
- •5. Поняття держави:етапи розвитку та сучасний стан.
- •8. Сутність та соціальне призначення держави.
- •10. Поняття історичного типу держави.Критерії типології держави.
- •11.Поняття форми держави та її елементів.
- •12.Форма державного правління та її види.Нетипові форми державного правління.
- •17.Поняття та види політичного (державного) режиму.
- •18.Поняття і структура політичної системи держави
- •24.Принципи організації та діяльності механізму держави.
- •26.Поняття,сутність і структура громадянського суспільства.
- •27.Основні підходи до право розуміння
- •28.Визначення права.Сутнісні ознаки права.
- •29. Сутність і соціальне призначення права
- •30.Загальна характеристика основних правових теорій та доктрин:
- •31.Соціальне регулювання:поняття та особливості.
- •32.Поняття соціальної норми:сутність,ознаки,класифікація,місце правових норм серед соціальних.
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •33.Поняття та предмет механізму правового регулювання.
- •34.Засоби,способи і типи правового регулювання:
- •35.Елементи та стадії механізму правового регулювання:
- •37.Форми реалізації функцій права:
- •39.Нормативний акт як джерело права:поняття та особливості використання в сучасних системах права.
- •41.Закон:поняття,основні ознаки,види.Закони України.Конституція України-основний закон.
- •45.Поняття і стадії правотворчого процесу:
- •II етап. Безпосереднє прийняття нормативно-правового акту відповідним суб'єктом правотворчої діяльності.
- •46.Норма права:поняття та ознаки
- •47.Структура норми права:
- •48.Класифікація норм права
- •V. За функціями у механізмі правового регулювання норми поділяють на:
- •VI. За функціями у процесі впливу на суспільство:
- •VII. За способом правового регулювання регулятивні норми класифікують на:
- •VIII. За характером норми класифікують на:
- •IX. За ступенем визначеності прав і свобод суб'єктів розрізняють:
- •XI. За методом правового регулювання розрізняють:
- •XII. За сферою дії розрізняють норми:
- •49.Норма права і нормативно-правовий акт,їх співвідношення:
- •51.Загальна характеристика основних галузей права України:
- •52.Правова система,система права і система законодавства:співвідношення понять:
- •53.Поняття та види систематизації законодавства:
- •58.Співвідношення національного та міжнародного права:
- •62.Правоздатність та дієздатність фізичних і юридичних осіб:
- •63.Об*єкти правовідносин:поняття та види
- •64.Юридичні факти як підстава виникнення,зміни і припинення правовідносин.
- •65.Види юридичних фактів:
- •69.Умови реалізації права у формі застосування права:
- •II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):
- •III. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:
- •VI. За суб'єктами правового регулювання поділяють:
- •73. Тлумачення – зясування та тлумачення – роз’яснення правових норм: поняття, значення види.
- •79. Поняття та види вини.
- •87.Функція та структура правопорядку.
- •90. Правове виховання: поняття, ф-ції, форми і методи.
47.Структура норми права:
Однією з характерних ознак норми права є наявність особливої внутрішньої будови (структури).
Структура норми права визначається як сукупність чітко визначених елементів, які у процесі взаємодії забезпечують функціональну самостійність норми.
Традиційно вважається, що правова норма складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції та санкції. Вони складають ідеальну структуру норми.
Гіпотеза — це структурний елемент норми права, який вказує на певні життєві обставини, наявність чи відсутність яких надає можливість реалізувати закріплені у нормі права та обов'язки.
Даний структурний елемент має наступне значення:
— він визначає коло відносин, які регулюються правом;
— встановлює умови дії норми;
— вміщає факти, необхідні для виникнення чи зміни правовідносин;
— конкретизує абстрактний варіант поведінки, вміщений у нормі до певного випадку чи суб'єкта;
— визначає межі та сферу регулятивної дії диспозиції норми.
Складність умов та обставин, що викликають дію норми, та їх різноманітний характер надають можливість класифікувати гіпотези за наступними критеріями:
Диспозиція — це частина норми, що вказує на те, якою повинна бути поведінка суб'єктів при настанні умов, передбачених гіпотезою. Її значення у структурі права полягає у наступному:
— вона визначає вид відносин, що регулюються правом;
— визначає коло суб'єктів, які підпадають під дію права;
— характеризує зміст суб'єктивного права як варіанта можливої поведінки, що забезпечує інтереси певного суб'єкта права;
— визначає зміст юридичного обов'язку як виду необхідної поведінки, що вчиняється в інтересах уповноваженої сторони;
— характеризує вид правової норми (регулятивна, уповноважуюча, зобов'язуюча чи забороняюча).
Санкція — це частина норми, що передбачає засоби примусового впливу як результат невиконання чи порушення норми.
Санкція:
— забезпечує реалізацію диспозиції;
— визначає негативне ставлення суспільства до правопорушення;
— забезпечує повноваження порушених прав;
— забезпечує покарання винних у порушенні чи невиконанні норм;
48.Класифікація норм права
Класифікація норм права — це їх поділ на окремі види за певними суттєвими ознаками, які визначають специфічну роль кожного із різновидів норм у регулюванні суспільних відносин.
Визначимо основні критерії класифікації норм права.
І. За суб'єктами правотворчості розрізняють норми, що приймаються громадянським суспільством у процесі проведення референдумів, та норми, що приймаються державою шляхом діяльності спеціально створених структур, до повноважень яких належать законотворчі та правотворчі функції.
II. Залежно від способу об'єктивації розрізняють звичаєві, гетерономні та автономні.
Звичаєві норми не встановлюються певними суб'єктами, виникають поступово, відображаючи суспільні відносини, які формуються та набирають соціально значимого характеру
Гетерономні норми встановлюються певним авторитетним суспільним чи державним органом в односторонньому порядку та владно встановлюють суб'єктам певний варіант поведінки.
Автономні норми формуються самими суб'єктами права і являють собою результат узгодженості їх інтересів.
III. За юридичною силою норми класифікують на законодавчі, що вміщуються у тексті закону та мають вищу юридичну силу, і норми підзаконних актів, які приймаються державно-владними структурами на основі, на виконання і відповідно до закону
IV. За предметом правового регулювання розрізняють норми конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, земельного, фінансового, кримінального права та ін.