67.Розробіть схему аналізу самостійної рухової діяльності дітей на прогулянці.

(мудрувала сама, отож дивіться критично)

Кожному педагогу важливо усвідомити, що «рушієм розвитку була, є і буде самоактивність дошкільника, творчий, а не репродуктивний її характер» (Коментар до Базового компонента дошкільної освіти України).

Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику.

Дитяча життєдіяльність передбачає педагогічно виважене поєднання організованого та самостійного, вільного типів діяльності дошкільників.

Самостійний, вільний тип діяльності – це специфічний спосіб організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи (в ранкові та вечірні години, на прогулянках, в інші періоди дозвілля), як правило, з ініціативи та за бажанням малюків. У діяльності такого типу діти самі визначають цілі, завдання, засоби і план втілення свого задуму, виявляють самоконтроль, самоаналіз і самооцінку виконання.

Без участі дорослого неможливо забезпечити належний рівень самостійної діяльності дошкільників та домогтися її змістовності. Вихователь є її фактичним керівником. Саме тому, необхідно аналізувати його роботу =)

(Аналіз роботи вихователя )

Аналізуючи самостійну рухову діяльність дітей слід звернути увагу:

1. Чи враховуються вихователем індивідуальні особливості здоров’я і фізичного розвитку, функціональних можливостей організму конкретної дитини.

2. Чи враховується вихователем при організації самостійної рухової діяльності простір власного «Я» кожного малюка;

3. Чи забезпечуються оптимальні фізичні й психічні навантаження на дітей, чи мотивується вчасна зміна статичних положень...

4. Чи правильно вибране місце для самостійної рухової діяльності в структурі прогулянки.

5. Чи проводиться систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів, правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо;

6. Чи створено предметне оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців.

   1. чи змінюється періодично пропонований набір обладнання та інвентарю;

   2. чи вносяться нові компоненти до предметного оточення;

   3. чи забезпечується дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи інших дітям.

7. Чи застосовуються вихователем під час самостійної рухової діяльності дошкільнят прийоми, які б сприяли її розгортанню, надавали їй організаційної стрункості й змістовності (наприклад: допомогти дітям з’ясувати задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, підготувати місце для самостійних рухів тощо).

8. Чи надає вихователь малятам більше самостійності, можливості виявляти власну активність і креативність, і чи не пригнічується їхня ініціатива.

9. Чи чергуються з метою забезпечення оптимальних фізичних навантажень самостійні рухові дії дітей (за видом чи способом руху, ступенем навантажень та активні рухи) з короткочасним відпочинком, мотивуючи вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.

(Аналіз самостійної рухової діяльності дітей на прогулянці)

Спостерігаючи за самостійною руховою діяльністю дітей на прогулянці, слід проаналізувати:

1. рівень сформованості у дітей достатнього запасу спеціальних знань, базових умінь і автоматизованих навичок:

• рівень сформування у дітей необхідного рухового досвіду, обізнаності про техніку виконання рухів,

• правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками,

• призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо;

2. правильність виконання вправ спортивного характеру,основних рухів…, а отже і рівень їхнього засвоєння в процесі їх навчання;

3. уміння дітей зайняти себе у вільний час елементами рухової діяльності, мотивувати свою діяльність, підготувати потрібне для його реалізації приладдя, об’єднатися з товаришами для спільного виконання наміченого, домовитись про розподіл обов’язків чи ролей, довести задумане до кінця, адекватно оцінити отриманий результат;

4. ступінь задоволеності руховою діяльністю;

5. рівень творчості?