
- •1.Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •2. Українська мова як державна. Функції державної мови.
- •3.Поняття престижу мови та засоби його забезпечення
- •6. Офіційно-діловий стиль, його ознаки, підстилі, жанри реалізації.
- •7. Науковий стиль української мови, його онаки, підстилі, жанри реалізації.
- •8. Публіцистичний стиль, його функції та підстилі, мовні особливості.
- •2) Стиль засобів мвсової інформації(змі)
- •9. Поняття культури мови та культури мовлення.
- •10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •11. Суржик як показник низької культури мовлення
- •12. МовНі норМи, та їх види.
- •13.Мовний, мовленнєвий та спілкувальний етикет
- •15. Лексика української мови з погляду її походження
- •17. Пароніми у діловому спілкуванні
- •18. Різниця між термінами і професіоналізмами.
- •19. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні
- •20. Тавтологія як вияв мовної надмірності
- •21. Термінознавство у системі лінгвістики.
- •22. Основи вивчення пр термін і термінологію
- •23. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць
- •24. Сучасні проблеми української термінології
- •25. Поняття терміна. Види термінів за походженням, структурою.
- •28.Класифікація термінологічних одиниць
23. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць
Всі термінологічні одиниці можна поділити на дві великі катеґорії — однокомпонентні та багатокомпонентні. Однокомпонентні терміни складаються лише з однієї лексичної одиниці. До складу багатокомпонентних термінів входять кілька лексичних одиниць. Причому терміни у вигляді складних слів типу нім. Zolldeklaration (митна декларація) теж вважаються багатокомпонентними.
Слід також відмітити, що критерієм для визначення того, чи є той чи інший термін однокомпонентним чи багатокомпонентним, служить не його зовнішня форма в якій-небудь конкретній мові, а інтернаціональна внутрішня форма. Якщо інтернаціональна внутрішня форма того чи іншого терміна складається з одного елемента, а еквівалент цього терміна в якій-небудь певній, конкретній мові складається з кількох елементів, — то, все одне, такий термін вважається однокомпонентним.
Однокомпонентні та багатокомпонентні терміни характеризуються різними структурними ознаками, тому кожен з типів цих термінів досліджувався окремо один від одного.
Однокомпонентні терміни можуть бути таких типів:
Абсолютні інтернаціоналізми, тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення зовнішньої форми при збереженні інтернаціонального значення: анґл. annuity, нім. Annuität, рос. аннуитет; анґл. domicile, нім. Domizil, рос. домициль; анґл. reproduction,нім. Reproduktion (але рос. воспроизводство).
Квазіінтернаціоналізми з частковим пуризмом, тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення внутрішньої форми при різній (неінтернаціональній) зовнішній формі: анґл. insert, нім. Einlageblatt, рос. вкладыш (в усіх трьох мовах зовнішня форма різна, але мотивація спільна); так само анґл. at sight, нім. bei Sicht (але рос. ависта, від іт. à vista — зa пpeд’явлeнням, за показом).
Неінтернаціональні терміни, утворені шляхом описового перекладу без збереження іншомовної мотивації (повний пуризм): анґл.share [буквально — доля, частина] (але нім. Aktie рос. акция; від лат. actio — дія, вчинок); нім. Fragebogen [буквально — аркуш з питаннями] (але рос. анкета, від фр. enquête — poзcлiдyвaння, вiд enquérir — дoвiдyвaтиcя, з лат. inquirere — poзcлiдyвaти, шyкaти).
Неінтернаціональні запозичення, тобто терміни, утворені шляхом прямого неінтернаціонального запозичення зовнішньої форми без урахування інтернаціональної внутрішньої форми: анґл. exchange [запозичення з французької мови, яке буквально означає обмін] (але нім. Börse, рос. биржа, від з пiзньoлат. bursa — гaмaнeць; cf: іт. borsa, ісп. bolsa); рос. товар [від тюрк. tavar, буквально — худоба].
Терміни — часткові інтернаціоналізми, утворені шляхом прямого запозичення зовнішньої форми, але з іншим суфіксом: рос.экономика (але анґл. economy нім. Ökonomie); анґл. emitter (але нім. Emittent, рос. эмитент); нім. Agentur (але анґл. agency, рос.агентство).
Терміни — часткові інтернаціоналізми, утворені шляхом використання інтернаціонального слова для нового (неінтернаціонального) значення: нім. Filiale (у значенні «аґенція»); анґл. association (у значенні «блок»); рос. облигация (у значенні «bond»).
Описові термінологічні словосполучення з використанням інтернаціонального елементу (за своєю природою це, радше, багатокомпонентні терміни, проте вони є еквівалентами однокомпонентних термінів, тому й розглядаються серед однокомпонентних): анґл. commercial discount (але нім. Dekort, рос. декорт); нім. Warenkontrolle [буквально — товарний контроль] (але анґл. sorting, рос. бракераж); рос. банковский билет (але анґл. banknote, нім. Banknote).
Національні елементи, що стали інтернаціоналізмами (окремий випадок абсолютних інтернаціоналізмів): анґл. behavio(u)rism, blockade, blue chip, boycott, vendorlease, hiring, deadweight тощо; нім. Ersatz (cf: анґл. ersatz) та ін.
Терміни, утворені шляхом прямого неінтернаціонального запозичення зовнішньої форми, але зі збереженням інтернаціональної внутрішньої форми (квазіінтернаціоналізми): анґл. exhibition [запозичення з латини] (cf: нім. Ausstellung, рос. выставка); рос. вексель [від нім. Wechsel, букв. — oбмiн] (cf: іт. cambiale, від cambiare — міняти; ісп. letra de cambio; алб. kambial; гр.ó õ í á ë ë á ã ì á ô é ê Þ ).
Гібридні терміни, утворені з інтернаціонального елементу та елементу рідної мови (коренів, префіксів чи суфіксів): нім.Hedgegeschäft [слово, утворене з анґлійського слова hedge (національний елемент, що став інтернаціоналізмом) та німецького словаGeschäft] (cf: анґл. hedging, рос. хеджирование).
Терміни, утворені з іншомовного (неінтернаціонального) елементу (корінь, префікс, суфікс) та елементу рідної мови (внутримовні лексичні одиниці): анґл. shortage (дефіцит) [слово, утворене за допомогою анґлійського слова short (короткий) та французького суфіксу age]; рос. бракераж [утворено зав допомогою того ж самого суфіксу].