101.Принципи оподаткування субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами :

Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;

Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України за поданням Ради Міністрів України ;

Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності та самофінансування суб’єктів зовнішньоеко­номічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України ;

Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верхов­ною Радою України ;

Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою : для одного товару діє єдина ставка податку ;

Заохочення експорту продукції

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :

експорт перевищує імпорт за фінансовий рік

обсяг експорту становить не меньше 5 % від обсягу реалізованих за фінан­совий рік товарів .

стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

норм прискореної амортизації основних виробничих фондів , що використову­ються для виробництва експортних товарів

пільгових норм амортизації основних фондів , створених за рахунок нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних товарів.

норм амортизації на імпортне обладнання , яке використовується для вироб­ництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в країні поход­ження такого обладнання.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності . Прицьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів України.

102. Державний контроль за здійсненням валютних операцій і своєчасного надходження коштів.

Державний фінансовий контроль

Державний контроль здійснюється в багатьох напрямках. Система контролю передбачає різні типи контролю — адміністративний, фінансовий, архітектурний, санітарний, технічний, екологічний, пожежний та ін. Державний фінансовий контроль є окремою самостійною складовою загальної системи державного контролю і результатом практичного використання державою контрольної функції фінансів.

Наведемо визначення сутності державного фінансового контролю: це система заходів забезпечення ефективного використання державних фінансових ресурсів в інтересах суспільства, які охоплюють усі операції, пов'язані з рухом державних коштів, і здійснюються у відповідних формах за допомогою спеціальних методів.

Об'єктами державного фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні й використанні державних фінансових ресурсів в усіх рівнях і складових економіки України. До сфери державного фінансового контролю належать усі господарські операції, що здійснюються з використанням державних коштів.

В умовах ринкових відносин зберігаються передумови існування державного фінансового контролю. Жодна держава не може від нього відмовитись, оскільки такий контроль є однією з необхідних умов існування держави незалежно від того, які економічні відносини в ній панують.

Мало того, дослідження економічних передумов існування державного фінансового контролю дають підстави стверджувати, що у процесі розвитку ринкової економіки обсяги, сфера застосування, роль державного фінансового контролю не зменшуються, оскільки не зменшується його економічна база, тобто державні фінансові ресурси і грошові фонди (бюджетні та позабюджетні), які мають використовуватись в інтересах суспільства.

Контроль за збереженням і використанням власності — невіддільне право власника, тому об'єктивною умовою і економічною базою існування системи державного фінансового контролю є державна власність. В Україні державна власність загальнодержавна і комунальна. Державний фінансовий контроль не обмежується перевіркою виконання зобов'язань перед державою зі сплати податків і обов'язкових платежів юридичними та фізичними особами. Це лише один напрямок контрольної діяльності. Аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду розвитку фінансової системи держави свідчить, що в умовах ринку і приватної власності обсяги коштів і майна, що є державною власністю, не тільки не зменшуються, а й інколи збільшуються разом зі збільшенням національного багатства і ВВП.