
- •Загальна частина
- •1.1Склад проекту.
- •1.Загальна частина...............................................................................
- •1.2 Характеристика установки, що проектується
- •1.3 Вiдомiсть документiв на якi є посилання в таблицi.
- •Спеціальна частина
- •2.1 Будова основних конструктивних вузлів.
- •2.2 Вибір роду струму і живлячої напруги.
- •2.3 Вибір системи електроприводів (силового електроустаткування).
- •2.4 Розробка електричної принципової схеми установки
- •2.5Розрахунок і вибір елементів схеми.
- •2.6 Розробка конструкції станції управління і схеми з’єднаннь установки
2.2 Вибір роду струму і живлячої напруги.
Промислові електроустановки підключаються до внутрішньоцехової мережі електропостачання із иглухозаземленою нейтраллю 220/380 В. Так як потужність верстата не перевищує 320кВт, ми не будемо під’єднувати його до високовольтної мережі 6-10 кВ, так як це технічно та економічно недоцільно.
Даний верстат підключається до 3 фазної мережі змінного струму, так як немає необхідності під’єднання приводів постійного струму. Електромагнітні муфти та система динамічного гальмування під’єднуються до джерела постійного струму. Джерелом постійного струму являється діодний випрямляч, який розташований в станції управління і живиться змінним струмом. Освітлення верстата реалізовується двома світильниками, які знаходяться спереду та ззаду верстата і живиться змінним струмом.
Щодо систем управління промисловим обладнанням, як правило застосовується змінний або постійний струм зниженої напруги, що зменшує небезпеку ураження електричним струмом обслуговуючий персонал. В електричній схемі верстата використовуються наступні величини напруг:
-коло управління 50Гц змінного струму, 110В;
-коло місцевого освітлення 50Гц змінного струму 36В;
-коло сигналізації 36В постійного струму;
-коло живлення електромагнітних муфт 24В постійного струму;
2.3 Вибір системи електроприводів (силового електроустаткування).
Розрахунок силового електроустаткування.
До силового електроустаткування вiдносяться: двигуни електроприводiв промислових механiзмiв, нагрiвальнi елементи термiчних установок статичнi напiвпровiдниковi випрямлячi або перетворювачi частоти, електротехнологiчних установок.
Загальна методика вибору електричного двигуна:
за родом струму перевага в промислових механiзмах наддається двигунам постiйного струму, постiйного застосовуються лише коли необхiдно плавно регулювати швидкiсть, в процесi виконання операцiй;
за номiнальною напругоою;
за номiнальною потужнiстю вiдповiдно до потужностi виробничого механiзму;
за частотою обертання вiдпповiдно до частоти обертання виробничого механiзму;
за конструктивним виконанням i способом монтажу вiдповiдно до особливостей конструкцiї i будови виробничого механiзму;
за електричною модефiкацiєю (двошвидкiснi з пiдвищеним пусковим моментом i з пiдвищеним коовзанням, для повторнокороткочасного режиму роботи ) навести типову для механiзму навантажувальну дiаграму;
за клiматичним виконанням, категорiєю розмiщення i ступенем захисту вiдповiдно до контрактних умов експлуатацiї.
Характерними режимами роботи головних приводів є тривалий і повторно-короткочасний, а допоміжних (затискування поперечини, переміщення вузлів тощо) – короткочасний. Стосовно цих режимів здійснюють розрахунок і вибір електродвигунів для найбільш енергоємних технологічних операцій, що виконуються тим чи іншим верстатом.
Таблица
С двигателями