичність попиту(E_D ) – це ступінь реакції обсягу попиту на конкретний товар на зміни ціни даного товару за інших незмінних умов.

Крапкова цінова еластичність попиту:

Дугова цінова еластичність попиту:

В залежності від величини коефіцієнту еластичності розрізняють 5 видів кривих попиту.

P_x P_x P_x P_x P_x

D D D

D

D D D D

0 Q_x 0 Q_x 0 Q 0 Q 0 Q_x

E_D = -  -  < E_D < - 1 E_D = - 1 - 1 < E_D < 0 E_D = 0

абсолютно еластичний з одиничною нееластичний абсолютно

еластичний еластичністю нееластичний

На коефіцієнт цінової еластичності попиту впливають наступні фактори:

1. Ступінь необхідності товару Х для споживача. Чим вище необхідність товару, тим менш еластичним є попит, і навпаки.

2. Ступінь замінності блага Х іншими благами. Чим більше у даного товару замінників, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки.

3. Питома вага рас ходів на товар Х у бюджеті споживача. Так, менш еластичним є попит на товари, що займають більшу частку у загальних рас ходах споживача.

4. Період часу протягом якого відбувається реакція споживача. Бувають випадки, коли споживач може зреагувати на зміну ціни не зразу, а через певний час.

2. Перехресна еластичність попиту (Е_ху) – це ступінь реакції попиту на даний товар на зміну ціни на інші товари за інших незмінних умов.

Якщо Р_у - ціна товару У, а Q_х – попит на товар Х, то формула перехресної еластичності приймає вигляд:

Крапкова еластичність:

Дугова эластичность:

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності є додатним, то товари Х і У є субститутами; якщо від’ємним – комплементами; а якщо дорівнює нулю – нейтральними товарами.

3. Еластичність попиту по доходу (E_DI) – це ступінь реакції попиту на товар на зміну доходу споживача за інших незмінних умов.

Крапкова еластичність:

Дугова эластичность:

Якщо коефіцієнт еластичності попиту по доходу більше 1, то попит є еластичним, і навпаки.

-6-

Еластичність пропозиції – це ступінь реакції пропозиції товару на зміну однієї з її детермінант. Розглянемо цінову еластичність пропозиції і еластичність пропозиції за ціною фактора виробництва.

1. Цінова еластичність пропозиції (E_S) – це ступінь реакції обсягу пропозиції конкретного товару на зміни його ціни за інших незмінних умов.

В залежності від величини коефіцієнту еластичності розрізняють 5 видів кривих пропозиції.

P_x P_x P_x P_x P_x

S S S

S

S S S S S S

0 Q_x 0 Q 0 Q_x 0 Q_x 0 Q_x

E_S =  1 < E_S <  E_S = 1 0 < E_S < 1 E_S = 0

абсолютно еластична з одиничною нееластична абсолютно

еластична еластичністю нееластична

Крапкова цінова еластичність пропозиції:

Дугова цінова еластичність пропозиції:

2. Еластичність пропозиції товару за ціною фактора його виробництва – це ступінь реакції пропозиції конкретного товару на зміну ціни фактору його виробництва за інших незмінних умов.

Оскільки підвищення ціни фактору виробництва, за інших незмінних умов, викликає зростання витрат виробництва товарів, й, відповідно, зменшення пропозиції товарів на ринку, то коефіцієнт еластичності пропозиції товару за ціною фактору його виробництва завжди буде

від’ємним. Наприклад, коефіцієнт еластичності пропозиції товару за ціною фактора виробництва праця:

Крапкова еластичність:

Дугова еластичність:

-7-

Практичне застосування теорії еластичності полягає у наступному:

1. Коефіцієнти еластичності дозволяють виробникам та продавцям визначати власну цінову політику;

2. Коефіцієнти еластичності є важливими факторами, для прийняття господарських рішень;

3. Коефіцієнти еластичності впливають на обсяг загальної виручки та прибутку.

Зокрема, знання функції попиту на продукцію фірми необхідно для пошуку шляхів підвищення загальної виручки фірми. Так, якщо попит на продукцію фірми еластичний, то з метою збільшення загальної виручки, фірма може у певних межах знижувати ціну на власну продукції. Зниження загальної виручки, що відбудеться внаслідок зниження ціни, буде компенсовано зростанням загальної виручки від зростання обсягу продаж. Й у кінцевому рахунку, загальна виручка фірми – збільшиться. У випадку, коли попит на продукцію фірми нееластичний, фірма підвищує ціну на власну продукцію й, таким чином, досягає збільшення загальної виручки. Фірма досягає максимальної загальної виручки коли встановлюється таке сполучення ціни та обсягу продаж, яке відповідає одиничній еластичності попиту. У цій ситуації будь-яка зміна ціни призведе до еквівалентної зміни загальної виручки фірми.