33. Який інтерес має Україна в очес, гуам, цєі, снд?

Організація Чорноморського економічного сотруднічест ¬ ва (ОЧЕС - англ. ОВЗЕС) є регіональним об'єднанням ¬ ем відкритого характеру, не має постійного місця перебування і бюджету. З 1999 р. діє секретаріат в Стамбулі. Организо ¬ вана в 1992 р. Членами ОЧЕС є 11 держав: Албанія, Вірменія, Азербаджан, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Ріс ¬ сія, Румунія, Туреччина та Україна. Згідно Спільної декларує ¬ ції, передбачається також статус спостерігача. Спочатку він був створений для Греції і СРЮ; перша з них стала пов ¬ ноправним членом ОЧЕС, а друга досі не вступила в ор-ганізації. В даний час статус спостерігача мають Ав ¬ Стрий, Німеччина, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, Франція. Ці держави (крім Єгипту) не збираються добиватися повноправного членства. До статусу спостерігача в Ор ¬ ганізації виявляють цікавість Білорусія, Кіпр, Македонія (цей статус можна отримати на два роки, потім він повинен бути оновлений).

Організація ставить своєю метою підтримку економічного розвитку, досягнення стабільності та миру в Чорноморському бас ¬ Сейн. Вона повинна доповнити вже існуючі європейські структури і стати одним з елементів пан'європейського спі ¬ повідно. Діяльність ОЧЕС здійснюється в трьох основних площинах: політико-урядова та парламентська; еконо ¬ номічному, яка доповнюється співпрацею у фінансовій сфері, наукова.

Основною формою діяльності організації є зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів. Вони відбуваються два рази на рік в тій країні, яка здійснює керівництво орга ¬ нізація згідно ротації за алфавітом. На зустрічах приймають ¬ ся рішення як щодо подальшого напрямку діяльності ОЧЕС, так і з конкретних проблем, що вимагають рішення. У зустрічах беруть участь представники Європейської коміс ¬ ці ЄС. Реалізацією конкретних проектів займаються 15 посто ¬ янних робочих груп і групи, організовувані в міру необхід ¬ мості. Ці проекти зачіпають перш за все: транспорт і раз ¬ особисті види комунікацій; обмін економічної, торгової та статистичною інформацією; стандартизація і сертифікація то ¬ варів; енергетика; добувна промисловість; туризм; сель ¬ ське господарство та переробна промисловість; ветеринар ¬ ва і санітарна охорона ; фармацевтична промисловість; наука і техніка.

Важливу роль відіграють також зустрічі парламентаріїв країн-членів. Їхнє завдання - інформування національних парламентів ¬ тів про діяльність ОЧЕС, вплив на законотворчі процеси в дусі прийнятих рішень і т.д. В економічній області велике значення має Рада по бізнесу, в який входять тор ¬ гово-промислові палати країн-учасниць і створений у червні 1999 р. Чорноморський банк торгівлі та розвитку (м. Салоніки).

Ініціатива створення ОЧЕС виходила від Туреччини наприкінці 1990 р. Перші консультації з цього питання проводилися в Ан ¬ каре із запрошенням Болгарії, Радянського Союзу та Румунії. Розпад СРСР призвів до збільшення числа членів Передбачається-• шейся організації. Стамбульська декларація (червень 1992 р.), в якій оголошувалося про її створення, була підписана одіннадца ¬ тью країн-засновниць. В ході першої зустрічі міністри закордонних справ держав-членів визнали пріоритетне значення взаємних торгових відносин. У лютому 1992 р. в Анталії було створено Раду з проблем приватного сектора, який зани ¬ мається підтримкою особистих і групових ініціатив приватних фірм і забезпеченням умов для приватних інвестицій. Крім того, на зустрічі обговорювалася ситуація в Придністров'ї.

У міру зростання активності організації все частіше висувалися пропозиції про співпрацю з іншими регіонами та регіональ ¬ вими структурами. ЄС виявляв великий інтерес до тих проек ¬ там, які мали загальноєвропейське значення, наприклад до созда ¬ нію комунікаційних шляхів для транзиту газу і нафти з Азії (Кавказ) в Європу. Фундаментальне значення для майбутнього цієї організації, що носила спочатку назву «Економічне співробітництво країн Чорного моря» (англ. ВЗЕС), мало реше ¬ ня від 5 червня 1998 р. про трансформації її в регіональний еконо ¬ мічного інститут - Організації Чорноморського економічного ¬ го співробітництва Отже , регіональна складова розвитку центральноевро-пейських країн - важливий елемент цього розвитку в його міжнародному, міждержавному вимірі. Центральноі-ропейское регіон, безперечно, має внутрішні резерви і для подальшого свого прогресу в якості такого; він не може розглядатися як «бідний родич» багатого західноєвропейської ¬ пейского «дядечка», тільки й чекає від останнього фінан ¬ вих ін'єкцій та інших подачок. Реалізуючи власні, регіо ¬ нальні резерви соціально-економічного та всього суспільно ¬ го прогресу, центральноєвропейські країни знаходять все біль ¬ ший міжнародно-політичну вагу і все впевненіше виступають в якості не чиїхось сателітів, а рівноправних партнерів у справі поглиблення на континенті всебічного співробітництва , забезпечення безпеки в Європі і в усьому світі.

Правда, не всі в центральноєвропейському регіоні виступають за те, щоб в цю співпрацю вписалася і Росія, не зжита ще до кінця антиросійська спрямованість окремих проектів і практичних кроків. Однак акцент на регіональній склад ¬ ляющие зовнішньополітичного курсу згаданих держав не спостерігається і з нашого боку. Тому підкреслимо ще раз: якщо Російська Федерація, геополітично витіснена в 1990-х роках із Центральної та Південно-Східної Європи, хоче знову за ¬ воювати тут якісь позиції, стати всіма шанованої і всіх поважаючої країною, їй доведеться приділяти цьому регіону значи ¬ тельно більше уваги, ніж досі. Причому, доведеться мати на увазі не тільки звичний для Кремля та Смоленській площі двосторонній аспект взаємодії, але також і багатосторонній. Інакше не виправити ті грубі помилки останнього десятиліття XX століття, коли з причини зарозумілого нехтування до країн Центральної і Південно-Східної Європи, в т.ч. і в господарсько торговельній сфері, стався розрив багатьох наших зв'язків, і ми втратили на цьому, за оцінками фахівців, до 25% свого еконо-мічного потенціалу. Висловимо на закінчення обережний опти ¬ мизма, бо є деякі свідчення того, що Росія прини ¬ мает певні заходи для подолання цих очевидних просче ¬ тів, і вона, треба думати, пройде свій відрізок шляху.