48. Проаналізуйте процес співробітництва країн у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру та його основні міжнародно-правові норми.

Перед загрозою зростання масштабів тероризму та дедалі небезпечніших засобів і методів, що до них вдаються терористи, особливого значення набуває співробітництво держав у боротьбі з ним.

В результаті спільних зусиль державам вдалося укласти низку міжнародних угод, у яких дається юридичне визначення деяких видів тероризму і передбачаються заходи боротьби з ними. Однією з перших була укладена 29 квітня 1958 року багатостороння Женевська конвенція про відкрите море, яка містила ряд статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі — піратством.

Гаазька конвенція (16 грудня 1970 року) про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден і Монреальська конвенція (23 вересня 1971 року) про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти цивільної авіації, регламентують співробітництво держав у боротьбі проти терористичних актів, що загрожують одному з найвразливіших засобів пересування.

Відповідно до Гаазької Конвенції будь-яка особа|обличчя,лице| на борту повітряного судна, що знаходиться у польоті, яка незаконно, шляхом насильства або загрози застосування насильства або шляхом будь-якої іншої форми залякування захоплює це повітряне судно, або здійснює над ним контроль, або намагається зробити будь-яку таку дію, або є|являється співучасником особи, яка здійснює, або намагається вчинити будь-яку таку дію, - скоює злочин.

Кожна договірна Держава зобов'язується застосовувати у відношенні такого злочину суворі заходи покарання. Кожна договірна Держава вживає такі заходи, які можуть виявитися необхідними, щоб встановити свою юрисдикцію над таким злочином і будь-якими іншими актами насильства відносно пасажирів або екіпажа, здійснених злочинцем у зв'язку з таким злочином, в наступних випадках:

а) коли злочин здійснений на борту повітряного судна, зареєстрованого в даній Державі;

b) коли повітряне судно, на борту якого здійснено злочин, здійснює посадку на його території і злочинець ще знаходиться на борту;

с) коли злочин здійснений на борту повітряного судна зданого в оренду без екіпажа орендарю, основне місце діяльності якого або, якщо він не має місця діяльності, постійне місцеперебування якого знаходиться в цій Державі.

Переконавшись, що обставини того вимагають, будь-яка договірна Держава, на території якої перебуває злочинець, ув'язнює його під варту або вживає інші заходи, що забезпечують його присутність. Тримання під вартою і інші заходи здійснюються у відповідності із законодавством такої Держави, але можуть тривати протягом часу, необхідного для того, щоб зробити карно-процесуальні дії або дії по видачі.

Така Держава негайно проводить попереднє розслідування фактів.

Будь-якій особі, що знаходиться під вартою надається сприяння в негайному встановленні контакту з найближчим відповідним представником Держави, громадянином якої він є.

Коли Держава згідно бере особу під варту, вона негайно повідомляє Державу реєстрації повітряного судна, Державу громадянства затриманої особи і, якщо вона визнає це доцільним, будь-які інші зацікавлені Держави про факт знаходження цієї особи під вартою і про обставини, що послужили підставою для його затримання. Держава, яка проводить попереднє розслідування, негайно повідомляє про отримані нею дані вищезазначеним Державам і вказує, чи має намір вона здійснити юрисдикцію.

Договірна Держава, на території якої виявляється злочинець, якщо вона не видає його, зобов’язана без будь – яких виключень та незалежно від того, чи здійснено цей злочин на її території, передати справу своїм компетентним органам з метою кримінального переслідування. Ці органи приймають рішення таким же чином, як і у випадку будь – якого злочину, у відповідності із законодавством даної Держави.

Договірні Держави надають одна одній найбільш повну правову допомогу у зв'язку з кримінально-процесуальними діями, вчиненими відносно такого злочину і інших актів, згаданих в Конвенції. У всіх випадках застосовується законодавство Держави, до якої звернене прохання.

Відповідно до Монреальської конвенції будь – яка особа вчинює злочин, якщо вона незаконно та умисно:

а) вчинює акт насильства у відношенні особи, що перебуває на борту повітряного судна у польоті, якщо такий акт може загрожувати безпеці цього повітряного судна;

b) руйнує повітряне судно, що перебуває в експлуатації, або заподіює цьому повітряному судну пошкодження, яке виводить його з ладу або може загрожувати його безпеці у польоті;

с) поміщає або здійснює дії, що приводять до розміщення на повітряне судно, що перебуває в експлуатації, яким би то не було способом, пристрій або речовину, яка виводить його з ладу або заподіяти йому пошкодження, яке може загрожувати його безпеці у польоті;

d) руйнує або ушкоджує аеронавігаційне устаткування або втручається в його експлуатацію, якщо будь-який такий акт може загрожувати безпеці повітряних суден у польоті;

е) повідомляє свідомо помилкові відомості, створюючи тим самим загрозу безпеці повітряного судна у польоті.

14 грудня 1973 року була прийнята Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів.

26 січня 1977 року в Страсбурзі, після детального обговорення питання в органах Європейської ради, була підписана конвенція про боротьбу з тероризмом. При Організації Об’єднаних Націй з 1973 року діє спеціальний комітет з тероризму, який працює, в основному, у трьох напрямках:

— вироблення та узгодження правових норм; підготовка міжнародних договорів і конвенцій;

— виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;

— розробка заходів боротьби з тероризмом.