- •1. Загальне розуміння філософії, її предмета, методів і функцій.
- •3. Особливості східної парадигми філософування (китайський варіант).
- •5. Космоцентризм і натурфілософія мілетців (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен).
- •9. Атомістика Демокріта та його послідовників (Епікур, Лукрецій Кар).
- •17. Докритичний період творчості Канта: космогонія, матерія, космогонічна гіпотеза. Докритичний період
- •18. Кантіанський переворот у гносеології. Вихідні принципи “Критики чистого розуму” і.Канта.
- •19. Морально-етичне вчення Канта.
- •22. Філософія вселенського песимізму а.Шопенгауера
- •23. Філософсько-антропологічне вчення ф.Ніцше, проблема людини як Надлюдини.
- •24. Проблема нігілізму та категорія “воля до влади” у філософії Ніцше.
- •25. Значення слів Ніцше “Бог помер”, проблема нігілізму.
- •26. Романтизм як ідейно-світоглядна і теоретична передумова сучасної західної антропології. Особливості українського романтизму.
- •27. Неоромантизм у філософії культури о.Шпенглера.
- •28. Загальна характеристика психоаналізу. Основні відмінності між психоаналізом з.Фройда й аналітичною психологією к.Г.Юнга.
- •29. Фройдівське розуміння проблеми амбівалентності культури, її конструктивних і деструктивних функції.
- •30. Основні категорії психоаналізу з.Фройда та поняття “сублімації”.
- •31. Фройдівський аналіз проблеми невдоволення людини в культурі.
- •32. Основні засади аналітичної психології к.Г. Юнга.
- •33. Архетипи колективного несвідомого в аналітичній психології к.Г.Юнга.
- •34. Мистецтвознавчий аспект глибинного психоаналізу к.Г.Юнга.
- •35. Неофройдизм е.Фромма.
- •37. Е.Фромм про біофільський та некрофільський характер діяльності людини.
- •38. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.
- •39. Причини “бездомності” людського існування.
- •40. Проблема відновлення справжнього буття людини.
- •41. Проблема свободи та відповідальності у філософії екзистенціалізму.
- •42. Екзистенційна ситуація, тривога, страх. Відповідальність людини за її буття та буття світу.
- •43. Буття людини між життям і смертю. Проблема самогубства. (Гайдеггер, Сартр, Камю).
- •44. Проблема співвідношення існування та сутності в людському бутті, принциповий характер їх пріоритетів.
- •45. Праця ф.Ніцше “По той бік добра й зла” (фрагмент 1-2 глави).
- •46. Праця з.Фройда “Основні категорії психоаналізу”.
- •47. Праця к.Г.Юнга “Про архетипи колективного несвідомого”.
- •48. Праця е.Фромма “Некрофіли та Адольф Гітлер”.
- •49. Праця л.Шестова “Добро в учении гр.Толстого и ф.Ницше”
- •50. Праця ж.П.Сартра “Екзистенціалізм – це гуманізм”.
- •51. Праця а.Камю “Міф про Сізіфа”.
- •52. Праця ж.П.Сартра “Буття і ніщо” (фрагмент).
45. Праця ф.Ніцше “По той бік добра й зла” (фрагмент 1-2 глави).
Отже що відбувається по той бік добра і зла... Твір з такою назвою став логічним продовженням повістей “Так сказав Заратустра” та ”Антихрист”. Наступним після концепції надлюдини та розвінчання релігії світового масштабу – християнства. В усій своїй творчості Ніцше піддає сумніву загальноприйняті поглядиВін робить це, застосовуючи слова “добро” і “зло” у звичних для всіх значеннях, а потім пише, що віддає перевагу злу, а не добру. В книзі “По той бік добра і зла” він насправді намагається змінити розуміння понять “добро” і “зло” у читача, але при цьому прагне, за виключенням деяких моментів представити це так, ніби він виступає за “зло”, і, навпаки, відрікається від “добра”. Ніцше говорить, наприклад, що помилково домагатися перемоги “добра” та зникнення “зла”, це чисто англійский погляд.
На Перший погляд відразу можна Сказати про Що цею твір. Ну звісно про добро и зло, про одвічне їх взємоіснування и боротьба, про ті, Що є одним А що є іншім. Але ... читаючи Перші глави взагалі неможна зрозуміті, Що автор має на увазі - якісь зовсім розрізнені фрази, нелогічні суджень. "Припустимо що істина є жінка, - як? Хіба ми не маємо права підозрювати, що всі філософи, оскільки вони були догматиками, погано розуміли жінок? ... Воля до істини, яка спокусить нас ще не на один відважний крок, та знаменита істинність, про яку до сих пір всі філософи говорили з благоговінням, - що за питання пред'являла вже нам це прагнення до істини! ... Після досить довгих спостережень за філософами і читання їх творінь між рядків я кажу собі, що більшу частину свідомого мислення потрібно ще віднести до діяльності інстинкту "- вісь деякі цитати. А до Чого тут добро и зло, спитаєте ви? Звісно, НІ до чого, але ... алеі Тільки про нього тут і написано ... І Дійсно, Яка назва твору? "По той бік добра і зола". З тієї, а не по цю. Ніцше намагається відокремітісь від них (добра і зло), над ними, відкинуті будь-які стереотипи (в філософії Це називається терміном "трансцендентно" - ті, Що існує ззовні розуміння, Вище). І Дійсно, так що лягли оцінюваті і добро і зло, Казати Що гарне, а Що погане.
"І свято свят настав для нас, година слави лайливої: прийшов один Заратустра, гість бажаний; Сміється світ завіса порвалася, В обіймах шлюбних з світлом тьма злилася ..." Написавши Ніцще на заверщення. І знову Світло і пітьма злились в обіймах, а ВІН немов Стоїть у стороні и посміхаючісь спостерігає за ними.Отже Ніцше в своєму творі намагався розв'язати морально дилему добра і зла.
46. Праця з.Фройда “Основні категорії психоаналізу”.
Філософське значення психоаналізу З.Фрейд. Австрійський невропатолог, психіатр, психолог, основоположник психоаналізу З.Фрейд визнав існування специфічної психічної енергії і перш за все енергію сексуальних поглядів (лібідо), яка виливається з нервози, сни, комплекси, соціальні конфлікти, коли відсутня ралізація цих потягів. Структура психіки за Ф складається з 3-х елементів. «Воно» - архаїчна безособова частина психіки, «Над-Я» - установка суспільства і «я». Свідоме «Я» виступає як поле боротьби між «Воно» і «Над-Я», яке витісняє егоїстичні імпульси зі сфери відомого, обмежує їх вільний прояв , заганяє їх в форму підсвідомого. Існують декілька різновидів, які одержали назву неофрейдизму, зокрема це біологізаторськи теорії, пов`язані з врахуванням зовнішних факторів, та культурно-соціологічні.