II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):

а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права;

б) колізії норм національного законодавства.

III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:

а) містяться в одній статті нормативного акта;б) містяться в різних статтях одного нормативного акта;

в) містяться в різних нормативно-правових актах.

IV. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта.

V. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщуються у нормативно-правових актах, та нормами, що вміщуються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та усуваються лише шляхом скасування інтерпретаційних норм.

VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:

а) колізії юридичного статусу осіб;б) колізії компетенції юридичних органів;в) колізії статусу громадських об'єднань;

г) колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб.

73. Тлумачення – зясування та тлумачення – роз’яснення правових норм: поняття, значення види.

Тлумачення – зясування, тобто розкриття змісту правової нормих , суб’єктивних прав та юридичних обов’язків суб’єктів для себе. Зясування передбачає інтелектуально – вольову дію інтерпретатора, що не виходить за межі його свідомості та має на меті встановлення змісту правових норм через усвідомлення значення вимог нормативно – правових актів, суті понять, категорій. ЇЇ здійснює суб’єкт права за допомогою відповідних способів і залежно від рівня власних правових і професійних знань.

Тлумачення – роз’яснення, тобто розкриття змісту правової норми, суб’єктивних прав та юридичних обов’язків суб’єктів «для інших». Розяснення як аспект змісту тлумачення будується на розкриті дійсного змісту суб’єктивних прав і юридичних обов’язків лише за умови, якщо він вже відомий тому, хто тлумачить правову норму. Воно розглядається як діяльність, яка здійснюється усно чи письмово та спрямована на доведення до інших осіб з’ясованого змісту правової норми у формі понять, оцінок.

75.Роз*яснення норм права .

Залежно від юридичних наслідків, до яких призводить роз'яснення правових норм, можна виділити два основні його види: офіційне і неофіційне.

Офіційне тлумачення проводиться уповноваженим на це органом, формулюється у спеціальному акті і формально обов'язкове для певного кола виконавців норми, що тлумачиться. Офіційне тлумачення, у свою чергу, поділяється на нормативне і казуальне.

Нормативне тлумачення — це офіційне роз'яснення, яке обов'язкове для всіх осіб і органів, підпорядкованих органу, що тлумачить, і розповсюджується на всі випадки, передбачені нормою, яка тлумачиться, що необхідно для вірного втілення у життя її приписів.

Казуальним тлумаченням називається офіційне роз'яснення змісту норми, яке дається судовим чи іншим компетентним органом у зв'язку з вирішенням конкретної справи і формально обов'язкове лише для її розгляду. Казуальне тлумачення має місце там, де у процесі правозастосування виникає спеціальна мета роз'яснити норму.

Казуальне тлумачення здійснюється як у діяльності судів (судове тлумачення), так й іншим органами (адміністративне тлумачення). Формально судове тлумачення стосується лише тих судів, які брали участь у розгляді справи, і здійснюється у межах конкретної справи. Особливість адміністративного тлумачення полягає у тому, що воно не обмежується рамками конкретної справи, а містить вказівки відповідним органам.

Неофіційне тлумачення здійснюється громадянами, організаціями, науковими і навчальними установами, практичними працівниками та іншими особами у формі рекомендацій і порад.

Серед видів неофіційного тлумачення можна виділити так зване буденне тлумачення, що дається громадянам у побутових умовах, повсякденному житті, а також професійне (компетентне), наприклад, роз'яснення закону адвокатом.

Один з різновидів неофіційного тлумачення, що має велике значення для вірного розуміння закону, складають матеріали обговорення і прийняття законопроектів

Досить важливим видом неофіційного тлумачення є так зване доктринальне тлумачення, що здійснюється науковцями (спеціальними науково-дослідними установами, вченими чи їх групами) в статтях, монографіях, коментарях тощо.