53. Розкрийте мету та завдання правлінської підсистеми процесу фізичного виховання дітей

Головна мета управління системою фізичного виховання дітей – забезпечення оптимальної реалізації змістової лінії Базового компонента ("Фізичне Я"). Досягнення мети спонукає керівника дошкільного навчального закладу до визначення завдань, для вирішення яких необхідна інформація, тому що вона є продуктом управлінської діяльності. Зміст управління розкривається на основі виконання певних функцій.

55. Розкрийте напрями фізкультурно-оздоровчої діяльності сучасного днз

1. Гігіэнічний

2. Спортивний

3. Оздоровчо-рекреаційний

4. Загально-підготовчий

5. Лікувально-профілактичний

56. Розкрийте основні вимоги до вибору оздоровчих технологій.

Вибір здоров'язбережувальних технологій залежить від програми діяльності дошкільного навчального закладу, пріоритетних навчально виховних завдань, стану здоров'я вихованців, їх інтересів та уподобань, врахування спрямованості засобів оздоровлення на вдосконалення основних показників фізичного розвитку дітей, наявного кадрового потенціалу (актуальним є питання психологічної готовності вихователів до перебудови власної професійної діяльності, впровадження інноваційних технологій, самоудосконалення, рівень усвідомлення відповідальності за власне здоров'я та здоров'я своїх вихованців), матеріально-технічного забезпечення (наявність окремого приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних майданчиків, фізкультурних куточків в групових кімнатах, фізіотерапевтичного кабінету, фіто-кімнати, кімнати для відпочинку вихователів тощо), екологічних факторів (екологічна ситуація в країні, регіоні, наповнюваність груп, відповідність санітарно-гігієнічних та санітарно-технічним вимогам), наявного рівня співпраці з батьками вихованців, усвідомлення ними значущості цілеспрямованої роботи із збереження та зміцнення здоров'я дітей (батьки мають бути прикладом для власних дітей), можливостей ефективно здійснювати моніторинг результативності запроваджуваних технологій.

Крім того, будь-яка здоров'язберігаюча технологія повинна відповідати критеріям технологічності, як системність, комплексність, цілісність, науковість, концептуальність, розвиваючий характер, структурність, ієрархічність, логічність, алгоритмічність, наступність, варіативність, гнучкість, процесуальність, керованість, інструментальність, діагностичність, прогнозованість, ефективність, оптимальність, відтворюваність [24].

У сучасних дошкільних закладах здоров'язбережувальні технології набули широкого розповсюдження. Вихователі використовують казкотерапію, фітболгімнастику, пальчикову гімнастику, психогімнастику, дихальну гімнастику, кінезорефлексотерапію, аромо- та фітотерапію, кисневі напої, кольоротерапію, різні види масажу (з використанням щіток, шишок, горішків, точковий, самомасаж), музикотерапію, ігровий тренінг, піскотерапію, авторські технології, урізноманітнюють роботу шляхом застосування нетрадиційного обладнання тощо. Проте часто спостерігається безсистемне та епізодичне їх використання, не забезпечується цілісність в організації здоров'язберігаючого простору, не завжди впровадженню технології передує діагностика стану здоров'я дітей та усвідомлення кінцевого результату, перспективи подальшого удосконалення.

57. Розкрийте основні вимоги до організації здоров’язберігаючого середовища в умовах днз.

Здоров’я дитини – це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Необхідно обов’язково враховувати в навчально-виховномупроцесі при створенні здоров’язберігаючого середовища в дошкільному навчальному закладі та організації життєдіяльності дошкільників. Крім того, більшість науковців переконані в тому, що для збереження та покращенняздоров’я дітей необхідно створити в дошкільному навчальному закладі спеціальнесередовище або здоров’язберігаюче середовище.

Здоров'язберігаючих освітніх середу має принципове значення для формування гармонійно розвиненої особистості. Тільки тоді, коли в дитячому закладі буде створена така середовище (клімат здоров'я, культури довіри, особистісного творення), можливі повноцінне збереження і зміцнення здоров'я, навчання здоров'ю, формування культури здоров'я, засвоєння її духовно-моральних, естетичних, фізичних компонентів

Робота по створенню здоров'язберігаючих середовища в дитячому садку будується на основі комплексного підходу, спрямованого на всебічний розвиток особистості дитини, на принципах гуманізації педагогічного процесу, з опорою на єдність вимог дошкільної установи і сім'ї.

Здоров'язберігаючих середу в дошкільному закладі повинна бути створена з урахуванням індивідуально диференційованого підходу. В установі мають бути фізкультурний зал, музичний зал, ігрові кімнати, медичний кабінет, ізолятор, фізіо-кабінет, масажний кабінет, спортивний майданчик. Вони оснащені всім необхідним для організації роботи з дітьми по їх фізичному вихованню та оздоровленню.

