35.Суб’єкти і органи ств

СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин

у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

Соц-труд вiдносини – це комплекс взаeмовiдносин мiж iхнiми сторонами –

найманими працiвниками та роботодавцями, суб'eктами i органами сторiн за

участi держави (органiв законодавчоi та виконавчоi влади) i мiсцевого

самоврядування, що пов'язанi з наймом, використанням, вiдтворенням

робочоi сили та спрямованi на забезпечення високого рiвня життя

особистостi, колективiв та суспiльства в цiлому.

Суб’єкти: найманий працівник, підприємець (працедавець) і держава.

Найманий працівник – це громадянин, що заклбчив трудовий договір з

працедавцем, керівником підприємства чи окремим лицем. Цей договір найму

може бути як письмовим, так і усним, і він визначає СТВ між його

учасниками. В якості найманого працівника як суб’єкта СТВ можуть

виступати і індивід, і групи працівників, що різняться за своїм

становищем в соц-професійній структурі, за спрямованістю інтересів,

мотивацією праці та багатьма іншими ознаками. Основою групових та

індивідуальних відмінностей є вік, стать, стан здоров’я, рівень

освіченості, професійна, посадова, галузева належність, що визначає

суттєві сторони у трудовій поведінці найманого працівника. В будь-якому

випадку найм прац повинен володіти певними якостями, оцінка стану яких

може дати реальне уявлення про суть та зрілість СТВ. Найм прац повинен

перш за все володіти готовністю та здатністюдо особистої участі в СТВ.

Розвинені соц-труд відносини ередбачаютьіснування , що виступають від

імені найм працівників, що захищають їхні інтереси. Традиційно такими є

професійні союзи – масові організації, що об’єднують найм прац,

пов’язаних спільністю соц-екон інтересів.

Працедавець як суб’єкт СТВ згідно міжнародної класифікації статусу в

зайнятості – це людина, що працює самостійно постійно наймає для роботи

одну чи багато осіб. Працедавець зазвичай є власником засобів

виробництва.

Держава як суб’єкт СТВ виконує наступні ф-ї: законодавець, захисник

прав, регулювальник, працедавець, миротворець.

36.Рівні СТВ

СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин

у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

Соц-труд вiдносини – це комплекс взаeмовiдносин мiж iхнiми сторонами –

найманими працiвниками та роботодавцями, суб'eктами i органами сторiн за

участi держави (органiв законодавчоi та виконавчоi влади) i мiсцевого

самоврядування, що пов'язанi з наймом, використанням, вiдтворенням

робочоi сили та спрямованi на забезпечення високого рiвня життя

особистостi, колективiв та суспiльства в цiлому.

Рівень СТВ є похідним від особливостей суб’єктів, він визначається

властивостями соц-екон простору, в якому функціонують суб’єкти СТВ.

Виділяють наступні рівні СТВ: індивідуальний та груповий. При цьому на

діляють наступні рівні СТВ: індивідуальний та груповий. При цьому на

індивідуальному рівні взаємопов’язаними суб’єктами СТВ можуть бути:

працівник-працівник, працівник-працедавець, працедавець, працедавець. На

груповому рівні СТВ проявляються взаємозв’язки між об’єднаннями

працывникыв ы об’эднаннями прецедавцыв. Особливим змішаним рівнем СТВ є

взаємозв’язки між працівником і державою. Крім того СТВ можуть бути

виділені на рівні підприємства, галузі, регіону.