5.2. Основні етапи стратегічного менеджменту

Як і будь-який процес управління, стратегічне управління обов'язково включає етапи аналізу, планування (вибору) і реалізації прийнятого рішення.

На етапі стратегічного аналізу вище керівництво відслідковує найбільш важливі для майбутнього корпорації фактори, називані стратегічними факторами.

Стратегічні фактори – це напрямки розвитку зовнішнього середовища, що, по-перше, мають високу імовірність реалізації і, по-друге, високу імовірність впливу на функціонування підприємства. Ціль аналізу стратегічних факторів - виявлення загроз і можливостей зовнішнього середовища, а також сильних і слабких сторін організації (це так називаний SWОТ-анализ). Добре проведений управлінський аналіз (чи бізнес-діагностика діяльності підприємства), що дає реальну оцінку його ресурсів і можливостей, є відправною крапкою розробки стратегії підприємства. Разом з тим стратегічний менеджмент неможливий без глибокого розуміння конкурентного оточення, у якому працює підприємство, що припускає здійснення маркетингових досліджень. Саме акцент на моніторингу й оцінці зовнішніх погроз і можливостей у світлі сильних і слабких сторін підприємства є відмітною рисою стратегічного управління. Наступна важлива особливість стратегічного менеджменту - його орієнтація на майбутнє, тому необхідно чітко визначити орієнтири розвитку: до чого прагнути, які цілі ставити. Для цього на підставі оцінки стратегічних факторів визначаються корпоративна місія і довгострокові цілі підприємства.

Отже, ефективна стратегія підприємства повинна ґрунтуватися на трьох складових, котрі є результатом стратегічного аналізу:

• правильно обрані довгострокові цілі;

• глибоке розуміння конкурентного оточення;

• реальна оцінка власних ресурсів і можливостей підприємства.

Другий етап стратегічного менеджменту - формування альтернативних напрямків розвитку підприємства, їхня оцінка і вибір кращої стратегічної альтернативи для реалізації. При цьому використовується спеціальний інструментарій, що включає кількісні методи прогнозування, розробку сценаріїв майбутнього розвитку, портфельний аналіз.

Слід зазначити, що процес формування й оцінки альтернативних варіантів розвитку підприємства являє самостійну цінність для управління, оскільки дозволяє менеджерам осмислити можливі напрямки розвитку. Цей етап повинний спонукати до міркувань про те, що може відбутися в зовнішнім середовищі і до яких наслідків для підприємства це може привести. Розробка сценаріїв, портфельний аналіз і інші методи передбачення змін підвищують гнучкість підприємства. Причому "цей ефект виявляється навіть тоді, коли план не виконаний у зв'язку з тим, що деякі гіпотези, покладені в основу сценарію, не матеріалізувалися".

Коли загальна стратегія сформульована, увага стратегічного менеджменту переміщається на процес її реалізації. Стратегія втілюється в життя через розробку програм, бюджетів і процедур, який можна розглядати як середньострокові і короткострокові плани реалізації стратегії. Найважливішими складовими даного етапу є наявні чи доступні ресурси, система управління, організаційна структура і персонал, що буде реалізовувати обрану стратегію. Нарешті, результати реалізації стратегії оцінюються, і за допомогою системи зворотного зв'язку здійснюється контроль діяльності організації, у ході якого може відбуватися коректування попередніх етапів. Необхідно відзначити, що в реальності процес розробки стратегії може бути ітеративним (циклічним). Так, визначення і добір стратегії може відбуватися на етапі аналізу зовнішнього середовища. Разом з тим процес оцінки стратегії може зажадати додаткового аналізу зовнішнього середовища. Крім того, згодом стратегія може мінятися, тому необхідні моніторинг і щорічне коректування стратегічних рішень і планів.

Таким чином, формування стратегії розвитку підприємства є ітеративним процесом.

Короткий розгляд основних етапів стратегічного менеджменту показує, що це - комплексна система управління, заснований на прогнозуванні зовнішнього середовища і розробці способів адаптації підприємства до її змін.

Система стратегічного менеджменту, як раніше показано, може допомогти керівникам:

• передбачати тенденції розвитку бізнесу;

• відслідковувати і розуміти вплив зовнішнього оточення;

• робити стратегічний вибір і реалізовувати стратегію.

Спеціальні методи і прийоми стратегічного менеджменту допомагають керівникам оцінити і ранжувати різні види бізнесу, сфокусувати увагу на вирішальних проблемах і напрямках і в остаточному підсумку забезпечити стійкий розвиток підприємства в довгостроковій перспективі.