У самих групах мають бути забезпеченів здоров'язберігаючих умови: навчальний процес будується відповідно до санітарних норм та гігієнічних вимог, вивільнено простір для організації рухової активності дітей, створені спортивні куточки з нетрадиційним і фізкультурним обладнанням, що дозволяє проводити індивідуальну і підгрупових роботу.

Для створення здоровязберігаючого середовища необхідно:

• умови перебування дитини в дитячому садку (відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання і виховання);

-раціональна організація освітнього процесу (відповідно до віковими, статевими, індивідуальними особливостями і гігієнічними вимогами);

• відповідність навчальній та фізичного навантаження віковим можливостям дитини;

• необхідний, достатній і раціонально організований руховий режим.

58. Розкрийте особливості використання оздоровчих технологій профілактики у дітей дошкільного віку гострих респіраторних захворювань.

В дитячому садку для профілактики гострих респіраторних захворювань використовуються профілактично-лікувальні технології. До них належать:

- фітотерапія ( полоскання ротової порожнини розчином часнику; вживання відварів, водних настоїв лікарських трав для профілактики різних захворювань верхніх дихальних шляхів, сечової системи, шлунково-кишкового тракту, дискінезії; оздоровчі напої та чаї з шипшини; вітаміні коктейлі з ромашки, календули, деревію, спориша; фітомішечки); Показання: профілактика і лікування гострих респіраторних і вірусних захворювань, гострі та хронічні захворювання ЛОР-органів і органів дихання, алергічна патологія, порушення травлення, психоневрологічні захворю­вання.

Протипоказання: алергічні реакції на рослини, що входять до складу відвару, настою або чаю.

Вітамінні збори, що містять велику кількість аскорбінової кислоти, про­типоказані дітям з оксалурією (тобто тим, у кого в осадку сечі є оксалати). З обережністю варто призначати їх дітям після перенесених запальних захво­рювань сечовидільної системи.

Як проводити фітотерапію

Фітотерапія може проводитися всім дошкільникам без спеціальних обме­жень. Дітям молодшого віку фітотерапія проводиться за індивідуальними медичними показаннями.

При хронічних захворюваннях доцільно проводити профілактичні курси фітотерапії, що призначаються в період сезонного загострення захворюван­ня. При цьому один і той самий лікарський засіб у гострому періоді хвороби призначають у більш високій концентрації, а в період ремісії з профілактич­ною метою - у більш низькій. Доцільно поєднувати фітотерапію з іншими фізіотерапевтичними процедура­ми, наприклад, із різноманітними видами гідротерапії, особливо термотера­пією. Обидва ці методи доповнюють один одного.

Фітотерапію в дитячому садку проводять за кількома методиками: пероральне застосування лікарських рослин (водні настої, відвари, інгаляції парою відварів рослин) та аерофітотерапія (вдихання фітонцидів, які ви­діляють рослини в природних умовах, а також в інгаляторії, де розбризку­ються ефірні олії шипшини, обліпихи, м'яти)

- аромотерапія, електроаерозольна терапія (розбризкування ефірної олії шипшини, обліпихи, м’яти, меліси, лаванди);

- вітамінотерапія (полівітаміни, аскорбінова кислота, вітамінізація страв).

Також для зміцнення органів дихання та їх тренування використовують різні види дихальної гімнастики: Дихальні вправи є важливою складовою комплексного виховання та навчання дітей. У процесі повноцінного фізіологічного дихання відбувається профілактика нежиті та респіраторних захворювань , адже саме у носовій порожнині повітря стає вологішим , чи , навпаки , сухішим. Воно охолоджується чи зігрівається , очищується від пилу , який залишається на маленьких волосинках носових пазух. Одночасно з цим подразнюються і рецептори регуляції активності та кровообігу головного мозку , порушення яких досить часто призводить до появи підвищеної тривожності , пригнічення , розладів сну. Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати малюкам повільно вдихати носом і ще повільніше видихати носом і ще повільніше видихати , обов’язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен тривати у півтора-два рази довше , ніж видих.

На заняттях особливу увагу слід звертати на положення живота і плечей. При вдиху варто слідкувати , щоб живіт піднімався , а при видиху опускався.

Плечі мають бути нерухомими і при видиху сильно не підніматися вгору. Варто наголошувати на тому, щоб перед новим вдихом діти робили невеличкі паузи. Це знімає можливе психоемоційне напруження в мовленні.

Виконання спеціальних вправ не лише удосконалить мовленнєве дихання , а й допоможе виробити плавний ротовий видих з поступовим збільшенням тривалості видиху. Надування повітряних кульок, пускання мильних бульбашок , ігри з пищавками , вітрячками різних розмірів та форм , гра на дитячих музичних інструментів зроблять заняття цікавими та ефективними.