- •5. Поняття держави:етапи розвитку та сучасний стан.
- •8. Сутність та соціальне призначення держави.
- •10. Поняття історичного типу держави.Критерії типології держави.
- •11.Поняття форми держави та її елементів.
- •12.Форма державного правління та її види.Нетипові форми державного правління.
- •17.Поняття та види політичного (державного) режиму.
- •18.Поняття і структура політичної системи держави
- •24.Принципи організації та діяльності механізму держави.
- •26.Поняття,сутність і структура громадянського суспільства.
- •27.Основні підходи до право розуміння
- •28.Визначення права.Сутнісні ознаки права.
- •29. Сутність і соціальне призначення права
- •30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:
- •31.Соціальне регулювання:поняття та особливості.
- •32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •33.Поняття та предмет механізму правового регулювання.
- •34.Засоби,способи і типи правового регулювання:
- •35.Елементи та стадії механізму правового регулювання:
- •37.Форми реалізації функцій права:
- •39.Нормативний акт як джерело права:поняття та особливості використання в сучасних системах права.
- •41.Закон:поняття,основні ознаки,види.Закони України.Конституція України-основний закон.
- •45.Поняття і стадії правотворчого процесу:
- •II етап. Безпосереднє прийняття нормативно-правового акту відповідним суб'єктом правотворчої діяльності.
- •46.Норма права:поняття та ознаки
- •47.Структура норми права:
- •48.Класифікація норм права
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •49.Норма права і нормативно-правовий акт,їх співвідношення:
- •51.Загальна характеристика основних галузей права України:
- •52.Правова система,система права і система законодавства:співвідношення понять:
- •53.Поняття та види систематизації законодавства:
- •58.Співвідношення національного та міжнародного права:
- •62.Правоздатність та дієздатність фізичних і юридичних осіб:
- •63.Об*єкти правовідносин:поняття та види
- •64.Юридичні факти як підстава виникнення,зміни і припинення правовідносин.
- •65.Види юридичних фактів:
- •69.Умови реалізації права у формі застосування права:
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:
- •VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- •73. Тлумачення – зясування та тлумачення – роз’яснення правових норм: поняття, значення види.
- •79. Поняття та види вини.
- •87.Функція та структура правопорядку.
- •90. Правове виховання: поняття, ф-ції, форми і методи.
79. Поняття та види вини.
Суб'єктивна сторона правопорушення – сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме – вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина – безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків
Вина виражається у формі умислу чи необережності:
умисел: прямий – усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків
непрямий – усвідомлення протиправності своєї поведінки, але байдужне ставлення до настання можливих негативних наслідків
необережність: протиправна самовпевненість -
усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативним наслідкам
протиправна недбалість – усвідомлення протиправності своєї поведінки та небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити.
87.Функція та структура правопорядку.
Функції правопорядку – це основні напрямки формування і підтримання стабільного правового стану системи суспільних відносин. Розрізняють:
1) функцію впорядкування зовнішніх зв'язків і відносин з великими системами суспільства – економічною, політичною та іншими, складовим елементом яких є правопорядок.
2) функцію зміцнення внутрішніх зв'язків і відносин усередині правопорядку на різних структурних рівнях його впорядкування. Завдяки цій функції осягаються специфіка правопорядку, його сутнісні ознаки як правового стану системи суспільних відносин;
3) функцію збереження і вдосконалення правопорядку – виражається в його непохитності і протистоянні зовнішнім впливам руйнівного характеру, збереженні і розвитку власної якісної визначеності, відкритості впливу зміцнюючого характеру .
Структура правопорядку – це єдність і одночасно поділ системи громадських відносин, урегульованих правом відповідно до їх галузевого зміст.
Елементи структури правопорядку такі.
1. Суб'єкти права – держава, її органи, державні, громадські і комерційні організації, громадяни, які мають права, обов'язки, повноваження, відповідальність, суворо визначені конституцією, законами, іншими правовими актами – статична частина.
2. Правові відносини і зв'язки між реалізованими елементами системи права (конституційні, фінансові, адміністративні, земельні, сімейні та ін.) – динамічний зв'язок.
3. Упорядкованість усіх елементів структури – суб'єктів права, правових відносин і зв'язків між реалізованими елементами системи права, методів правового регулювання і поведінки людей, процедурно-процесуальних форм їх здійснення і оформлення, тобто введення багатосторонньої правової регламентації – розпорядку, у рамках якого організуються і функціонують громадянське суспільство і держава, – інтегративний зв 'язок.