
- •5. Поняття держави:етапи розвитку та сучасний стан.
- •8. Сутність та соціальне призначення держави.
- •10. Поняття історичного типу держави.Критерії типології держави.
- •11.Поняття форми держави та її елементів.
- •12.Форма державного правління та її види.Нетипові форми державного правління.
- •17.Поняття та види політичного (державного) режиму.
- •18.Поняття і структура політичної системи держави
- •24.Принципи організації та діяльності механізму держави.
- •26.Поняття,сутність і структура громадянського суспільства.
- •27.Основні підходи до право розуміння
- •28.Визначення права.Сутнісні ознаки права.
- •29. Сутність і соціальне призначення права
- •30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:
- •31.Соціальне регулювання:поняття та особливості.
- •32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •33.Поняття та предмет механізму правового регулювання.
- •34.Засоби,способи і типи правового регулювання:
- •35.Елементи та стадії механізму правового регулювання:
- •37.Форми реалізації функцій права:
- •39.Нормативний акт як джерело права:поняття та особливості використання в сучасних системах права.
- •41.Закон:поняття,основні ознаки,види.Закони України.Конституція України-основний закон.
- •45.Поняття і стадії правотворчого процесу:
- •II етап. Безпосереднє прийняття нормативно-правового акту відповідним суб'єктом правотворчої діяльності.
- •46.Норма права:поняття та ознаки
- •47.Структура норми права:
- •48.Класифікація норм права
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •49.Норма права і нормативно-правовий акт,їх співвідношення:
- •51.Загальна характеристика основних галузей права України:
- •52.Правова система,система права і система законодавства:співвідношення понять:
- •53.Поняття та види систематизації законодавства:
- •58.Співвідношення національного та міжнародного права:
- •62.Правоздатність та дієздатність фізичних і юридичних осіб:
- •63.Об*єкти правовідносин:поняття та види
- •64.Юридичні факти як підстава виникнення,зміни і припинення правовідносин.
- •65.Види юридичних фактів:
- •69.Умови реалізації права у формі застосування права:
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:
- •VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- •73. Тлумачення – зясування та тлумачення – роз’яснення правових норм: поняття, значення види.
- •79. Поняття та види вини.
- •87.Функція та структура правопорядку.
- •90. Правове виховання: поняття, ф-ції, форми і методи.
31.Соціальне регулювання:поняття та особливості.
Соціальне регулювання — це здійснюваний за допомогою системи спеціальних засобів вплив суспільства на поведінку суб'єктів з метою упорядкування відносин та забезпечення соціального компромісу.
У юридичній літературі існують різні підходи до проблеми соціального регулювання: від релігійних до класових, від біхевіористських (пов'язаних з поведінкою суб'єктів) до кібернетичних.
Так, релігійні уявлення про соціальне регулювання містять різні вихідні постулати. Основу релігійних поглядів складають певні правила (заповіді, канони, закони), яким повинні слідувати всі члени суспільства.
Складним є і класовий підхід щодо соціального регулювання. В його основу покладено класові інтереси, ідеали та цінності, які формуються пануючими класами, а тому ці моральні та правові норми діють як регулятори суспільного життя.
Біхевіористський підхід розглядає соціальне регулювання з позиції певного впливу норм, що встановлені та визнані в суспільстві, у державі, в певній соціальній спільності, на поведінку людини, з урахуванням різних факторів.
Для кібернетичного підходу характерний погляд на суспільство як врегульовану систему, де соціальне регулювання розглядається як засіб впливу на суспільні відносини, процеси, системи, котрий має забезпечувати їх певні характеристики.
Соціальне регулювання характеризується наступними ознаками:
— Воно здійснюється в межах суспільства.
— Регулює поведінку соціальних суб'єктів.
— Має загальний характер.
— Поширюється на всіх суб'єктів.
— Здійснюється за допомогою спеціальних засобів.
— Гарантується суспільством.
— Забезпечує функціонування суспільства як певним чином організованої системи.
Соціальне регулювання характеризується як найбільш раціональне поєднання двох його різновидів: нормативного регулювання та індивідуального регулювання.
32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
соціальна норма — це правило загального характеру, що характеризує певну сферу життєдіяльності суспільства, встановлюється державою, суспільством, об'єднаннями громадян чи окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин.
У юридичній літературі виділяють такі ознаки соціальної норми:
— Вони є правилами поведінки, що визначають можливу та необхідну поведінку суб'єктів суспільних відносин.
— Вони мають загальний характер, тобто поширюються на невизначене коло осіб та невизначену кількість випадків.
— Встановлюються чітко визначеними суб'єктами.
— Регламентують певну сферу суспільних відносин.
— Мають особливе значення для суспільства, що визначає ступінь обов'язковості норм.
— Певним чином гарантуються та забезпечуються.
Розрізняють такі критерії класифікації соціальних норм:
І. За способом виникнення:
1. Стихійні норми, що виникають неусвідомлено з природної потреби суспільства в упорядкуванні суспільних відносин.
2. Свідомі, які виникають свідомо з необхідності не лише впорядкування відносин, а й закріплення прав та обов'язків суб'єктів.