40. Облік капітальних інвестиції

До складу капітальних інвестиції належать:

- витрати на будівельно-монтажні роботи

- придбання обладнання, інструменту, інвентарю

- інші капітальні роботи

- на відведення земельних ділянок під забудову.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

151 Капітальне будівництво

152 Придбання (виготовлення) основних засобів

153 Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів

154 Придбання (створення) нематеріальних активів

155 Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів

41.2. Облік власного капіталу

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капі­тал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Статутний капітал — це сума грошових вкладів (саме вкладів!), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал», який призначений для обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунка має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства та зареєстрований у державному реєстрі.

Розмір статутного капіталу підлягає обов*язковій реєстрації суб’єкта господарювання.Товариство має право (збільшувати або зменшувати)розмір статутного фонду.

1) за видами акцій — прості, привілейовані; 2) за ознаками внесків — оголошений капітал, підписаний капітал, оплачений капітал, вилучений капітал.[3]

Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій. Члени кооперативу чи спілки - це фізичні та юридичні особи, котрі формують юридичну особу - підприємство. Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних сільськогосподарських підпри­ємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва та інших сферах господарської діяльності.

Розмір пайового капіталу визначається загальними зборами пайовиків. Пайовий капітал, на відміну від статутного, може утворюватися безпосередньо за рахунок майна членів коопе­ративу, а також використовуватися на передбачувані статутом цілі.

Синтетичний облік ведеться у журналі 7 (за кредитом рахунка 41 «Пайовий капітал»), аналітичний - у відомості за видами капіталу (види майна, надходження внесків членів кооперативу) та у розрізі колективних та індивідуальних членів. Оборотна відомість повинна відображати дані розрахунків кожного члена кооперативу за пайовими внесками, дивідендами та їх отриманням сальдо заборгованості на початок та кінець періоду.[18]

Додатковий капітал обліковується на рахунку 42 «Додатко­вий капітал», утворення якого спеціально не регламентується. Він є абстрактним поняттям, яке виражає відхилення від статут­ного капіталу з різних причин:

> емісійний доход;

> додатково вкладений засновниками капітал;

> дооцінка активів;

> безплатно отримані основні засоби, необоротні й нематеріальні

Додатковий капітал-сума на якій вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість,а також сума доцінки активів на вартість необоротніх активів,безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб.

Резервний капітал –являє собою суму резервів ,створено відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок не розподільчого прибутку.

Для обліку резервного капіталу призначений рахунок 43 «Резервний капітал», у дебет якого записується використання, а в кредит - створення резерву.

Розмір резервного капіталу визначається установчими доку­ментами, але в акціонерних товариствах він не повинен бути меншим 25% від статутного капіталу, а щорічні відрахування мають становити не менше 5% річного прибутку. .

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік - в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.

Облік вилученого та неоплаченого капіталу

Неоплачений капітал-заборгованість засновників (учасників)господ.товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.(Рах46

Дебет- відображає заборгованість засновників господарського товариства та акціонерів за внесками і вкладами, а в кредиті - погашення заборгованості у статутному капіталі.

Вилучений капітал-фактична собівартість акцій власної емісії або часток,викуплених господарським товариством у його учасників..(Рах..45)

Д-відображає фактичну собівартість акцій власної емісії ..К-вартість анульованих або перепроданих акцій.

Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік — у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.

42

Власний капітал — це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними (засновниками) на підприємстві з уже оподаткованого прибутку. Власний капітал складається з таких компонентів: статутного пайового (реєстрованого) капіталу; різних видів нереєстрованого капіталу; додаткового сплаченого; додаткового не сплаченого; резервного; страхового; нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років; неоплаченого; вилученого. Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення. Показник — власний капітал — один "з найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики: забезпеченість коштами для функціонування підприємства; кредитоспроможність підприємства; його платоспроможність. У світовій практиці у формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття: -вклади; -додаткові внески засновників. Вклад — це частка засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції: а) інвестування діяльності підприємства (це першочергове джерело формування майна підприємства); б) регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо). Це особливо важливо у разі виходу учасника (засновника) з підприємства чи коли йдеться про правонаступництво тощо; в) управління підприємством (адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до неї). Додатковий внесок — це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства — резервному, страховому чи іншому виді та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески робляться або до резервного (страхового) капіталу, або до нерозподіленого прибутку (лишається неспожитою частка прибутку поточного року), тобто вклад виконує лише першу функцію — інвестування. Додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.