30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:

Теорія природного права. Ідеї природного права з'являються ще в Стародавній Греції та Стародавньому Римі.

Вважалося, що кожна жива істота має природні ознаки, що вияв­ляються в її поведінці, а природний закон є незмінною й універсаль­ною етичною чи правовою нормою поведінки людини.

Найбільш плідним етапом у розвитку теорії природного права був період буржуазних революцій ХУП-ХУІІІ століть. Представниками цієї теорії стали видатні філософи Дж.Локк, Б.Спіноза, Г. Гроцій, Т. Гобс, Ж-Ж. Руссо, Радищев та ін.

Природне право існує в усіх державах, воно є невід'ємним і ви­никло, власне, з природи людини, а тому належить усім і кожному від народження.

До природних прав людини належать: право на життя, честь, гідність, особисту недоторканність, свободу пересування, власність, насильницьку зміну тоталітарної влади тощо .

Історична школа права виникла наприкінці XVIII — у першійпо-ловині XIX ст.,їїавтор німецький юрист Г. Гуго та його прихильники

Право - історичне явище, котре, як і мова та звичаї народу, ви­никає і розвивається природним шляхом, поступово, непомітно, стихій­но; це, передовсім, правові звичаї (історично сформовані правила поведінки, що тягнуть юридичні наслідки).

Нормативістська концепція права вважається продовженням роз­витку позитивізму.їїавтор-австрійський правознавець Г. Кельзен (праця "Чиста теорія права") зазначав, що право - це сукупність норм, тобто правил поведінки, які регулюють суспільні відносини з позицій належ­ного та сутнісного, незалежно від суспільного (реального) життя.

Соціологічна теорія права. Розвиток соціологічної теорії права розпочався наприкінці XIX ст., від моменту виокремлення соціології як самостійної науки, а остаточно сформувався вже в XX ст.

Соціологічна теорія виходить з того, що право - це власне суспільні відносини, які реально сформовані в суспільстві, вони є предметом правового регулювання та забезпечуються державною охороною.

Марксистська теорія права була логічно завершена в ХІХ-ХХ сто­літтях. Представники: К. Маркс, Ф. Енгельс, В.Ленін.

За цією теорією право «обслуговує державу».Право є «виведена в закон воля пануючого класу».

Основні положення:

• право трактується як зведена в закон воля панівного класу, тобто як класове явище;

• зміст вираженої в праві класової волі врешті-решт визначається характером матеріальних виробничих відносин, носіями яких є класи власників основних засобів виробництва, що утримують державну владу;-

• право є соціальним явищем, у якому класова воля одержує державно-нормативне вираження.

Психологічна теорія права була завершена в XX ст. Представники: Л. Петражицький, А. Росс, М. Рейснер та ін.

Основні ідеї:

• психіка людей - фактор, який визначає розвиток суспільства, зокрема і його мораль, право, державу;

• поняття та сутність права формуються, насамперед, не через діяльність законодавця, а через психологічні закономірності.

• усі правові переживання поділяються на два види- емоції позитив­ного (встановленого державою) та інтуїтивного (особистого, авто­номного) права.

• - За теологічною теорією (Ф. Аквінський, Ж. Марітен, XII ст.) право було створено Богом і дароване людині через пророка чи правителя.

• Теорія солюдаризму: .Автором є французький вчений Леон Дюгі(1-ша чверть 20 століття)

Основні ідеї: 1.Доктрина солідаризму ґрунтується на 2 положеннях: а)людина є істотою яка усвідомлює свою повагу.б) людина є істотою суспільною і може жити тільки у суспільстві.

2.Кожне суспільство керується правом,яке об*єднає суспільство

3.Принципи солідаризму розвиваються залежно залежно від ступеня розвитку суспільства.