92. Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

Важливою передумовою економічного розвитку будь-якої держави є формування фінансових установ, що є потужним джерелом для здійснення різного роду інвестицій в економіку. Так, для України наявність добре розвиненого фінансового ринку є необхідною умовою подальшого економічного розвитку.

Роль, значення та подальші перспективи розвитку фінансового ринку України досліджували такі вчені як: Т.В. Геленко, В. Гембала, А.П. Ковалева, А.В. Мертенса, Б.Б. Рубцева та ін.

Фінансовий ринок покликаний перерозподіляти світові фінансові ресурси, а також допомагають страхувати корпорації від валютних ризиків, за їх допомогою здійснюється фінансування реальних інвестиційних проектів [1].

Нажаль, внаслідок повільного економічного розвитку Україна опинилася поза межами світових фінансових ресурсів, тому пріоритетними завданням на сьогодні є розробка довгострокових стратегій розвитку фінансового ринку, зокрема:

• формування належного рівня економічного середовища та належної законодавчої бази;

• створення незалежного та об’єктивного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських установ;

• розробка єдиної стратегій розвитку фінансового ринку України;

• інтеграція до світового фінансового ринку та залучення іноземних інвестицій, пошук нових партнерів для співпраці;

• зростання обсягів операцій із гривнею на світовому валютному ринку [2].

Для пришвидшення розвитку вітчизняного фінансового ринку доцільним є залучення іноземних коштів у вигляді прямого та портфельного інвестування.

Позитивні тенденції розвитку фінансового ринку виявляються у наступних аспектах:

• залучення значних обсягів інвестиційного капіталу;

• отримання довгострокових пільгових кредитів;

• налагодження нових ділових зв’язків та пошук потенційних партнерів;

• вихід на нові міжнародні ринки [3].

Сьогодні Україна має усі передумови для розвитку фінансового ринку, але це можливо лише тоді, коли банківська система та ринок капіталів будуть функціонувати як єдине ціле, а не лише як конкуренти. Розвиток належної ринкової інфраструктури є також вагомим чинником, оскільки він дає можливість створити прозору систему здійснення операцій з капіталом.

Висновок: за умов стрімкого розвитку світового господарства та інтеграційних процесів надзвичайно важливим є створення конкурентоспроможного рівня фінансового середовища. Відсутність належного рівня законодавчої бази та ефективних механізмів регулювання небанківських фінансових установ є серйозною загрозою для фінансового сектору в цілому.

93.Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це операції, які пов’язані з обігом товарів,

послуг, грошей і капіталу між різними економічними та валютними зонами.

Види ЗЕД:

експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами

кредитні та розрахункові операції між еуб” єктами ЗЕД;

спільна підприємницька діяльність;

товарообмінні (бартерні) операції;

організація га здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів,

конференцій і т.д.

етщжції з придбання, продшку та обміну вшити та інші.

Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідно міжнародними договорами і нормами міжнародного права

Виходячи з того, що країни мають різні виробничі умови, національна економічна система у сфері зовнішньо економічних відносин спеціалізується на виробництві такої продукції, яка значно дешевша за зарубіжні аналоги, що в кінцевому рахунку приносить прибуток кожній країнІ-учасниці, задовольняє потреби споживачів у продукції кращої якості.

Одним із найбільш поширених регуляторів зовнішньвекономічної діяльності є митний тариф, який використовують як:

захист вітчизняного виробника;

дасерело поповнення державного бюджету;

інструмент зовнішньоекономічної політики. Митне регулювання здійснюється відповідно до Митного кодексу “України, законів України та міжнародних договорів.

Мета митного контролю – забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку.

Обов’язковою умовою митного оформлення вантажів є їх декларування. Основним ‘ документом, на підставі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов ‘нзшзвою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.

Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему тщ грошових потоків, Вони характеризують грошові потоки між суб’єктами різних країн:

між підприємствами:

між урядами країн; між підприємствами і урадами; між громадянами і урядами. Взаємовідносини між підприємствами складаються в процесі купівлі-продажу. Вони відображають фінанси суб’єктів господарювання, але гж, як ці суб’єкт належать де різних країн, то дані взаємовідносини відображають рух грошових потоків між країнами.

Взтмовідносини між урядами різних кртн виникшуїь у сф«рі державного шедшу. Кредитні взаємовідносини є двосторонніми: з одного боку – надання позики, з Іншого -погашення позики і сплата процентів.

Міжнародні фінанси відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів. Вони характеризуються концентрацією фінансових ресурсів у певних чи цільових фондах, Це можуть бути узагальнені фонди наприклад бюджет ООН І цільові -шд конкретні заходи ї програми.

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси. Централізація певної частини фінансових ресурсів на світовому рівні забезпечує потреби світового господарства Вони фінансують окремі проекти І програми, керуючись Інтересами саме світового господарства в цілому, а не окремих країн, якими б важливими вони для цих країн не були, Міжнародні фінанси, порівняно з національними фінансовими системами, знаходяться тільки на початку свого розвитку.

94.Субєкти та види зовнішньоекономічної діяльності.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

5. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

6. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

7. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

8. та інші види зовнішньоекономічної діяльності, передбачені вищеназваним законом та не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності е Україні є:

• юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місце знаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

• фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність згідно з законами України та постійно проживають на території України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право на укладення зовнішньоекономічного договору, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання, або громадянами якої вони є.