9

Психологія раннього юнацтва (14, 15-17років) План

1. Проблеми юнацького віку.

2. Значення раннього юнацтва в загальній історії розвитку людини.

3. Соціальна ситуація розвитку.

4. Проблема провідної діяльності. Новоутворення юнацького віку

5. Розвиток особистості.

6. Характеристика пізнавальної сфери в юнацькому віці.

Основні поняття: професійне самовизначення, особистісне самовизначення, ідентичність, прагматичний тип розвитку, творчий тип розвитку, юнацький максималізм, Я-концепція, Я-ідеальне, Я-реальне, соціальна ідентичність.

1. Проблеми юнацького віку.

У вітчизняній психології ранній юнацький вік визначається в межах від 14—15 років до 17—18, який співпадає з періодом навчання в старших класах загальноосвітньої школи або з навчанням у спеціалізованих школах, технікумах, училищах. Юність приходить більш плавно, ніж підлітковий період. Велике значення мають фізичне дозрівання та соціалізація в ранній юності.

Соціальний розвиток. Перехід від дитинства до дорослості в людському суспільстві передбачає залучення дитини до оволодіння системою знань, норм і навичок, завдяки яким індивід може створювати матеріальні та духовні цінності, виконувати різні суспільні функції (якщо влаштується на роботу – поштарка, електрик; одружується – роль чоловіка, дружини тощо) і нести відповідальність.

На соціалізацію юнаків і дівчат впливають умови та перебіг психічного й особистісного розвитку. Залежно від їхніх індивідуально-психологічних особливостей виокремлюють такі типи соціалізації:

—супроводжується серйозними проблемами в поведінці, конфліктними ситуаціями, труднощами у засвоєнні соціальних ролей тощо;

— плавна, розмірена соціалізація. За такого її перебігу юна особистість включається в доросле життя порівняно легко, не завдаючи клопоту батькам і педагогам;

—характеризується швидкими, стрибкоподібними змінами, що ефективно контролюються особистістю. Таким юнакам і дівчатам властивий високий рівень самоконтролю, самодисципліни.

Особливості цих типів соціалізації по-різному виявляються у життєдіяльності хлопців і дівчат. Як правило, дівчата випереджають у соціальному розвитку хлопців. Вони глибше й ефективніше засвоюють соціальні ролі, покладають на себе відповідальність за своє життя.

Оскільки в ранньому юнацькому віці відбуваються становлення цілісної особистості, школа повинна з однаковою відповідальністю дбати про підготовку старшокласника до праці, сімейного життя, трудової діяльності, виконання громадянських обов'язків, заохочувати його постійно займатися самовдосконаленням.

2.Значення раннього юнацтва в загальній історії розвитку людини

Юнаки та дівчата стають більш дорослими, зникає характерна для підлітків збудливість, неврівноваженість. Але слід зазначити, що криза підліткового віку припадає на кінець періоду. Саме тому в перехідний період до юнацтва загострюються протиріччя. Вони пов'язані з вирішенням питання про те, що робити далі — навчатися в школі X—XI кл., піти в училище, почати працювати,розібратися з професійним самовизначенням, інтересами, нахилами, здібностями та планами, як їх реалізовувати. Завдання професійного самовизначення вдруге вирішується по закінченню школи:чи одержати вищу освіту, чи включитись у трудову діяльність.

Труднощі самовизначення посилюються сучасним періодом нашого життя, соціально-економічними змінами в країні, коли батьки, школа не завжди спроможні надати юнакові допомоги в питанні вибору професії.

Професійне самовизначення як самостійне і незалежне визначення життєвої перспективи й вибір майбутньої професії — найголовніше завдання розвитку в ранньому юнацтві. Юнаки та дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітків, рівень навчальної діяльності, комунікативності.

З юності на все життя залишаються в пам'яті переживання, що пов'язані з першою дружбою та першим коханням.

Стрімко зростає потреба в автономії від дорослих, прагнення позбутися їхньої опіки.

Загальні висновки щодо основних напрямків психічного розвитку в юнацькому віці:

< Відбувається набування почуття особистісної самовизначеності, цілісності (ідентичності).

< Відбувається професійне самовизначення, самостійне обрання життєвої платформи, цілей та професії.

< Розвиваються ціннісні світоглядні орієнтації, самостійність, відповідальність, рефлексивна самосвідомість, самоцінність, самоповага.

< Набувається психосексуальна ідентичність, усвідомлюється причетність до представників певної статі.

< Формується індивідуальний стиль розумової діяльності, розвиваються та удосконалюються розумові здібності та спеціальні на основі диференціації інтересів та орієнтації на майбутню професію.