- •27 Методи і принципи державного регулювання діяльності підприємства
- •28Охарактеризувати інструменти прямого державного регулювання
- •29Охарактеризувати інструменти непрямого державного регулювання
- •30Пояснити суть ресурсного потенціалу підприємства та охарактеризувати структурні компоненти
- •31Охарактеризувати методологічні аспекти ресурсного потенціалу
- •33Розкрити суть природної штучної ,та економічної родючості землі
- •34Розкрити суть категорії с/г угіддя. В якому напрямку доцільно проводити трансформацію с/г угідь більшості аграрних підпр. України
- •35Дати визначення «земельний кадастр», основні складові.Необхідність грошової оцінки.
- •36Розкрити поняття «земельні відносини»,охарактериз.Нормативну базу їх регулюв.
- •37Розкрити сутність ринку землі України,охарактеризувати його складові, які з них набувають пріоритетного значення
- •38Розкрити економічний зміст і пояснити методику визначення показників інтенсивності та економічної ефективності земельних ресурсів
- •39 Охарактеризувати сучасний рівень ефективності використання землі та основні напрями її подальшого підвищення.
- •40 Дати визначення таких понять, як «трудові ресурси», «кадри», «персонал підпр.»,фактори що формують їх чисельність.Класифікація персоналу
- •1За видом діяльності:
- •2За характером виконаної роботи
- •3Залежно від умов найму
- •41Розкрити суть кадрової політики підприємства, та охарактеризувати основні напрями державної кадрової політики
- •42Дати визначення «продуктивність праці»Яке економічне, й соціальне значення має підвишення продуктивності праці у с/г.Назвати показники продуктивності праці, та фактори її підвищення
- •43Розкрити суть мотивації трудової діяльності персоналу підприємства. Охарактеризувати види форми системи оплати праці
- •44Розкрити суть основних виробничих фондів та пояснити їх роль у розширеному виробництві.Розкрити зміст і структуру основних фондів, та факторів шо на неї впливають
- •45Розкрити методику визначення показників забезпеченості підприємства основними фондами. Пояснити чи впливає їх рівень на результати господарювання
- •46Пояснити яка мета грошової оцінки основних фондів. Охарактеризувати її види,Обгрунтувати цільове призначення кожного з них
- •47Охарактеризувати форми фізичного й морального зносу, й охарактеризувати необхідність їх відновлення
- •48Розкрити суть поняття амортизація основних фондів, та охарактеризувати методи нарахування амортизації
- •50Розкрити методику визначення показників ефективності використання основних фондів, обґрунтувати шляхи її підвищення
- •51Охарактеризувати функціональну роль матеріально речових елементів основних виробничих фондів,їх значенні в економіці підприємств й формуванні енергоресурсів
- •52Назвати показники ефективності роботи тракторного та комбайного парку, розкрити методику їх визначення
42Дати визначення «продуктивність праці»Яке економічне, й соціальне значення має підвишення продуктивності праці у с/г.Назвати показники продуктивності праці, та фактори її підвищення
Продуктивність праці — це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Продуктивність передбачає ефективне, раціональне використання не лише праці, але й усіх інших ресурсів — капіталу, землі, сировини, матеріалів, енергії, інформації ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ – продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або зворотного відношення маємо два показники: виробіток трудомісткість.
Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво:
В = Q / Т,
де В — виробіток;
Т — затрати робочого часу;
б — обсяг виробленої продукції.
Трудомісткість — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто зворотна величина виробітку):
Тр = Т / Q,
де Тр — трудомісткість на одиницю продукції.
Чим більший виробіток продукції за одиницю часу, або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. Проте відсоток підвищення виробітку не рівнозначний відсотку зниження трудомісткості. Співвідношення між ними виражається так:
% зниження трудомісткості = % підвищення виробітку / (100 + %
підвищення виробітку)- 100;
% підвищення виробітку = % зниження трудомісткості / (100 - %
зниження трудомісткості)- 100.
Розрізняють індивідуальну, локальну та суспільну продуктивність праці. Під індивідуальною продуктивністю праці розуміють продуктивність праці окремих працівників на конкретній дільниці виробництва. Локальна продуктивність праці становить серед-10 продуктивність праці по окремій дільниці, цеху, підприємству або галузі. Суспільна продуктивність праці — це середній рівень продуктивності праці в національному господарстві в цілому.
Методи вимірювання продуктивності праці (виробітку) залежать від способу визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий і вартісний (грошовий) методи. питання підвищення продуктивності праці потребує системного підходу, тобто кардинальних змін, суттєвого вдосконалення факторів, що обумовлюють продуктивність. Потрібно розробляти пошук резервів підвищення ефективності праці шляхом мобілізації її факторів: інтенсифікації виробництва, освоєння ресурсо- та енергоощадних технологій, удосконалення організації праці та механізму розрахунку. Для вирішення цього питання можна користуватися такими важелями, як мотиваційні, техніко-організаційні та моральні фактори підвищення продуктивності праці.