1) Види інформаційних відносин.

Інформаційні правовідносини, які виявились врегульованими законом або склались в результаті такого регулювання, стають інформаційними правовідносинами.

За інформаційними процесами та за видами інформації класифікує інформаційні правовідносини В.А. Копилов. Класифікація інформаційних правовідносин може проводитись, на його думку, на основі аналізу поведінки суб’єктів в інформаційних процесах в інформаційній сфері. При цьому разом з моделлю інформаційної сфери він використовує матрицю інформаційних правовідносин, розроблені цим автором.

Серед основних груп видів інформаційних правовідносин Копилов називає:

1 - інформаційні правовідносини, які виникають при здійсненні пошуку, отримання і споживання інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг;

2 - інформаційні правовідносини, які виникають при виробництві, передачі і поширенні інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів, інформаційних послуг;

3 - інформаційні правовідносини, які виникають при створенні і застосуванні інформаційних систем, їх мереж, засобів забезпечення;

4 - інформаційні правовідносини, які виникають при створенні і застосуванні засобів і механізмів інформаційної безпеки.

2) Охарактеризуйте суб’єктів інформаційних відносин (поняття, види, права та обов’язки).

Поняття:

Суб'єкти інформаційних відносин — фізичні та юридичні особи, об'єднання громадян та суб'єкти наділені владними повноваженнями з метою забезпечення та реалізації своїх прав та свобод в інформаційній та інших сферах життєдіяльності суспільства.

Суб'єктами інформаційних відносин є:

фізичні особи;

юридичні особи;

об'єднання громадян;

суб'єкти владних повноважень.

ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ:ЗУ ПРО ІНФОРМ

Стаття 43. Права учасників інформаційних відносин

Учасники інформаційних відносин мають право одержувати(виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів,крім випадків, передбачених законом.

Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про:

діяльність органів державної влади;

діяльність народних депутатів;

діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації;

те, що стосується його особисто.

Стаття 44. Обов'язки учасників інформаційних відносин

Учасники інформаційних відносин зобов'язані:

поважати інформаційні права інших суб'єктів;

використовувати інформацію згідно з законом або договором (угодою);

забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону;

забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою;

зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юридичним особам або державним органам у передбаченому законом порядку;

компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.

ВИДИ:

В якості індивідуальних суб'єктів інформаційних відносин виступають такі фізичні особи як громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. Іншими словами практично всі люди. Крім того окремі видові нормативно-правові акти називають індивідуальних суб'єктів інформаційних відносин за сферами правового регулювання. Наприклад у сфері діяльності засобів масової інформації це редактори, оператори журналісти. Тут використовується фаховий критерій. В сфері правового регулювання статистичною діяльністю встановлюються такі назви індивідуальних та колективних суб'єктів як респонденти, замовники статистичної інформації. В сфері регулювання відносин щодо обороту інформації в автоматизованих системах нормативно визначається існування, операторів, користувачів інформаційних систем. Окремими нормативно-правовими актами визначаються й інші види індивідуальних суб'єктів, які утворюють загальну категорію фізичні особи.

В якості колективних суб'єктів інформаційно-правових відносин, юридичних осіб виступають наприклад, засоби масової інформації, органи держави, провайдери інформаційних автоматизованих мереж, статистичні установи, архівні установи, органи місцевого самоврядування та інші структури різної форми власності.

Держава, особливо в міжнародно-правових стосунках виступає в якості спеціального суб'єкту інформаційно-правових відносин, що визначається завдяки поширеним інформаційно-правовим можливостям у стосунках з іншими державами. Зокрема це може проявлятись у формі офіційних дипломатичних звернень та запитів.