
- •Самостійні роботи
- •1) Проаналізуйте законодавче визначення терміну «інформація».
- •3) Охарактеризуйте співвідношення термінів «джерела інформації» та «інформаційні ресурси».
- •4) Складіть перелік нормативно-правових актів України та міжнародних договорів, в яких закріплюється право на інформацію.
- •5) Розкрийте зміст право на інформацію.
- •1) Види інформаційних відносин.
- •2) Охарактеризуйте суб’єктів інформаційних відносин (поняття, види, права та обов’язки).
- •3) Назвіть принципи регулювання інформаційних відносин.
- •4) Складіть схему «Система інформаційного законодавства України».
- •1) Правові режими доступу до інформації.
- •2) «Правове регулювання доступу до інформації з обмеженим доступом»
- •4) Режим професійної таємниці.
- •5) Охарактеризуйте правове регулювання доступу до публічної інформації.
- •6) Складіть запит щодо доступу до офіційних документів.
- •7) Складіть перелік відомостей, які не підлягають наданню для ознайомлення за запитом.
- •1) Види реклами.
- •2) Проаналізуйте вимоги до реклами. Зу про рекламу Загальні вимоги до реклами
- •3) Охарактеризуйте суб’єктів рекламної діяльності.
- •4) Розкрийте особливості рекламування деяких видів товарів.
- •5) Наведіть приклади порушення законодавства про рекламу.
- •6) Проаналізуйте зміст будь-якої реклами з точки зору її відповідності нормам моралі.
- •1) Види інформаційної безпеки.
- •2) Охарактеризуйте державну політику в сфері забезпечення національної інформаційної безпеки.
- •3) Загрози в інформаційній сфері
- •4) Складіть перелік загроз в інфсфері, які вказані в Законі Укоаїни «Про основи національної безпеки України».
- •5) Охарактеризуйте співвідношення понять «захист» і «охорона» в інформаційній сфері.
- •6) Складіть перелік інформації, яка заборонена законодавством України для розповсюдження.
3) Охарактеризуйте суб’єктів рекламної діяльності.
Рекламна діяльність - це діяльність щодо замовлення, виготовлення та розповсюдження реклами. Відповідно, суб"єктами рекламної діяльності є рекламодавець, виробник реклами, та її поширювач. Хоча нерідко трапляється співпадіння цих понять, розмежування суб"єктів рекламної діяльності має велике практичне значення, адже відповідальність наступає для осіб, винних у розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництві або реалізації якої заборонено; розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством; порушенні порядку виготовлення та розповсюдження реклами; недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами.
Не є тотожними поняття "рекламодавець" та "спонсор". Згідно з Законом "Про рекламу", спонсор - особа, яка матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки. спонсорство - участь фізичної чи юридичної особи у прямому або опосередкованому фінансуванні програм з метою реклами свого імені, фірмового найменування чи своєї торгової марки. У створенні теле-, радіопередач, підготовці матеріалів для інших засобів масової інформації, організації театрально-концертних, спортивних та інших заходів можуть брати участь спонсори. У таких матеріалах та під час проведення таких заходів не дозволяється робити посилання рекламного характеру щодо властивостей продукції спонсорів. Таким чином, забороненою є та поширена практика, яку ми бачимо сьогодні, наприклад, на різноманітних заходах, спонсором яких є торгова марка "Пиво", коли ведучі заходів розповідають, яке це пиво смачне і пінисте. Таким чином обсяг прав і обов"язків спонсора суттєво вужчий: з одного боку, популяризується лише назва або ім"я об"єкта реклами, з іншого боку у спонсора не має брати участі у наповненні змісту інформації, оскільки вона чітко визначена: чи то логотип, чи назва торгової марки, або ім"я мецената, або назва його підприємства, установи, організації.
4) Розкрийте особливості рекламування деяких видів товарів.
Закон “Про рекламу” регулює особливості рекламування за критерієм виду рекламованого товару. Зокрема, зазначені вимоги до реклами п'яти видів товарів:
1) лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
2) алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби;
3) зброї;
4) послуг, пов'язаних із залученням коштів населення;
5) цінних паперів.
Заборони щодо реклами лікарських засобів стосуються як самих цих засобів, так і змісту їх реклами.
Забороняється реклама лікарських засобів, які вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря.
Забороняється реклама допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті.
У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
- відомостей, які можуть справляти враження, що за умови вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не є необхідною;
- відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки є гарантованим;
- зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
- тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, що рекламуються;
- тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
- посилань на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
- порівнянь з іншими лікарськими засобами, медичною технікою, методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення рекламного ефекту;
- посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
- рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних установ та організацій щодо рекламованих товару або послуги;
- спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
- зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
- інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності лікарського засобу.
Ст.22 Закону містить численні заборони щодо реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби. Ці заборони стосуються як змісту, так і місця, засобів і способів розповсюдження реклами.
Реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів).
Реклама алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо і телебаченні у період з 6 години до 23 години, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів).
Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби і напої, повинна супроводжуватися текстами попередження наступного змісту: “Куріння може викликати захворювання на рак ”, “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я”. Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження.
Щодо реклами зброї в Законі встановлене таке обмеження — реклама зброї може здійснюватися тільки у відповідних спеціалізованих виданнях про зброю, або безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (заходах).
Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь і військової техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства може перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Спеціальні, досить жорсткі вимоги пред'являються до реклами послуг, пов'язаних із залученням коштів населення. Це обумовлюється тим, що утвердження престижу і довіри до цього ринку неможливе без впорядкування відповідної реклами.
Згідно зі ст.24 Закону реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.
Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, назви особи (без реклами послуг).
У рекламі таких послуг або осіб, які її здійснюють, забороняється повідомляти про розміри очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року.
Рекламодавцям реклами цінних паперів при замовленні її виробництва та розповсюдження забороняється:
- вказувати розмір доходу, який передбачається одержати за цінними паперами, крім випадків, коли це необхідно вказувати відповідно до вимог законодавства про цінні папери, та надавати прогнози щодо зростання курсової вартості цінних паперів;
- рекламувати цінні папери до публікації інформації про випуск цінних паперів та їх реєстрацію відповідно до законодавства про цінні папери та нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- використовувати відомості, які відсутні в інформації про емісію цінних паперів, що зареєстрована в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.